«Розуміємо, як обійти РЕБ РФ». Зграя БПЛА вночі зможе без проблем подолати перешкоди до Красної площі — інтерв'ю NV з виробником Довбушів

Якщо коротко: станом на зараз, якщо це буде вночі, темрява, то я експертно вважаю, що зграя безпілотників від чотирьох до шести-восьми штук зможе без проблем подолати всі перешкоди до Красної площі.

— Ви сказали, що глибоко в темі того, як працюють російської засоби радіоелектронної боротьби. Чи справді вони такі потужні? Навіть військові експерти, які переоцінювали російську армію, говорять: «Ну от РЕБ у них дійсно якісна». Чи справді це так?

— Треба розуміти, що йде постійне змагання між безпілотниками і ворожими РЕБами. Це не зафіксована ситуація, яка є на якийсь час. Вони далеко не дурні люди — теж аналізують, вивчають і щось модифікують.

Але ми теж не стоїмо на місці і теж багато [змін] вносимо, робимо щось нове. Ми розуміємо, як вони працюють, і розуміємо, як їх обійти. Є якісь перешкоди, які обійти дуже важко. Наприклад, глушіння сигналу GPS. Але сигнал GPS не є зараз єдиним джерелом інформації про знаходження безпілотного літального апарата в повітрі. Є інші сигнали, інші можливості, як літак може орієнтуватися.

— Юрій Щиголь, голова Держспецзв’язку, сказав, що вже близько 90 компаній виробляють дрони для ЗСУ. За його оцінками, це навіть більше, ніж в Америці. За його словами, там їх близько 70. Я так розумію, йдеться про дрони, які використовуються саме військовими. І десь 50 компаній можуть виробляти більше тисячі дронів на рік. Як ви оцінюєте цю інформацію?

— Про кількість. Я вважаю, що ця інформація, яку озвучив керівник, відповідає дійсності. Можу тільки сказати, що наші потужності з виробництва безпілотника Довбуш досить серйозні, ми їх майже в 10 разів збільшили з травня минулого року.

Щодо якихось технічних характеристик. Є цивільні дрони, ті ж Мавіки, які працюють на певних частотах. І ці частоти всім відомі. Звісно, їх достатньо легко глушити. Але всі розуміють, що крім цивільних каналів зв’язку можуть використовуватися спеціальні канали зв’язку. І ці канали вже заглушити (якщо це зроблено розумно) дуже важко.

Чому є оптимізм? Тому що зараз є унікальна ситуація, коли українські виробники дронів і безпілотних літальних апаратів можуть проводити випробування, наближені до реальних, бойових. І я вважаю, що це дуже великі можливості надає нашим українським виробникам.

Скільки треба часу, аби якийсь французький чи німецький виробник зібрав можливі засоби РЕБ на якихось полігонах і провів випробування своїх виробів? Це дуже непростий процес. Це може тривати півроку, рік, а то і більше. А в Україні… Скажу лише про наші випробування: сьогодні ми змінили програмне забезпечення, яке відповідає за зв’язок, а через два дні ми вже дивимося, як воно працює на лінії фронту. Тобто це дуже серйозний поштовх для розвитку та підйому українських виробників у вищу лігу виробників дронів усього світу.

— Чули думку, що були певні негаразди в тому, яким чином держава комунікувала чи допомагала, або навпаки, заважала виробникам дронів. Чи ви бачите, як змінюється ця державна політика? Що ви зараз бачите з боку держави — вона допомагає чи заважає?

— Те, що я бачу зараз, — це велике зелене світло. Майже через день мі спілкуємося з відповідними структурами. На сьогодні ситуація така, що нам кажуть: «Хлопці, ось вам контракт, скільки ви можете, для нас виробіть, ми готові підписати контракт». От таккий сьогодні підхід до виробників українських дронів. Бо попит дійсно такий, що ситуація на фронті потребує не сотень, а тисяч дронів. Це є просто витратний матеріал, як дорогий боєприпас.

Дрон чи літак можуть зробити пять-десять вильотів і бути підбитим. Ось буквально сьогодні хлопці мені надсилали відео. Кажуть: «Дивіться, по нас стріляла система ТОР, але промахнулася». Але це вона промахнулася.

