Кінець війни з наркотиками? Прихід нових лідерів означає, що США матимуть менше союзників у Латинській Америці - The Economist
Геополітика26 січня 2023, 10:03
Матеріал опубліковано у спецвипуску журналу НВ Світ попереду 2023 за ексклюзивною ліцензією The Economist. Републікацію заборонено.
Відносини між Латинською Америкою та супердержавою на півночі ніколи не були простими. У 1971 році Річард Ніксон розпочав «війну з наркотиками». Того самого року він сказав: «Латинська Америка не має значення… Зараз людям наплювати на Латинську Америку». У 2023-му двостороння напруженість зростатиме через вічні питання безпеки та міграції, але особливо через політику боротьби з наркотиками. Те, як нові ліві лідери Латинської Америки вирішуватимуть ці проблеми, на роки вперед визначить їхні стосунки зі Сполученими Штатами.
Ерозія демократії в регіоні є давньою проблемою для Америки, адже сприяє розгортанню міграційної кризи на її південному кордоні. Дедалі більше людей тікають із країн «північного трикутника» (Сальвадора, Гватемали та Гондураса), а також із Куби, Гаїті, Нікарагуа та Венесуели. За перші дев’ять місяців 2022 року на південному американському кордоні затримали понад 2 млн мігрантів, що на третину більше, ніж у 2021-му.
Передплатіть NV Преміум та читайте без обмежень
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
Але ситуацію також ускладнюють мінливі течії латиноамериканської політики. Поруч із президентами Перу Педро Кастільйо та Чилі Габріелем Боричем обрання у Бразилії [соціаліста] Луїза Інасіо Лули да Сілва є останнім прикладом того, наскільки регіон останнім часом хилиться назад уліво. Очікується, що Лула захоче зміцнити зв’язки «південь — південь», зокрема з Китаєм. Це, схоже, дратує західних лідерів, не в останню чергу президента Джо Байдена. Жаїр Болсонару, бразильський президент-популіст з 2018-го по 2022 рік, роздмухував антикитайські настрої, хоча його риторика не завжди збігалася з діями (у 2021 році обсяг торгівлі між Бразилією та Китаєм зріс до рекордних $135 млрд).
Тим часом обрання Густаво Петро, першого президента лівих поглядів у Колумбії, створює ще одну потенційну точку напруження. Він виступав проти того, що називає «безрозсудною» війною з наркотиками. У сфері політики щодо наркотиків він планує серед іншого вести переговори зі злочинними угрупованнями, надавати бідним фермерам, які садять коку, гарантії, що їх не буде покарано, а також дозволити споживання кокаїну для медичних цілей у регульованих умовах (особисте використання наркотику вже декриміналізували, хоча зовсім небагато колумбійців його споживають).
Інші запропонували піти ще далі. Феліпе Таскон — член передвиборчого штабу Петро, який мав стати його «міністром з наркотиків», обмовився про можливість повної легалізації кокаїну. Міністр юстиції Нестор Осуна заявляв, що питання кокаїну потребує врегулювання, але виключив легалізацію. Ці ідеї не нові: ще 2020 року ліберальний сенатор Іван Маруланда запропонував законопроєкт, що дозволив би колумбійській державі скуповувати всю коку у країні за ринковими цінами. Зараз такі ініціативи набирають популярності.
Навіть невеликий експеримент із декриміналізації виробництва кокаїну в Колумбії мав би величезні наслідки. Країна виробляє 60% світового обсягу наркотику. Найбільшим споживачем є Північна Америка: за даними Управління ООН з наркотиків і злочинності, у 2020 році його вживали 2% мешканців Північної Америки.
Це означає, що «модель заборони», яку протягом десятиліть підтримували Сполучені Штати, ще ніколи не виглядала такою слабкою, вважає Джеремі МакДермотт із дослідницької компанії InSight Crime: «Вашингтон втратив не лише свого найважливішого союзника в боротьбі з наркотиками в особі Колумбії, але також Мексику, Венесуелу та Чилі». Влада Мексики дуже ускладнила умови роботи для американського Управління боротьби з наркотиками, каже колишній американський чиновник. «Бразилія — не надто в команді. Лише Панама, як і раніше, твердо стоїть на боці США», — каже МакДермотт. Через п’ять десятиліть після початку розвʼязаної Ніксоном війни Латинська Америка дослухається [до Америки] менше, ніж будь-коли.
За умовами ліцензії всі матеріали номеру публікуються українською мовою. Републікацію заборонено.