Довгий час психологія займалася переважно патологіями — тривогою, депресією, травмами. Це важливо, але це лише половина картини.
У 2004 році Мартін Селігман і Крістофер Петерсон вирішили зробити щось незвичне для психології того часу: скласти класифікацію не розладів, а сильних сторін. Своєрідний антипод DSM — довідника психічних хвороб.
Так з’явились 24 риси характеру, згруповані в 6 чеснот: мудрість, мужність, людяність, справедливість, поміркованість і трансцендентність.
Що таке благополуччя
Паралельно Селігман розробив модель PERMA. За нею, відчуття щастя складається з п’яти елементів:
1. Позитивні емоції
2. Залученість
3. Стосунки
4. Сенс
5. Досягнення
Цікаво, що всі п’ять виявились дуже сильно пов’язані між собою. Люди, які відчувають більше сенсу, зазвичай відчувають і більше позитивних емоцій, і міцніші стосунки. Це не п’ять окремих речей, а скоріше одне ціле.
Які риси найбільше пов’язані з відчуттям щастя
Дослідники опитали 517 людей і перевірили всі 24 риси. У топ-3 увійшли надія, вдячність і любов. Аутсайдерами виявилися поміркованість, критичне мислення і самоконтроль. Вони теж позитивно пов’язані з благополуччям, але набагато слабше.
Вдячність і надія змінюють те, як ви сприймаєте власне життя
Коли дослідники перевірили, які риси працюють незалежно одна від одної і не просто корелюють з щастям, а реально його передбачають, залишилося лише дві: вдячність і любов до навчання.
А от смирення стало єдиною з 24 рис, яка взагалі не показала статистично значущого зв’язку з благополуччям. Це не означає, що смирення погана риса. Радше навпаки. Але смирення за своєю природою спрямоване назовні — на інших людей, на визнання їхніх заслуг. Воно не генерує внутрішнього ресурсу, не дає відчуття наповненості.
Вдячність і надія — інші. Вони змінюють те, як ви сприймаєте власне життя зсередини. Можливо, саме тому вони так сильно пов’язані з благополуччям?
Що насправді означають ці дві риси
Вдячність — це не «дякую» після обіду. Це здатність помічати те, що вже є — дрібне, звичайне, непомітне.
Любов до навчання — це внутрішній інтерес до того, що відбувається. Допитливість як стан, а не як інструмент.
Обидві ці речі не вимагають особливих умов, і їх можна тренувати просто зараз.
Дослідження Скотта Кауфмана показало: найкращий незалежний предиктор благополуччя — вдячність. Проста здатність зупинитися і помітити щось хороше — навіть мале. Тож домашнє завдання для вас: що сьогодні викликало у вас хоч трохи вдячності чи інтересу?
Текст опубліковано з дозволу автора