Мішустін, Лавров, Путін поки з імунітетом. Коли запрацює спецтрибунал щодо злочину агресії РФ і кого він судитиме — розмова з Павліченком
Геополітика17 травня, 20:50
«Це також свідчить про те, що створення трибуналу — це вже не абстрактна ідея, а конкретний механізм, і неминуче винні будуть притягнуті до відповідальності за злочин агресії», — заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
Коли запрацює трибунал і які злочини розслідуватиме, в інтерв'ю Radio NV — розповів виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко.
— Якщо ми говоримо про цей спецтрибунал, думаю, спочатку треба пояснити аудиторії, що це таке, як це буде діяти на практиці?
— Від початку широкомасштабного вторгнення, від 24 лютого 2022 року, постало питання щодо міжнародного розгляду злочину, який вчинила Росія.
На той час існував один-єдиний механізм притягнення Росії до відповідальності за вчинення грубих порушень Міжнародного гуманітарного права, якими є чотири категорії злочинів. Нагадаю, це воєнні злочини, злочини проти людяності, злочин геноциду і четвертий злочин — злочин агресії, за який Росію [не могли судити] в умовах, які склалися станом на 2022 рік, коли ані Україна не ратифікувала Римський статут, ані Росія, не кажучи вже про додатковий протокол, який вводив цей злочин агресії в Римський статут. Цього не було, і можливості притягнути Росію до відповідальності за такий злочин, фактично новий в категорії злочинів міжнародного характеру, не існувало.
Передплатіть NV Преміум та читайте без обмежень
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
Відповідно, розпочалася робота, яка полягала в тому, щоб, по-перше, визначити мандат, рівень цього трибуналу, який може бути створений. Було три моделі, які розглядалися на той час.
Перша модель, нагадаю, це найвищий за рівнем трибунал, як Міжнародний кримінальний суд, який ухвалюється рішенням Генасамблеї ООН, закріплюється на цьому рівні. Але це було неможливо через недостатність голосів на цьому майданчику Організації Об'єднаних Націй.
Другий варіант — це був Європейський трибунал, і ми маємо саме цю модель, яка пройшла.
І третій варіант — це був такий, будемо говорити, міждержавний трибунал, коли Україна з державами, які б долучилися до України, започаткувала процес створення цього трибуналу.
Це був, будемо говорити так, найслабкіший мандат і найгірший варіант вирішення цього питання. Це те, що Росія планувала вчинити в 2022 році. Пам’ятаємо Маріуполь, де вони навіть хотіли вчинити показовий процес над захисниками Азовсталі, маріупольцями і готували такий квазіміжнародний трибунал з клітками. Але це вдалося поламати, відповідно, цей процес в Росії не відбувся.
Отож ми маємо цей процес, який був започаткований ще у 2022 році, і він проходив низку узгоджень. По-перше, це була політична і адвокаційна робота щодо того, щоб визначити коло учасників, щоб визначити модальність щодо того, хто може бути переслідуваний, які були компроміси.
Нагадаю, компромісами були питання щодо трійки, тобто [глава уряду РФ Михайло] Мішустін, [міністр закордонних справ РФ Сергій] Лавров, [диктатор Володимир] Путін, станом на сьогодні, є поза мандатом цього суду на час, поки вони наділені функціональними імунітетами, тобто вони перебувають на посадах.
Але решта всіх злочинців, які можуть бути визнані такими, що вчинили злочин агресії, організували його, керували ним і, відповідно, можуть бути розглянуті в якості суб'єктів цього суду, цей суд буде розглядати.
Низка новел. Це те, що і притягнення до відповідальності, і сам вирок може ухвалюватися за процедурою in absentia — це те, що не властиво тому ж самому Міжнародному кримінальному суду.
— У сенсі, що обвинувачуваних там не буде, але вироки їм можуть бути винесені?
— Так. Уся повністю процедура може бути закрита за відсутністю обвинувачених. У той час, як у процедурі Міжнародного кримінального суду передбачається ухвалення ордеру, рішення про видачу ордеру на арешт і після того йде очікування, коли особа може бути припроваджена до суду для проведення всіх судових процедур і для того, щоб цей захист, який має відбуватися, так само забезпечував справедливий судовий процес, відповідно, до ухвалення рішення. З можливим потім виконанням покарання, якщо буде ухвалене рішення щодо позбавлення волі.
— Чи ми можемо вже зараз хоча б приблизно перерахувати, підозрюваних, справи яких буде розглядати цей трибунал? І якщо щодо них будуть винесені вироки, що це для них означає?
— Передовсім, ми зараз не будемо визначати поіменно, хто це може бути…
— Чи це тільки військові? Чи це, наприклад, голова Центробанку Росії Ельвіра Набіулліна?
— Це політики так само, які ухвалюють рішення і несуть політичну відповідальність за вчинення цього злочину агресії.
Ми маємо, якщо подивитися на сайт Офісу генерального прокурора, низку підозрюваних високопосадовців Російської Федерації, щодо яких оголошена підозра у вчиненні воєнних злочинів, злочинів проти людяності. І там кількість таких осіб сягає декількох сотень.
Натомість цей Спеціальний трибунал злочину агресії буде розглядати максимально декілька десятків осіб, які можуть бути суб'єктами переслідування, яким буде висунута підозра у вчиненні цього злочину. Будемо говорити, 30−40, максимум 50 осіб, які будуть переслідувані за всією процедурою.
І давайте згадаємо, що вже з 2023 року розпочав роботу Центр збору доказів злочину агресії, який був відкритий ще влітку 2023 року у Гаазі, в Нідерландах. І це був елемент початку формалізації роботи створення цього спеціального трибуналу. І оця переконаність в тому, що цей трибунал буде створений, він запрацює, і спонукала низку держав [підтримувати ініціативу].
