Правда в тому, що на вторинному ринку тип мотора важить значно більше за колір кузова чи назву бренду. Одна й та сама модель може бути ідеальним вибором на бензині та повним фіаско на дизелі, якщо ваші щоденні маршрути обмежуються поїздкою до дитячого садка та найближчого супермаркету. Найбільша помилка — купувати авто за порадою сусіда, не проаналізувавши власний «трафік».
Якщо ваш річний пробіг не перевищує 10−12 тисяч кілометрів, а 90% часу ви штовхаєтеся в міських заторах, дивіться в бік звичайного бензину. Це найпростіший шлях. Так, він «їсть» більше, але ви не знаєте, що таке забитий сажовий фільтр або замерзла взимку солярка.
Маленький лайфхак для перевірки бензинового мотора: загляньте в розширювальний бачок системи охолодження. Якщо на поверхні антифризу є бодай натяк на масляну плівку — біжіть від цієї машини, бо перегрів «голови» обійдеться дорожче, ніж вся економія на пальному за рік. Бензин прощає короткі поїздки, коли мотор навіть не встигає повністю прогрітися, що є критичним для всіх інших типів пального.
Дизель — це «трасовий звір», створений для тих, хто живе в передмісті або постійно ганяє між містами. Якщо ви купуєте дизель для міста, готуйтеся до частих візитів на сервіс через проблеми з клапаном EGR.
До речі, є старий перевірений метод оцінки стану дизеля без комп’ютера: візьміть чисту білу серветку та прикладіть до вихлопної труби на кілька секунд, поки хтось натисне на газ.Якщо серветка стала чорною від жирної сажі — сажовому фільтру прийшов кінець, і власник просто вирізав його або «забив» на проблему. Живий дизель має видавати майже чисте повітря. Це економно на трасі, але пам’ятайте, що ремонт паливної апаратури сучасного дизеля може легко «з'їсти» всю вашу економію на пальному за три роки.
Газ залишається найдешевшим способом пересування, але тут є нюанс, про який мовчать продавці. Не кожен двигун «дружить» з газом. Якщо ви хочете економити, шукайте машину з гідрокомпенсаторами зазорів клапанів. Якщо їх немає, вам доведеться кожні 30−40 тисяч кілометрів вручну регулювати клапани, інакше вони просто згорять. І ще одна порада: ніколи не купуйте авто з уже встановленим ГБО, якщо власник не має документів на його обслуговування. Краще поставити нову установку четвертого покоління самому, ніж розгрібати наслідки чужої криворукої економії. Перевіряйте запах: у салоні та під капотом справного «газохода» не повинно пахнути одорантом навіть мінімально.
Гібриди — це ідеальні міські «космічні кораблі», але тільки якщо ви не плануєте їздити на них по трасі 140 км/год. На високих швидкостях гібрид стає звичайним бензиновим авто, яке тягне на собі зайві 200−300 кг мертвої ваги акумуляторів, і розхід пального вас неприємно здивує. Справжня економія починається в тягнучках.
Лайфхак для початківця: обов’язково перевірте сітку фільтра охолодження батареї (зазвичай вона під заднім сидінням). Якщо вона забита пилом і шерстю собаки — батарея постійно перегрівалася, а це прямий шлях до її деградації та дорогої заміни комірок.
Вибираючи між цими варіантами, забудьте про міфи. Рахуйте не ціну на стелі АЗС, а вартість володіння. Якщо ви не вилазите з центру міста — беріть гібрид або малий бензин. Якщо ви «далекобійник» у душі — тільки дизель. Газ — це вибір раціоналістів, які готові трохи більше уваги приділяти сервісу заради порожніх чеків на заправці. Орієнтуйтеся на свій реальний щоденний пробіг і не купуйте «дизельний лімузин» для того, щоб проїхати 2 кілометри до роботи.