Wildberries — це вам не Amazon. Війна під прикриттям маркетплейсу

це кремлівське трактування поступово проникає і в міжнародні публікації про війну: деякі провідні ЗМІ підхоплюють це формулювання. Таке штучне прирівнювання дій Росії та України може спотворити уявлення про події та розмити визнане право Києва на самооборону.

Насправді Росії ніколи не був потрібен привід для ескалації агресії. Москва нарощувала її з першого дня повномасштабного вторгнення — задовго до того, як Україна отримала можливість переносити бойові дії на російську територію.

З лютого 2022 року російські війська знищували цілі українські міста й завдавали ударів по незліченній кількості житлових будинків, лікарень, шкіл, об'єктів енергетики, торговельних центрів і складів по всій країні. Тому твердження про те, що ці злочини стали наслідком якогось взаємного обміну ударами між двома сторонами, які несуть однакову відповідальність, є абсурдним і цинічним.

Кремль особливо активно використовує риторику про «удари у відповідь» стосовно нинішньої української кампанії проти Wildberries — найбільшого російського онлайн-ритейлера. У Москві намагаються представити нещодавню серію ударів по українських торговельних об'єктах і складах як відплату.

При цьому ігнорується незручний факт: Україна почала завдавати ударів по об'єктах Wildberries лише в середині літа 2026 року, тоді як Росія вже понад чотири роки регулярно бомбардує українські торговельні центри та логістичні вузли.

Росії ніколи не був потрібен привід для ескалації її агресії

Wildberries надто часто бездумно називають «російським Amazon» — через домінантне становище компанії на ринку онлайн-торгівлі в країні. Справді, її послугами користуються близько 80 млн клієнтів, а приблизно мільйон російських продавців реалізують через неї широкий асортимент товарів.

Однак, на відміну від Amazon, Wildberries значною мірою спирається на великі й високоцентралізовані логістичні центри, а не на більш розгалужену мережу невеликих складів. Ці об'єкти стали найважливішою складовою бізнес-моделі Wildberries та одним із головних джерел її конкурентної переваги.

Нещодавнє розслідування російського видання Медуза показало, що централізовані логістичні центри перетворили Wildberries на важливий неофіційний канал постачання, через який російські військові отримують товари подвійного призначення та військове спорядження. До кінця липня на сайті Wildberries навіть існував окремий розділ, присвячений товарам для війни, де було представлено понад 200 тисяч найменувань, зокрема аптечки, радіостанції, бронежилети, каски та компоненти для дронів.

Деякі з цих товарів рекламувалися як такі, що пройшли випробування в Україні або користуються популярністю серед російських військовослужбовців, які беруть участь у вторгненні. Після початку українських ударів співробітники Wildberries поспіхом видалили цей компрометуючий розділ зі своїх онлайн-майданчиків. Проте, за наявними даними, багато з цих товарів досі доступні для придбання.

Спроби України заблокувати постачання товарів для російської армії, що здійснювалися через логістичні центри Wildberries, призвели також до знищення великих партій товарів, які не мали жодного стосунку до війни. У результаті російські продавці та покупці змушені підраховувати економічні втрати, пов’язані із самою моделлю роботи компанії.

Українська ударна кампанія триває; вона вже серйозно порушила роботу Wildberries, а збитки онлайн-ритейлерів від початку атак могли сягнути 5 млрд доларів.

Нещодавно Wildberries також уклала угоду про стратегічне партнерство з ВТБ — другим за величиною банком Росії, 90% якого належить державі. Тому падіння виторгу компанії внаслідок українських ударів неминуче зачепить і банк. Погіршення прогнозів щодо виторгу ВТБ, який надає пільгові кредити російським оборонним підприємствам, з часом може спричинити серйозні потрясіння у фінансовому секторі Росії та посилити тиск на воєнну економіку Путіна.

Масштабування повітряної війни між Росією та Україною призводить до зростання кількості жертв серед мирного населення з обох сторін, однак українські втрати залишаються значно вищими. І принципово важливо: Росія може зупинити це кровопролиття будь-якої миті — достатньо припинити бойові дії та вивести свої війська з території України. Натомість українці розуміють: якщо вони відмовляться від спроб захистити себе, то, найімовірніше, втратять свою країну.

Найближчими місяцями гуманітарна ситуація в Україні, ймовірно, ще більше погіршиться: Росія має намір завдавати ударів по критично важливій цивільній інфраструктурі країни напередодні зими. Водночас Україна вже стикається з нестачею ракет-перехоплювачів, необхідних для захисту від балістичних ударів Путіна, а наявних обмежених можливостей ППО буде недостатньо для захисту мирного населення.

Тому життєво важливого значення набудуть подальші удари по російській військовій машині безпосередньо на території Росії.

Прирівнювання оборонних дій України до систематичних ударів Росії по українських містах і цивільній інфраструктурі спотворює реальність і вводить в оману.

Україна прагне послабити здатність Росії вести агресивну війну, завдаючи ударів по об'єктах інфраструктури, зв’язок яких із російськими збройними силами та воєнною економікою Путіна є досить очевидним. Москва ж, натомість, прагне зробити значну частину України непридатною для життя та змусити Київ капітулювати.

Це принципово різні кампанії, що переслідують цілковито різні цілі. Розуміти цю різницю необхідно, щоб правильно оцінювати справжню природу повітряної війни й не ставати ретранслятором кремлівської пропаганди.

Переклад NV

NV має ексклюзивне право на переклад і публікацію колонок Atlantic Council. Републікація повної версії тексту заборонена.

Оригінал