Нафтові гойдалки, смерть ОПЕК і українська доброзвичайність

Що не дуже дивно, враховуючи, що іранська пропозиція виглядала як вимога капітуляції США. В результаті нафта вилетіла до нового рекорду, а ФРС цілком очікувано ставку не знизила, зазначивши, що взагалі то стараннями президента США інфляція зростає і знижувати вартість грошей не на часі. Та і взагалі часи непевні. І в світі трохи хаосно. Навіть Аргентина вирішила нагадати, що вони хочуть забрати у британців Фолкленди.

І не один ФРС так думає. Банк Японії та ЄЦБ також зберегли ставку без змін. Вирішили, що прийшов час спостерігати і молитися. Хоча останні події вказують на те, що молилися у світі поганенько. Всі, окрім футбольних вболівальників, що потрапили на матч ПСЖ-Баварія.

Чи зміниться поведінка ФРС після зміни голови ФРС, що має статися найближчим часом, ми скоро побачимо. У ринків є солодке побоювання, що новий голова ФРС буде старатися вгодити Дональду Трампу, а того хвилює тільки зниження ставки. Що може підірвати віру у незалежність регулятора, останню основу основ американських інститутів.

З іншого боку, інвесторам і спекулянтам дуже хочеться дешевих грошей. Тож, може, вони і готові на початку пробачити цей гріх. А що робити — потім вони подумають зранку. Якось наступного ранку.

А зранку в четвер дохідність американських 30-річних облігацій вперше за дуже довгий час перевалила за 5%, передаючи привіт всім бажаючим взяти іпотеку американцям. Та ще далі відтерміновуючи частинку американської мрії.

А настрій на ринках трохи погіршився. Не сильно, тим більше ті самі ринки на цьому тижні досягли вже 11-го історичного максимуму у цьому році і поки чхати хотіли на ризики нафтового шоку. Про що яскраво говорить сильний біткоїн, ціна якого завжди є яскравим індикатором презирства до ризиків. Індекси почервоніли принаймні тимчасово, але ненадовго. А потім раптом барель бренту впав з 125 доларів до 114 доларів за барель. Знов створюючи конспірологічні теорії, чого це сталось. І хто там з оточення Трампа може стримувати спекулянтів на ринку нафти, — чи то грошами, чи то плітками. Але поки що плітками є самі ці теорії, що виникають від нерозуміння динаміки ринків на фоні все ще закритої протоки і посилення дефіциту по всьому світу.

А за падінням нафти повернувся оптимізм на фондові ринки.

І зранку в п’ятницю індекс S&P500 починає з позначки 7209 пунктів, нового історичного максимуму для відкриття (закриття) торговельного дня, що на 101 пункт вище, ніж тиждень тому. При різній реакції на корпоративну звітність. Де деякі лідери ринку не можуть не радувати, а інші корпоративні звітності, як то фінансові показники Цукерберга, напружують інвесторів. Яким — так само, як і звільненим співробітникам Мети — почали не подобатись занадто великі капітальні витрати.

Нафта же починає п’ятницю на рівні 111 доларів за баррель бренту, ніяк не відреагувавши на фактичний розпад ОПЕК.

І закінчення цілої епохи на ринку. Шейхи з ОАЕ давно хотіли отримати свободу від зобов’язань і трошки більшу долю ринку. Але боялись, що це завалить ціни на нафту. І тут раптом сталась війна Трампа. І нафтовий ринок сфокусований на іншому. І тому заява про вихід з ОПЕК видалась для торговців дрібницею. І хоч довгостроково це обіцяє нижчі ціни на нафту, коли всі почнуть конкурувати з усіма за долю ринку і нарощувати видобуток, проте короткостроково ніяк не впливає. І хоч ОАЕ зараз виглядає як найбільш постраждала від дій Трампа країна, вони вирішили знайти тут ложку меду, згадавши, що кожна криза дає можливості.

Саудівська Аравія, певно, образилась. Але зараз там не до реверансів. Тим більше, що сама Саудівська Аравія, маючи вихід до Червоного моря, заробляє більше за рахунок збільшення ціни на нафту, навіть втрачаючи у обсягах. А втрачає від дій Ірану менше, бо ніколи не була тихою гаванню і фінансовим центром. Бо закони шаріата трохи заважали, в тому числі розвитку туризму.

