Коли Дональд Трамп вперше запропонував купити Гренландію в 2019 році, його багато висміяли і з цього нічого особливого не вийшло, крім скасованого державного візиту до Данії. Минуло шість років, і оновлена "заявка" Трампа на найбільший острів у світі знову на столі.
Причому з подвоєними зусиллями. Під час пресконференції 7 січня новообраний президент США відмовився виключити застосування сили для заволодіння Гренландією, а 8 січня 2025 року він відправив туди свого сина Дональда Трампа-молодшого «і різних представників», щоб підкреслити серйозність своїх намірів. За наявності Ілона Маска в команді, гроші не стануть перешкодою для будь-якої угоди, яку планує Трамп.
Трамп не перший американський політик, який намагається купити Гренландію. Найперша задокументована спроба придбати острів датується 1868 роком.
Передплатіть NV Преміум та читайте без обмежень
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
Остання серйозна спроба до Трампа була зроблена урядом президента Гаррі Трумена в 1946 році. Таким чином, відновлення інтересу Трампа до Гренландії є частиною давньої традиції американських зусиль щодо територіальної експансії.
Навіть без цього історичного фону остання пропозиція Трампа сьогодні є менш ірраціональною, ніж це могло здатися у 2019 році. З одного боку, Гренландія надзвичайно багата на так звані «критичні мінерали». Згідно зі звітом журналу the Economist за 2024 рік, на острові відомі родовища 43 з 50 таких корисних копалин. За даними Міністерства енергетики США, ці корисні копалини необхідні для «технологій, які виробляють, передають, зберігають і зберігають енергію» і мають «високий ризик порушення ланцюжка поставок».
Трамп не перший американський політик, який намагається купити Гренландію
Останнє, безумовно, є обґрунтованим занепокоєнням, ураховуючи, що Китай — ключовий постачальник кількох важливих мінералів на світові ринки — посилює обмеження на свій експорт у рамах триваючої торгової війни зі США. Доступ до ресурсів Гренландії забезпечить Вашингтону більшу безпеку ланцюжка поставок і обмежить будь-які важелі впливу, які Китай може використовувати.
Стратегічне значення
Стратегічне розташування Гренландії також робить її цінною для США. Існуюча американська база Pituffik Space Base є ключовою для раннього попередження про ракети США та оборони та відіграє вирішальну роль у космічній розвідці. Майбутнє розширення бази може також збільшити можливості США щодо моніторингу переміщень російського флоту в Північному Льодовитому океані та північній Атлантиці.
Влада США над Гренландією, якщо угода Трампа здійсниться, також ефективно запобігатиме будь-яким спробам конкурентів, особливо Китаю, закріпитися на острові. Це може викликати менше занепокоєння, якщо Гренландія залишиться частиною Данії, члена НАТО, яка підтримує острів на економічному плаву завдяки щорічному гранту в розмірі близько $500 млн.
Незалежність Гренландії, підтримка якої неухильно зростає, може відкрити двері для більшого і менш регульованого припливу іноземних інвестицій. У цьому випадку Китай розглядається як особливо зацікавлений у тому, щоб втрутитися, якщо з’явиться така можливість.
Додайте до цього зростаючу співпрацю у сфері безпеки між Росією та Китаєм, а також той факт, що Росія загалом стала більш агресивною у військовому плані, і аргументація Трампа має ще більш переконливий вигляд. Він не єдиний, хто б'є на сполох: Канада, Данія і Норвегія нещодавно виступили проти посилення російської і китайської присутності в Арктиці.
Отже, проблема з пропозицією Трампа полягає не в тому, що вона ґрунтується на хибному діагнозі основної проблеми, яку він намагається вирішити. Зростаючий вплив Росії і Китаю в Арктичному регіоні загалом є проблемою безпеки в часи посилення геополітичного суперництва. У цьому контексті Гренландія, безперечно, становить особливу і значну безпекову вразливість для Сполучених Штатів.
Недоліки плану Трампа
Проблема полягає в тунельному баченні Трампа щодо пошуку рішення, яке полягає в тому, що «America first». Він наполягає на тому, що хоче Гренландію і що він її отримає — навіть якщо це означає виняткові тарифи на данський експорт (згадайте ліки для схуднення від Novo Nordisk) або застосування сили.
Передбачувано, Гренландія і Данія відхилили нову «пропозицію». А ключові союзники, включаючи Францію та Німеччину, кинулися на захист свого союзника — поки що словесно.
Замість того, щоб зміцнювати безпеку США, Трамп, можливо, фактично послаблює її, знову підриваючи західний альянс. Мало того, що Трамп не тільки не розуміє іронії своїх дій у Північній Атлантиці, але й, схоже, не усвідомлює їхньої важливості. Але також здається, що тут є ще більш фундаментальна проблема, яка полягає в тому, що цей вид територіального експансіонізму в стилі 19-го століття відображає ізоляціоністські імпульси Трампа.
«Включення» Гренландії до складу США, ймовірно, убезпечить Вашингтон від розриву критично важливих ланцюгів постачання мінеральних ресурсів і триматиме на відстані Росію та Китай. І те, що Трамп сигналізує, що зробить це за будь-яку ціну, свідчить про те, що, окрім пихатості і хвастощів, які зазвичай асоціюються з Трампом, його підхід до зовнішньої політики не передбачає роботу з білих рукавичках.
Замість того, щоб інвестувати в зміцнення безпекової співпраці з Данією та іншими союзниками по НАТО і Європі, щоб протистояти Росії і Китаю в Арктиці та за її межами, Трамп і його команда цілком можуть вважати, що США можуть вийти сухими з води. Враховуючи, що на кону стоять відносини з досі найближчими союзниками США, це величезний і невиправданий ризик.
Жодна велика держава в історії не змогла вічно жити сама — і навіть захоплення Гренландії правдами чи неправдами навряд чи змінить це.
Переклад NV
NV має ексклюзивне право на переклад і публікацію колонок The Conversation. Републікацію повної версії тексту заборонено.
Оригінал опубліковано на The Conversation
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV