Тбілісі сердиться і обирає. Чому вибори в парламент Грузії 26 жовтня такі важливі і хто в них найшвидше переможе — огляд NV

Однак загалом експерти визнають: цього разу у грузинської опозиції набагато більше шансів здобути перемогу, ніж у партії влади.

Грузинська Мрія під загрозою

Наразі, політичний ландшафт Грузії виглядає так: у парламенті є 150 місць. Більшість утримує Грузинська Мрія із союзниками з Сили народу і Європейськими Соціалістами — це 88 крісел плюс прем'єр-міністр. Інші 51 займає доволі строката опозиція, де найбільше місць (20) має партія Єдиний Національний Рух, заснована Міхеілом Саакашвілі.

На цих виборах у альянс з Рухом увійшли ще дві ліберальні прозахідні сили — Стратегія Агмашенебелі і Європейська Грузія. А, згідно з очікуваннями, основна боротьба розгортається між двома ідеологічними полюсами — проросійським та проєвропейським.

Цього разу, кажуть опитування, легкої перемоги для Грузинської Мрії не буде. За даними британської компанії SAVANTA, партія влади може набрати до 35% голосів. А опозиційні сили разом (рахуючи лише ті, які можуть подолати 5% бар'єр для входу) — 52%. За такого гіпотетичного сценарію, у опозиціонерів може бути більше крісел, ніж в самої провладної сили: 89 проти 61.

Реальний рівень підтримки партії влади і є ті самі 30−35%, говорить NV головна редакторка грузинського видання SOVA Марта Ардашелія. Все, що вище, наголошує вона — фальсифікації. Журналістка згадує слова Іванішвілі, що йому «потрібно 65% голосів», тобто конституційну більшість. Втім, наголошує співрозмовниця NV, їй така цифра здається «взагалі нереалістичною».

«На мою думку, Грузинська Мрія, з достатньо грубими фальсифікаціями, зможе набрати 45%, і це буде для них непоганим результатом», — упевнена Ардашелія. Партія Іванішвілі та нинішнього грузинського премʼєра Іраклія Кобахідзе «втратить свої позиції», вважає вона, а в результаті їхньої поразки уряд може бути коаліційним.

Проте політолог Хухашвілі наголошує на іншій проблемі: «У Грузії дуже багато виборців, які поки не визначились. Вони ніби йдуть на вибори, але не кажуть, кого реально підтримують».

Максимальна напруга

Крім геополітичного вибору — ЄС чи Кремль — грузинів хвилюють й інші наявні проблеми: еміграція, нестача робочих рук, низькі зарплати, зростання цін і посилення тенденцій до авторитарного правління.

«У великих містах більша підтримка Грузинської Мрії, оскільки там зосереджені бізнеси, які вже поділені та перерозподілені, — пояснює електоральні уподобання співгромадян Ардашелія. — Вони чудово влаштувалися і співіснують з Грузинською Мрією. Тоді як на периферії країни людям вже нема чого втрачати — вони як жили погано, так і живуть».

Ця влада, наголошує журналістка, їх не влаштовує. Тож легко «купити» їхні голоси, як це було у минулі рази, навряд чи вийде.

А втім, є і протилежна точка зору.

«Насправді, все навпаки, — зазначає співрозмовниця NV, близька до команди опального експрезидента Саакашвілі, яка з міркувань безпеки не назвала свого прізвища пресі. — Бізнес у Грузії не залежить від влади. Він може співпрацювати з нею або підігрувати їй. Вони товаришують з усіма, інакше бізнесу не вижити. Це підтримка держави, а не партії».

У містах, — зазначила вона, — де можна заробити гроші, де є студенти й інтелектуали, «абсолютної підтримки влади не було і немає. Якщо і є, то це щось примусове — вплив на державних чиновників, працівників, школи».

А от на периферії, де все залежить від дотацій і створення робочих місць державою, де існувала мажоритарна система, от там Грузинська Мрія вигравала останні та передостанні вибори. Але цього разу від «мажоритарки» вирішили відмовитись на користь електронного голосування.

«Усі опитувальники, які зараз публікуються, показують дуже маленьку підтримку влади. Й те, ця підтримка існує, бо люди бояться говорити через страх репресій — можуть, наприклад, звільнити з роботи або затримати виплати [за прихильність до опозиції]», — пояснила громадянка Грузії.

Опитування, проведене британською дослідницькою компанією SAVANTA, показало, що найбільш болюча тема напередодні виборів — зростання цін (це хвилює 39% опитаних від 18 років). Що стосується середньої зарплати, то на другий квартал 2024 вона склала близько 2 тис. ларі - це $736 або 30 тис. грн.

За інформацією Національної служби статистики Грузії, останнім часом найбільше зросли в ціні транспортні послуги — на 11%, тоді як зростання цін на їжу та напої поки що є незначним.

Майбутнє Грузії висить на волосинці

На другому місці серед головних проблем, що хвилюють грузинських громадян, — бідність — 29%. Прямим її наслідком є еміграція мізків — вона непокоїть 23% грузинів. Причому, не лише на словах: у 2023 році країна побила власний рекорд по виїзду — її покинули 163,5 тис. людей, або ж цілих 2% населення (у 2021 і 2022 роках виїжджало приблизно по 40 тис. на рік). І причина не у візовій лібералізації з Європою, вважають експерти, а у подальшому закручуванні авторитарних «гайок» і економічному відставанні, навіть від найбіднішого члена ЄС — Болгарії, чий ВВП на душу населення вже удвічі більший за грузинський ($16 тис. проти $8 тис.).

«Зараз про свою зарплатню ніхто вже не думає, бо абсолютно інші речі стали у голову кута, — розмірковує близька до Саакашвілі особа. — Це, зокрема, безпека і майбутнє дітей. Бо раніше вже були кулі, вибиті очі, водомети, якими тих підлітків від 16 років атакували». Співрозмовниця упевнена, що «якщо зараз владу не змінити, то майбутнього тут не буде».

Кожен шостий житель Грузії сьогодні задумується над виїздом з країни, випливає з опитування, проведеного вашингтонським National Institute of Democracy (NDI) у 2023 році. І якщо на цих виборах переможе проросійська Грузинська мрія Кобахідзе та Іванішвілі (який вперше очолює виборчий список власної партії), можна очікувати лише посилення міграційного потоку з Грузії та подальшого скорочення її населення і економіки.

До того ж, євроінтеграція, яка до цього була бодай якимось промінчиком надії, зупинена через відхід Тбілісі від демократичних принципів та ухвалення законів про «іноземних агентів» та «заборону ЛГБТ-пропаганди», які віддзеркалюють закони, прийняті в Росії. Через це Грузія вже втратила $120 млн дотацій з Євросоюзу, а перемовини про членство ЄС зірвалися. Перегляд двосторонніх відносин почали й Сполучені Штати, до цього — стратегічний партнер Грузії, включно з візовими обмеженнями та санкціями для чиновників.

Якщо все-таки переможе Грузинська мрія і так триватиме далі, Тбілісі ризикує залишитися сам на сам з росіянами, вважають експерти.