Зокрема долучилися і Євросоюз, і Сполучені Штати Америки надсилали відповідного представника до цього Центру збору доказів з тим, щоб було корелювання у надсиланні інформації, яка стосується саме злочину агресії.
Нагадаю, йдеться про виключно один злочин, так званий материнський злочин, який тягне за собою вчинення решти злочинів. Тобто воєнні злочини, злочини проти людяності і злочини геноциду вже вчиняються як наслідки від початку вчинення самого основного злочину — злочину агресії.
І, давайте говорити відверто, це є фактично революція в міжнародному праві, станом на сьогодні, з тим, що за злочин агресії - від Нюрнберзького і Токійського трибуналу за останні десятиліття, за більш ніж 70 років, — не було притягнуто якихось ані фізичних осіб, ані не були держави покарані за вчинення цього злочину.
Тому ми стоїмо, вже піднялися на сходинку в щаблі розвитку міжнародної системи кримінального правосуддя, і це справді історична подія і історичний день.
— На які країни розповсюджується мандат цього трибуналу? Коли ми говоримо про Міжнародний кримінальний суд, то це стосується тих країн, які ратифікували Римський статут. Але ми також пам’ятаємо, як Путін, який має ордер на арешт від Міжнародного кримінального суду…
— Подорожував до Монголії.
— Так. Чи прем'єр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу, який має такий самий ордер, спокійно собі відвідував Угорщину. Тож, як широко розповсюджується мандат цього трибуналу?
— Це буде визначено, по-перше, в статутних документах цього трибуналу. Передбачається, що ті держави, які долучаються до створення цього спеціального трибуналу, зобов’язуються виконувати вимоги, які встановлені цими статутними документами, вони є територією і, будемо говорити так, правовою юрисдикцією, яка буде забезпечувати і силу, і виконання ухвалених рішень.
І тому тут важливо, що сьогодні це 34 держави, які зголосилися підписати цю розширену часткову угоду. Також ще є дві держави і Європейський Союз, які так само долучаються до цієї розширеної часткової угоди. Коста-Ріка і Австралія так само заявили про свою готовність.
Я думаю, що це початок процесу, успішність якого буде стимулювати інші держави долучатися до цього процесу. І я переконаний, що кількість буде зростати.
І, відповідно, залежно від того, які держави будуть підтримувати цей документ (уявімо, що це будуть держави Латинської Америки, Сполучені Штати Америки, Канада, давайте пофантазуємо), ці території так само будуть тим пеклом, на яке не зможе стати нога жодного з тих, хто був засуджений, без небезпеки, що вони будуть схоплені і передані до трибуналу. Для того, щоб відбути вже останню частину після того, як вирок буде ухвалений, — відбування покарання. Або, можливо, це буде фінальна частина щодо ухвалення вердикту, рішення цього трибуналу.
— Я бачив коментар Ірини Мудрої, це заступниця голови Офісу президента, вона коментувала це історичне рішення про запуск спецтрибуналу щодо злочину агресії Росії. Я звернув увагу, вона говорила, що будуть призначати суддів, затверджувати процедури, починати розслідування, а от запуск роботи очікується наступного року. Тобто ми говоримо про 2027 рік?
— Так, зараз ми сказали про те, що [пройдений] черговий етап…
До речі, пані Ірина Мудра була флагманом цього процесу. Є декілька, як кажуть, «батьків» у створенні цього процесу і забезпеченні настільки високої ефективності. І пані Ірина Мудра якраз серед них. Антон Кореневич, Ірина Мудра і команда Міністерства закордонних справ, яка працювала над цією проблематикою, Міністерство юстиції. Це є дуже важливо.
Тепер щодо самої процедури, де ми зараз перебуваємо. Зараз розпочнеться формальна юридична процедура підписання і ратифікації цієї розширеної часткової угоди. Тобто це теж візьме час. Відповідно, це ще не буде початком запуску роботи всіх інституцій, формування структур нового трибуналу з питань агресії.
Після того, як, здається, 15 держав передадуть свої ратифікаційні грамоти до Генерального секретаря Ради Європи, буде вважатися, що угода вступила в силу. Відповідно, через якийсь термін, можливо, через три місяці після подачі 15-ї ратифікаційної грамоти, ця угода вже буде вступати в силу.
З того часу створена буде юридична можливість запускати роботу щодо формування секретаріату, комісії з відбору до інститутів, які складають цей спеціальний трибунал, якими є Палата суддів, Палата прокурорів. Є захисники, які будуть забезпечувати захист, є структура, яка буде забезпечувати захист жертв потерпілих, відповідно.
Тобто зараз уже є прототип цього спеціального трибуналу, яким є Міжнародний кримінальний суд, який розглядає відповідні злочини і міг би розглядати і злочин агресії, якби і Україна, і Росія ратифікували Римський статут і відповідну угоду щодо долучення до статті 8-bis, яка передбачає цей злочин агресії, відповідальність за цей злочин. Але цього не відбулося. І ми маємо зараз, по-перше, перспективу проходження оцієї юридичної складової і паралельно буде запускатися вже процес створення, формування структур, які працюватимуть в цьому спеціальному трибуналі.
І одне з питань щодо приміщення, де це буде фізично відбуватися, в якому конкретно приміщенні. Нагадаю, що Міжнародний кримінальний суд пропонував поділитися приміщенням, яке в розпорядженні цієї міжнародної судової установи в місті Гаазі. Це як один з варіантів може розглядатися. Але це будуть вирішувати ті, хто вже буде безпосередньо долучений до функціонування, створення і налагодження цієї міжнародної структури.
Тобто ми зараз стоїмо на початках фактично заснування цього спеціального трибуналу, який стає реальністю — і правовою, і фізичною.