Жодна нація не чує інші, коли мова йде про сенситивні питання національної пам’яті - Кіпіані про тиск поляків

«Нація не може відбутися, якщо вона буде підпорядковуватись, наприклад, у питанні національної пам’яті іншим націям. Дружнім чи ворожим. Росіяни ж теж виставляли певну планку. Ну, умовно кажучи, хай буде у вас нація Амосова, Лобановського і Сковороди, але це не нація Мазепи, Коновальця чи Бандери. Ми ж це вже чули, як каже мем, це вже було. Тому жодна нація не чує інші нації, коли мова йде про сенситивні питання національної пам’яті», — сказав Кіпіані в ефірі Radio NV.

Він наголосив, що коли поляки ставлять у центрі Варшави пам’ятник «своєму політику, расисту, антисеміту і ксенофобу Дмовському «їх не цікавить, що думають про це білоруси, українці, євреї чи литовці, так само як литовцям не цікаво, що думають росіяни чи поляки, коли в Литві називають вулицю на честь героя національного опору.

«Тому в цьому випадку ми зацікавлені (я думаю, що це абсолютно чесна і щира відповідь) в добрих, дружніх, наскільки це можливо, сусідських стосунках з Польщею. Але вони не можуть бути досягнуті ціною односторонніх поступок, зокрема в царині національної політики. Бо якщо ми визнаємо, що діяльність українських націоналістів була взагалі в 1920-х, 1930-х, 1940-х зайвою, то виникне питання, чому Львів український, чому Ковель український, чому Дрогобич український. Якщо та держава, за яку воювали, боролися ці люди, вона тепер незаконно наче знаходиться [на тій території]», — пояснив військовий та історик.

Кіпіані підсумував, що українці мають бути наполегливими, не псуючи стосунки з поляками.

Загострення відносин України та Польщі - головне

19 червня президент Польщі Кароль Навроцький позбавив президента України Володимира Зеленського найвищої державної нагороди Польщі — ордена Білого Орла. За словами Навроцького, присвоєння одній із українських військових частин найменування на честь Героїв УПА «виходить далеко за межі внутрішніх справ України».

20 червня низка українських політиків, зокрема голова ОП Кирило Буданов, президент України у 1994—2005 роках Леонід Кучма, президент у 2005—2010 роках Віктор Віктор Ющенко та президент у 2014—2019 роках Петро Порошенко оголосили, що відмовляються від польських нагород.

Того ж дня Зеленський заявив, що відправив президенту Польщі орден Білого Орла, опублікувавши фотографії з Нової пошти.

Президент України мав бути присутній на Конференції з відновлення України у Гданську, але вирішив на неї не їхати. Делегацію очолила тодішня прем'єр-міністерка Юлія Свириденко.

3 липня очільник МЗС України Андрій Сибіга зустрівся з польським колегою Радославом Сікорським і запропонував пакет антикризових заходів, зокрема зустріч істориків-експертів з питань Другої світової війни.

8 липня Зеленський зустрівся з Навроцьким на саміті НАТО в Анкарі. Зеленський заявив, що спільна загроза для обох країн — Росія, і сторони домовилися продовжити діалог. Навроцький сказав, що вирішити історичні суперечки не вдалося, хоча розмова була конструктивною, і повторив, що «символіка, пов’язана зі Степаном Бандерою, обмежує європейські амбіції України».

Цього ж дня Європарламент за звітом Європейської комісії щодо євроінтеграційних реформ України ухвалив документ, до якого включено пункт «про добросусідські відносини», де Київ критикують за присвоєння одному з підрозділів ССО назви на честь Героїв УПА.

11 липня Навроцький під час заходів з нагоди місцевого дня пам’яті жертв Волинської трагедії закликав польський парламент ухвалити закон про заборону в країні червоно-чорного прапора — стяга, який використовувала Організація українських націоналістів (ОУН) та її бойове крило, Українська повстанська армія (УПА).

Навроцький заявив, що «в цих кольорах закладена вся ідеологія українського націоналіста, який убивав польських жінок і дітей», а естетика прапора нібито перегукується з нацистською концепцією «крові і ґрунту» (Blut und Boden). Жодних підтверджень, що червоно-чорний прапор ОУН та УПА має щось спільне з цією складовою нацистської ідеології чи походить від неї, немає.

Як показує опитування IBRiS, проведене 25−26 липня, ставлення поляків до українців відчутно змінилося після присвоєння українському підрозділу ім'я Героїв УПА та позбавлення президента Володимира Зеленського польського ордена Білого Орла.

Третина респондентів після цих подій ставиться до жителів сусідньої України гірше. Тільки в 1,8% ставлення покращилося.

Крім того, вперше з 2014 року кількість противників прийняття українських біженців у Польщі перевищила кількість прихильників.

Згідно з даними опитування CBOS, надання притулку українцям у липні 2026 року підтримувало 42% жителів Польщі, 52% були проти.

Для порівняння: у травні 2022 року 91% поляків вітав прийом біженців з України, і тільки 4% ставилися до цього негативно.

За даними польської поліції на 17 липня, з початку 2026 року надійшло на 30% більше заяв від українців щодо злочинів на ґрунті ксенофобії, ніж за аналогічний період 2025 року. Таких звернень було 180, тоді як за весь минулий рік — 275.