До нас приїжджають на ремонти [БПЛА] — крила, які як решето, розстріляні, підбиті. Але фахові оператори дотягують їх до місця посадки, ми їх ремонтуємо і відправляємо далі.

Тобто це постійні процеси. Немає жодних великих перешкод, станом на зараз. Я б сказав так, що зараз м’ячик на боці виробників, а не держави.

— Ми багато чуємо про те, як росіяни використовують ці дрони Ланцет, як вони дошкуляють українським військовим. Пам’ятаємо про Орлани, які використовуються для розвідувальних цілей. Ваші фахівці, можливо, ви особисто бачили ці розробки, бачили ці Ланцети та Орлани збиті. То що спеціалісти кажуть про них?

— Ми не просто бачили. Деякі зразки просто у наших лабораторіях препарували, наші фахівці їх дивилися.

Якщо брати ті ж іранські Шахеди, то ми там бачили досить сучасні комплектуючі. Але після того, як ця інформація потрапала в [публічний] простір і були звернення до виробників цих чипів, наскільки я знаю, зараз дуже серйозно змінилася ситуація. Не так просто вже Ірану закуповувати ці дорогі чипи для того, щоб виробляти свої безпілотники.

Ви бачите це за ситуацією. Раніше літало по 80−100 штук, а зараз вони запускають десять-сім-п'ять. Тобто є певні обмеження, вони на сьогодні діють.

Зараз основна проблема як у Росії, так і у Ірану — це доступ до сучасних комплектуючих. На відміну від них, українські виробники, слава Богу, такий доступ мають І мають можливість купувати те, що дуже сучасне, надсучасне і використовувати у своїх розробках.

— Чи правильно я розумію, що ті українські компанії, які зараз виробляють дрони для наших Збройних сил, є частиною проєкту Армія дронів? Про нього заявляв Михайло Федоров, зараз він є віцепрем'єр-міністром з інновацій. Як це має бути синхронізовано? Чи є, можливо, якісь дедлайни? Що ви можете про це розказати?

— Якогось конкретно дедлайну немає. Те, що я чув від фахівців Міністерства: є бюджетні кошти, які вже лежать на рахунках, які готові до того, щоб сплатити їх виробникам по контрактах. Тобто йде робота з кожним виробником окремо.

Є певні документи, які треба підготувати. Дуже спрощена процедура. Зараз це експертний висновок по тому, скільки коштує той чи інший зразок того чи іншого виробника. Такий експертний висновок, як декларується, повинен видаватися за один тиждень. І це майже основний документ, який потрібен для того, щоб контракт був підписаний.

Тобто у сухому залишку немає якоїсь дати, коли всі повинні щось підписати, а до якоїсь дати отримати гроші, а до іншої — відвантажити безпілотники. Є індивідуальна робота. І це дуже важливо, тому що багато виробників почали працювати у своїх гаражах. Вони зараз дуже швидко виростають до таких виробників, які вже можуть налагодити промислове виробництво.

— Гауляйтер Севастополя, мені здається, кожні два дні чи кожен день повідомляє про атаку безпілотників, які, як вони повідомляють, завжди збивають. А це що? Це тестування російської ППО чи це гра на їхніх нервах? Чи це ознака того, що ми будемо звільняти цю територію? Як ви оцінюєте ефект від цих атак?

— Я чув думку [головнокомандувача ЗСУ, генерала] Залужного. І це дуже зрозуміла думка: якщо у кожному місті нашого ворога будуть вражатися певні військові об'єкти, то країна-агресор дуже швидко прийде до того, що треба цю війну закінчувати, вивести війська з нашої території і зупинити знищення цивільного населення України.

Доки цього не буде, у цієї публіки буде таке враження, що війна десь там, далеко, «це нас не [стосується]».

Я кажу зараз виключно про військові об'єкти, об'єкти військової інфраструктури, нафтосховища. Ці всі об'єкти повинні вражатися на всій території Росії, наскільки це дозволяють технічні можливості тих чи інших засобів.