П’ять запитань, щоб усе з’ясувати. Які уроки приховані у ваших жалях
Блоги.Life13 вересня, 09:03
Усі ми про щось шкодуємо. Ви оглядаєтеся на своє минуле і досі відчуваєте пекучий сором за те образливе зауваження, яке зробили своїй дівчині в старших класах, або раптом о 3-й ночі, лежачи в ліжку, згадуєте той випадок, коли перебрали на вечірці, яку влаштував ваш друг, і поводилися по-свинські. Утім, це поодинокі, хоча і прикрі, епізоди.
Моделі поведінки
Передплатіть NV Преміум та читайте без обмежень
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
Але ми також можемо шкодувати про речі, які складно назвати випадковими — це невіддільні частини ширшої моделі поведінки. Такі жалі вказують на те, де наше життя розбігається з нашою суттю, потребами й цінностями. Ось кілька найпоширеніших моделей прикрої поведінки, про які клієнти розповідають мені протягом багатьох років:
— Не прислухатися до свого внутрішнього голосу або не довіряти своїй інтуїції;
— Не мати достатньо сміливості, щоб обрати складніший, ризикованіший шлях;
— Занадто рано кидати — роботу, стосунки — або не докладати більших зусиль;
— Тримати образу або не пробачати іншим;
— Знову й знову погано поводитись із кимось, сприймати когось як належне чи не виявляти достатньо вдячності;
— Не бути відкритішими та не зближуватися з іншими.
Дивлячись на цей список, можна простежити певні тенденції. Жаль може бути пов’язаний із тим, що ми не діємо впевненіше (не прислухаємося до внутрішнього голосу, не наважуємося, не йдемо на ризик), не стримуємо себе (ображаємося, кидаємо справу) або не виявляємо великодушності (не прощаємо, не висловлюємо вдячності, не відкриваємося). Загалом, ці загальніші тенденції підказують нам, як змінити спосіб життя і напрямок, у якому ми рухаємося.
Які в цьому приховані уроки?
Ось кілька запитань, які допоможуть вам зрозуміти, які уроки приховані у ваших жалях:
1. Прокрутіть у голові своє життя: у хронологічному порядку, як кінофільм, або почніть одразу з тих моментів, які досі не дають вам спокою. Що це — поодинокі події, наслідок того, що ви були молоді та недостатньо досвідчені, чи щось масштабніше, частина певної моделі поведінки, якої, можливо, дотримуєтеся і досі?
2. Коли ви збираєте всі ці спогади воєдино, чи можна простежити в них щось спільне, наскрізну тему цієї частини вашої історії? Чого найбільше бракувало у вашому життєвому рівнянні? Про які незроблені кроки ви шкодуєте найбільше?
3. Чи є у вас теорія, чому ви поводитеся саме так?
4. Знову ж таки, озираючись назад, чи можна помітити зміни в цій моделі поведінки? Чи покращилася ваша здатність засвоювати уроки й опановувати навички, яких вам бракувало, — наприклад, чи стали ви відкритішими, щедрішими, здатними більше пробачати або сміливішими?
5. Який можна зробити висновок? На чому вам варто зосередитися і що особливо важливо змінити, щоб позбутися жалів та більше пишатися собою?
Життя — це процес, який вимагає від вас визнавати свої помилки, учитися на них і рухатися вперед, а не зациклюватися й не картати себе; усвідомлювати, що навіть у негативному є щось позитивне, і вірити в те, що ваше життя працює на вас, допомагаючи стати такою людиною, якою ви маєте бути.
Переклад NV
NV має ексклюзивне право на переклад та публікацію колонок Роберта Таіббі. Републікацію повної версії тексту заборонено.