Мене це дуже непокоїть. Що буде, коли Україна підпише угоду про копалини

Дійсно, навіть із $122 млрд, витрачених США, значна частина (думаю, половина) так і не потрапила в Україну, а залишилася в США у вигляді закупівель зброї та великих гонорарів, сплачених американським підрядникам. Все це створило багато робочих місць у США.

Схоже, що в цьому новому фонді США домінуватимуть в процесі ухвалення рішень, а США призначатимуть трьох із п’яти членів своєї наглядової ради.

Схоже, що більшість українських корисних копалин, разом з нафтою та газом, включені до сфери діяльності нового Фонду національного добробуту. Це викликає великі питання щодо статусу існуючих державних підприємств та інших суб'єктів господарювання, які мають ліцензії на видобуток, а також бюджетних надходжень.

Що залишається для інших партнерів?

Я роздумую про те, що Україна отримає від цієї угоди, оскільки немає гарантій безпеки. Мене непокоїть, що ця угода призведе до відтоку дивідендів та роялті з України, оскільки США прагнуть повернути $122 млрд, які вже виділили на війну в Україні. Очевидне занепокоєння викликає те, що ця угода діє як гальмо зростання для країни, а не як його рушій. Бо якщо США прагнуть накласти руку на український мінерально-сировинний та інвестиційний простір, що залишається для інших партнерів? Навіщо Європі чи Азії інвестувати в Україну за наявності цієї угоди?

У підсумку я сприймаю цю угоду як стримування зростання та приходу інвестицій в Україну.

З усіх цих причин, а також через очевидну втрату суверенітету України, яку передбачає ця угода, я просто не уявляю, що українське керівництво коли-небудь підпише її. Навіщо їм це робити? Вони не отримують жодних гарантій безпеки натомість, але страждають від втрати суверенітету, втрати права власності на активи, підриву фіскальної та платіжної позиції України, ризику відтоку капіталу, пов’язаного з репатріацією прибутків та дивідендів.

Дійсно, українці, ймовірно, сприймають цю угоду як спробу США використати слабкість України у скрутний час, і тоді як мільйони українців проливають кров та втрачають майно, захищаючи західні цінності та інтереси, утримуючи лінію фронту проти російської агресії.

Якщо раніше не було зрозуміло, що адміністрація Трампа не на боці України, я думаю, що цей документ це чітко прояснює.

І якщо Україна насправді підпише цю угоду, то покаже всім, що вона повністю залежить від будь-якої примхи Трампа, і піддаватиметься тиску з боку двох держав, Росії та США. І чому б то довіряти будь-чому, що говорить Трамп про Україну чи Росію, враховуючи, що Трамп послідовно не цінує українські інтереси чи переходить червоні лінії, тоді як послідовно поступається російським інтересам і не переходить російські червоні лінії. Підписуючи цю угоду, Україна передає своє майбутнє Трампу і Путіну.

Іронія полягає в тому, що Путін вторгся в Україну, щоб послабити, підірвати і захопити український суверенітет, але США, уклавши цю угоду, фактично завдадуть смертельного удару по цьому самому суверенітету — отримавши вигоду від української слабкості раніше, ніж це зробить Росія.

Цей документ читається майже як Версальський договір, нав’язаний Німеччині Францією після Першої світової війни. Але я не впевнений, чи США усвідомлюють, що Україна ще не програла цю війну. Вона все ще може боротися далі, про що б не домовилися Трамп і Путін, і саме тому США все ще можуть брати участь у будь-якому мирному процесі. Цей документ, ймовірно, робить таку перспективу більш імовірною, адже українці точно зрозуміють, що на разі немає жодних переваг у тому, щоб погодитися на умови Трампа заради будь-якого миру.

Переклад NV

Текст опубліковано з дозволу автора

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV