NV Преміум

Кінець війни з наркотиками? Прихід нових лідерів означає, що США матимуть менше союзників у Латинській Америці - The Economist

Геополітика

26 січня 2023, 10:03

Емма Хоган, редакторка розділу The Economist Америки, розповідає, як США втрачають союзників у війні з наркотиками у Латинській Америці.

Матеріал опубліковано у спецвипуску журналу НВ Світ попереду 2023 за ексклюзивною ліцензією The Economist. Републікацію заборонено.

Відносини між Латинською Америкою та супердержавою на півночі ніколи не були простими. У 1971 році Річард Ніксон розпочав «війну з наркотиками». Того самого року він сказав: «Латинська Америка не має значення… Зараз людям наплювати на Латинську Америку». У 2023-му двостороння напруженість зростатиме через вічні питання безпеки та міграції, але особливо через політику боротьби з наркотиками. Те, як нові ліві лідери Латинської Америки вирішуватимуть ці проблеми, на роки вперед визначить їхні стосунки зі Сполученими Штатами.

Ерозія демократії в регіоні є давньою проблемою для Америки, адже сприяє розгортанню міграційної кризи на її південному кордоні. Дедалі більше людей тікають із країн «північного трикутника» (Сальвадора, Гватемали та Гондураса), а також із Куби, Гаїті, Нікарагуа та Венесуели. За перші дев’ять місяців 2022 року на південному американському кордоні затримали понад 2 млн мігрантів, що на третину більше, ніж у 2021-му.

Передплатіть NV Преміум та читайте без обмежень

Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою

Перший місяць 1 ₴. Відмовитися від передплати можна у будь-який момент

Але ситуацію також ускладнюють мінливі течії латиноамериканської політики. Поруч із президентами Перу Педро Кастільйо та Чилі Габріелем Боричем обрання у Бразилії [соціаліста] Луїза Інасіо Лули да Сілва є останнім прикладом того, наскільки регіон останнім часом хилиться назад уліво. Очікується, що Лула захоче зміцнити зв’язки «південь — південь», зокрема з Китаєм. Це, схоже, дратує західних лідерів, не в останню чергу президента Джо Байдена. Жаїр Болсонару, бразильський президент-популіст з 2018-го по 2022 рік, роздмухував антикитайські настрої, хоча його риторика не завжди збігалася з діями (у 2021 році обсяг торгівлі між Бразилією та Китаєм зріс до рекордних $135 млрд).

Тим часом обрання Густаво Петро, першого президента лівих поглядів у Колумбії, створює ще одну потенційну точку напруження. Він виступав проти того, що називає «безрозсудною» війною з наркотиками. У сфері політики щодо наркотиків він планує серед іншого вести переговори зі злочинними угрупованнями, надавати бідним фермерам, які садять коку, гарантії, що їх не буде покарано, а також дозволити споживання кокаїну для медичних цілей у регульованих умовах (особисте використання наркотику вже декриміналізували, хоча зовсім небагато колумбійців його споживають).

Інші запропонували піти ще далі. Феліпе Таскон — член передвиборчого штабу Петро, який мав стати його «міністром з наркотиків», обмовився про можливість повної легалізації кокаїну. Міністр юстиції Нестор Осуна заявляв, що питання кокаїну потребує врегулювання, але виключив легалізацію. Ці ідеї не нові: ще 2020 року ліберальний сенатор Іван Маруланда запропонував законопроєкт, що дозволив би колумбійській державі скуповувати всю коку у країні за ринковими цінами. Зараз такі ініціативи набирають популярності.

Навіть невеликий експеримент із декриміналізації виробництва кокаїну в Колумбії мав би величезні наслідки. Країна виробляє 60% світового обсягу наркотику. Найбільшим споживачем є Північна Америка: за даними Управління ООН з наркотиків і злочинності, у 2020 році його вживали 2% мешканців Північної Америки.

Це означає, що «модель заборони», яку протягом десятиліть підтримували Сполучені Штати, ще ніколи не виглядала такою слабкою, вважає Джеремі МакДермотт із дослідницької компанії InSight Crime: «Вашингтон втратив не лише свого найважливішого союзника в боротьбі з наркотиками в особі Колумбії, але також Мексику, Венесуелу та Чилі». Влада Мексики дуже ускладнила умови роботи для американського Управління боротьби з наркотиками, каже колишній американський чиновник. «Бразилія — не надто в команді. Лише Панама, як і раніше, твердо стоїть на боці США», — каже МакДермотт. Через п’ять десятиліть після початку розвʼязаної Ніксоном війни Латинська Америка дослухається [до Америки] менше, ніж будь-коли.

За умовами ліцензії всі матеріали номеру публікуються українською мовою. Републікацію заборонено.

Інші новини

Всі новини