І, звісно, продовжують радіти росіяни. Гроші продовжують литись. І російський центральний банк минулої п’ятниці знов знизив ставку, — до 14,5%, намагаючись додатково простимулювати власну економіку, яка поки що не подає ознак життя і продовжує стагнувати. Навіть незважаючи на накази особисто Путіна. Цікаво, що рубль залишається стабільно сильним, не відходячи далеко від 75 рублів за долар.

Здавалось би, можна констатувати імпотенцію Ради

Український Національний банк не став виділятись серед інших регуляторів нормальних країн і так само залишив облікову ставку без змін. І якщо на початку року аналітики сперечались, як швидко НБУ буде знижувати вартість грошей в економіці, то тепер суперечки вже точаться у питанні, чи має сенс регулятору піднімати ставку на тлі посилення інфляційного тиску. Але і це поки не на часі.

Зміна очікувань по динаміці ставки на тлі війни в Ірані зробила локальний ринок облігацій дуже скучним, де уряд встиг в перші місяці року продавити дохідність вниз на тлі зовсім інших очікувань. В квітні Мінфін розмістив гривневих ОВДП на рекордно низькому рівні, бо з таким рівнем дохідності тепер майже немає попиту. Нижче було тепер вже у далекому жовтні 2022 року. Певно, уряд не дуже і переживає з цього приводу, адже навіщо брати дорогу гривню, коли тобі дають безкоштовні євро?

Щоправда, уряду тут не дуже допомагає парламент, який продовжує саботувати реформи, потрібні як для руху в ЄС, так і для отримання грошей. На цьому тлі окремий привіт прилетів українським популістам від Єврокомісії, яка збирається включити вимоги по детінізації з програми МВФ (ті самі посилки і те саме закриття внутрішнього офшору, що працює на відсутності ПДВ для ФОПів) до умов отримання бюджетної допомоги в рамках кредиту на 90 млрд євро.

Цього тижня парламент провалив закон про публічні закупівлі в залі, а в транспортному комітеті, повному клієнтів НАБУ, колишніх регіоналів і просто Миколи Тищенко, не спромігся затвердити дуже технічний закон по Укрзалізниці, що підриває співпрацю із Світовим банком.

Здавалось би, можна констатувати імпотенцію Ради. Але як виявляється, є теми, які можуть збудити і згуртувати депутатів. Цього тижня це змогла зробити «Доброзвичайність», щоб це не означало.

Це слово тепер вивчають навіть у Єврокомісії і інші наші європейські партнери, які трохи в шоці від скрєпного Цивільного кодексу, який раптом ухвалили українські депутати і який веде Україну кудись у бік руського миру, що точно не в тому напрямку, де розташований Європейський Союз. Але така активність депутатів показує, що вони ще можуть голосувати, і треба просто захотіти. Може, чарівний пєндєль від наших західних партнерів допоможе прийти до тями і перелаштує депутатів зі скрєп на європейські цінності. Час ще є.

І поки, незважаючи на затримку у допомозі, нічого страшного в українській економіці не відбувається. Ба більше, свіжа статистика показує, що в березні, коли нарешті пройшли морози, українці кинулись надолужувати, витрачаючи гроші і активно позичаючи у банках, підживлюючи економічну активність.

А зростання зарплат у першому кварталі знов перевищило 20%. Звісно, допомогло зростання зарплат вчителям, але і у приватному секторі воно перевищило рівень 20% плюс. Та й гривня, що б не казали заголовки, лишається стабільною. І цього тижня навіть і не думала робити різких рухів. Як, власне, і українські єврооблігації, що знижувались разом із боргами країн, що розвиваються, втративши за тиждень 2−3 пункти.

А от хто продовжує валитись вниз, так це акції Феррекспо, що втартило ще 10% капіталізації. Інвестори і спекулянти користалися можливістю продати, поки торги йдуть. Бо, власне, у п’ятницю настав останній день Феррекспо. Принаймні тимчасово, бо торги акціями компанії призупинені — вони не спромоглися подати звітність, готуючись залучити в капітал ще 100 млн доларів щоб мати хоч якісь гроші для підтримки штанів і забезпечення роботи. Цікаво, що проблеми Феррекспо пов’язані з тим, що основний власник компанії потрапив під санкції, і тепер держава радісно не повертає їм ПДВ.

Але що робити тепер з деякими іншими компаніями, у яких, як з’ясувалось, власником є підсанкційна особа? Та ще й не громадянин України. І тут тоді треба або з інструментом санкцій зав’язувати, або шукати, і дуже швидко, нових акціонерів для одного виробника зброї.