Про це свідчать результати свіжого соціологічного дослідження лабораторії IBRiS, проведеного на замовлення польської газети Rzeczpospolita.
Під час соціологічного опитування респондентам ставили пряме запитання про те, чи змінилося їхнє ставлення до українців у зв’язку з нещодавньою суперечкою щодо історичної ролі УПА та безпрецедентним рішенням щодо позбавлення президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла. Згідно з отриманими даними, трохи більше третини учасників дослідження, а саме 33,6%, відповіли, що їхнє ставлення після цих подій змінилося на гірше.
Водночас абсолютна більшість поляків, яка становить 60,7%, вважає, що останні дипломатичні та історичні події жодним чином не впливають на їхню загальну оцінку українців. Разом з тим, 1,8% опитаних визнали, що їхнє ставлення навіть змінилося на краще, тоді як ще 3,9% респондентів зовсім не мають чіткої думки з цього приводу.
Аналізуючи політичні вподобання учасників, соціологи з’ясували, що про погіршення ставлення до українців найчастіше заявляють особи, які на виборах традиційно підтримують опозиційні партії, складаючи 45% від цієї групи, а також ті громадяни, котрі заявляють про свою принципову неучасть у виборчому процесі (36%).
Дослідники зазначають, що ці респонденти здебільшого визначають свої власні політичні погляди як праві (47%). Якщо детально розглядати результати їхнього голосування, то на останніх парламентських виборах 56% із них віддали голоси за консервативну партію Право і справедливість (ПіС), а під час президентських перегонів 74% підтримали кандидатуру Шимона Головні.
Натомість серед тієї групи громадян, які заявляють, що останні події ніяк не вплинули на їхнє ставлення до українців, найчастіше зустрічаються активні виборці політичних сил, що нині входять до складу урядової коаліції (80%). Вони переважно заявляють про свої яскраво виражені ліві погляди (80%), а на парламентських виборах восени 2023 року 87% з них проголосували за політичний блок Нова лівиця.
На президентських же виборах ці респонденти віддавали свої голоси за Адріана Зандберга, де показник склав абсолютні 100%, або ж підтримали Рафала Тшасковського із загальним результатом у 84%. Варто зазначити, що саме дослідження було проведено методом стандартизованих телефонних опитувань за допомогою комп’ютера (CATI) протягом 25−26 червня 2026 року серед репрезентативної групи, до складу якої увійшла 1071 особа.
Конфлікт між Україною та Польщею — що відомо
19 червня польський президент Кароль Навроцький позбавив Володимира Зеленського ордена Білого Орла. Своє безпрецедентне рішення очільник Польщі публічно аргументував тим, що факт присвоєння одній з українських військових частин почесного найменування на честь Героїв Української повстанської армії (УПА) виходить далеко за межі виключно внутрішніх справ України та вимагає відповідної реакції Варшави.
Вже наступного дня, 20 червня, українська сторона відповіла масштабним демаршем. Низка українських політиків та високопосадовців публічно оголосили, що на знак протесту відмовляються від усіх своїх польських нагород. Серед тих, хто показово здав відзнаки, виявилися голова ОП Кирило Буданов, а також колишні президенти України Леонід Кучма, Віктор Ющенко та Петро Порошенко. Того ж дня глава держави Володимир Зеленський заявив, що особисто відправив президенту Польщі орден Білого Орла назад, опублікувавши на підтвердження своїх дій фотографії прямо з відділення оператора Нова пошта.
Напругу між двома державами додатково підсилили ініціативи Києва щодо національної політики пам’яті. Згодом, 29 червня, польське видання Onet повідомило, що в уряді Польщі були відверто здивовані рішенням Володимира Зеленського внести до Верховної Ради законопроєкт про створення українського національного пантеону. За даними журналістів, польські урядовці припустили, що цей крок лише ще більше погіршить двосторонні відносини. Наразі у Варшаві ухвалили рішення не поспішати з офіційною реакцією на створення пантеону, плануючи спершу дочекатися остаточного варіанту проєкту та побачити повний перелік імен, які Україна збирається до нього включити.