На слуханнях у Конгресі 31 січня, він забив на сполох з приводу надмірного посилення китайської хакерської активності і попередив, що інфраструктура США — телекомунікації, енергетика, транспорт і водопостачання — вкрай вразлива перед спонсорованою китайською державою хакерською групою Volt Typhoon. Репортаж на першій шпальті газети The New York Times посилив відчуття невідкладності.
За кілька днів після заяв Рея, у спільному звіті ФБР, Агентства кібербезпеки та безпеки інфраструктури (CISA) і Агентства національної безпеки (АНБ) було представлено докладну документацію про загрозу Volt Typhoon. За цим послідувало більш детальне висвітлення на першій шпальті Times. І ось 22 лютого стався збій у роботі великої стільникової мережі. Раптово кіберстрахи знайшли самостійне життя.
У цьому божевіллі здебільшого ігнорується важлива умова застереження Рея. За його словами, Китай «готується» до майбутнього конфлікту. Це не те саме, що президент Росії Володимир Путін, який розосередив війська на кордоні з Україною наприкінці 2021 і на початку 2022 року. За словами Рея, можна очікувати, що Volt Typhoon атакує найважливішу інфраструктуру США: «Якщо або коли Китай вирішить, що настав час завдати удару» (моя точка зору).
Таким чином, ФБР, спільно з CISA і АНБ, будує свою тривогу для широкої громадськості винятково на припущеннях про майбутні наміри Китаю, а не на будь-якій конкретній інформації про швидку кібератаку. Я не можу сумніватися в правдивості даних розвідувального співтовариства США про Volt Typhoon; я просто хотів би зазначити, що це непрямі докази, які абсолютно нічого не говорять про ймовірність дій. Для тих, хто пам’ятає страшні, але помилкові застереження про ймовірну зброю масового знищення Саддама Хусейна, які Сполучені Штати використовували для виправдання вторгнення до Іраку 2003 року, це не може не викликати занепокоєння.
Усе це має сумний історичний прецедент
У моїй новій книзі про те, що неправдиві наративи можуть спровокувати випадковий конфлікт між США і Китаєм, я висловлюю крайнє занепокоєння надмірною увагою до непрямих доказів. Мене також непокоїть лицемірство, з яким звучать звинувачення розгортання китайського кібер-перед-позиціонування. Нагадаємо, що США застосували комп’ютерний вірус Stuxnet проти іранських ядерних центрифуг ще 2010 року.
У своїй чудовій новій книжці The Politics of Language, Девід Бівер і Джейсон Стенлі описують такі стрибки віри як випадки «перед-позиційного резонансу»: необґрунтовані прогнози непрямої (неявної) інформації, яка використовується для виправдання політично вигідних дій. Поточний політичний порядок денний США щодо Китаю є класичним прикладом цієї тенденції.
Передбачувані застереження Рея не виникають на порожньому місці. У нього довга історія нагнітання страху проти Китаю. Влітку 2020 року, коли розпалювалася президентська виборча кампанія того року, Рей приєднався до трьох інших високопоставлених чиновників адміністрації Дональда Трампа (держсекретаря Майка Помпео, генерального прокурора Вільяма Барра і радника з національної безпеки Роберта О’Брайена) у низці ретельно зрежисованих антикитайських тирад. Будучи одним із головних акторів у політичному театрі Трампа, Рей відтоді залишається непохитним у своїх затятих китаєфобських поглядах.
Зацикленість директора ФБР на китайських кіберзагрозах має сумний історичний прецедент, який сягає першої холодної війни. «Червоне цькування», яке тоді було спрямоване проти Радянського Союзу і ймовірних прихильників комунізму того часу, сьогодні спрямоване на Китай.
Двопартійна антикитайська кампанія у Вашингтоні, схоже, сповнена рішучості загнати китайців у кут. Це стає дедалі очевиднішим в останні три роки, оскільки адміністрація Байдена продовжує вести торговельні та технологічні війни, розпочаті Трампом. Колишня спікерка Палати представників Ненсі Пелосі посилила кампанію тиску своїм візитом на Тайвань у 2022 році, який насипав сіль на одну з найчутливіших відкритих ран Китаю.
Аналогічним чином, під керівництвом представника США Майка Галлахера — республіканця з Вісконсину, який скоро піде у відставку, — новий двопартійний спеціальний комітет Палати представників з питань Китаю використовував поєднання ретельно зрежисованих слухань, листів із погрозами на адресу американських компаній і мультимедійних постановок, щоб очолити хрестовий похід проти Китаю. Навряд чи варто дивуватися тому, що комітет із розпростертими обіймами привітав Рея на своїх слуханнях 31 січня.
Незліченна безліч інших американських політиків підтримали цю ідею. Ймовірно, немає жодного члена Конгресу США — демократа чи республіканця — який був би готовий зайняти принципову позицію на користь відновлення співпраці США і Китаю. Будь-хто, хто спробує це зробити, буде звинувачений у потуранні за мюнхенським принципом. Хоча Президент Джо Байден був близький до відновлення відносин на саміті з Президентом Китаю Сі Цзіньпіном у Вудсайді в листопаді минулого року, його адміністрація, як і раніше, непохитна у введенні дедалі жорсткіших обмежень на доступ Китаю до передових технологій.
Безумовно, Китай не полегшує завдання. Інцидент з аеростатом-шпигуном на початку минулого року — не кажучи вже про партнерство «без кордонів» з Росією, країною, що веде варварську, незаконну агресивну війну — підживлює американську політику критики Китаю. Кібертривога Рея посилює ці ймовірні загрози. Однак у кінцевому рахунку ця кампанія тиску може дати зворотний ефект. Дедалі агресивніші дії США розпалюють саме ті ворожі наміри Китаю, яких найбільше побоюються американські політики-параноїки. Це вірно щодо Тайваню, а також щодо кібербезпеки. Америці потрібно бути дуже обережною в тому, про що вона просить.
Усе це вказує на нову главу в американсько-китайському конфлікті — торговельні та технологічні війни тепер підкріплюються кібервійною.
Незважаючи на заперечення Байдена і Сі Цзіньпіна, цей конфлікт просякнутий холодною війною. Первісна Холодна Війна була небезпечно близька до того, щоб стати гарячою, особливо під час Берлінської кризи і Кубинської ракетної кризи.
Чи можуть ризики кібервійни знову наблизити нас настільки близько? Чи є у нас потенціал, заснований на довірі, щоб стримати ці ризики? Панікерство Рея дає тривожні відповіді на ці запитання. Барабанний дріб, що наростає, таїть серйозну небезпеку американо-китайської кібервійни.
NV має ексклюзивне право на переклад і публікацію колонок Project Syndicate. Републікація повної версії тексту заборонена.
Copyright: Project Syndicate 2024
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV