«Висновки мали б бути зроблені ще після чернігівської трагедії». Розмова з Боровиком про удар по виставці зброї під Києвом

 — Ви писали, що ваші знайомі були на цій виставці. Що відомо про їхній стан і, можливо, про кількість постраждалих і загиблих?

— З моїх знайомих один не доїхав, йому пізно прийшло повідомлення, можливо, це врятувало його життя. Він за 15−20 хвилин був до виставки.

Одній команді мого гарного товариша, вони готувалися до представлення своєї продукції, їм не прийшло взагалі повідомлення і тому це точно врятувало їм життя, тому що вони стояли з продукцією, з якою ми теж працюємо.

Один начальник служби безпеки, це начальник служби безпеки Укренерго, сильно не постраждав, але автівка розбита, водій з контузією досить серйозною. Треба розуміти, що на парковці стояли машини віддалено. Тобто коли б'є балістика, а я був під балістикою в Чернігові в драмтеатрі, то це дуже потужний удар. Він швидкий і воно розлітається дуже сильно, осколки на 300−400 метрів мінімум, там можуть бути пошкодження дуже серйозні, поранені і вбиті. Тому тримаємо кулаки, щоб не зросла кількість загиблих, але поранених дуже багато.

— Українська рада зброярів писала, що публічно інформація про точне місце перебування учасників не поширювалась. Водночас у мережі ми бачимо інформацію анонсу заходу, там є дата, опис того, що буде відбуватися. То був анонс чи ні? Ви згадували про Чернігів, це мало би багатьох навчити, як бути обережним, якщо вже зважилися проводити подібний захід. Чи відомо вам про анонсування дати і місця?

— Дивлячись, що ми вважаємо публічністю. Ясно, що реклами такої в соцмережах, через інші джерела не було. Була адресна розсилка. Наскільки я пам’ятаю, нас теж запрошували, ми не поїхали. Ми зараз готуємо новий тип дронів, нам треба їх тестувати, всі зайняті. Чи пересилалася вона, чи могла вона дійти ворогу? Могла.

Зранку в мене журналістка брала інтерв'ю і вона казала, що їй приходило [запрошення]. Вона не дотична до оборонної галузі, вона журналістка, яка пише і знімає сюжети про оборону України. Але якщо журналістам це розсилалося, значить, це вже була якась публічна інформація.

Навіть якщо у вас є якась інформація, або навіть закрита інформація про місце проведення, люди розсилають своїм водіям, дружинам, службі безпеки, тому, хто має підвезти їжу, і так далі. Тобто все рівно такі заходи мають свою публічну сторону. Закриту публічну сторону, давайте так скажемо. Але все рівно витік інформації може бути, і він, бачите, відбувся. І удари були, в цей час там проводилась виставка.

Я думаю, що воно прилетіло тому, що там проводилась виставка, тому що в них була інформація про це, і вони нею скористалися. Тобто їхні спецслужби, їхні інформатори працюють. Нехай їх не так багато, ми багато повичищали їх тут, але, бачите, вони удари роблять і інколи в саме серце.

— Ми зараз вже розуміємо, що не йдеться про військовий об'єкт, це не був військовий полігон. Яких заходів може вжити держава, аби це упередити? По-перше, я бачу дописи від публічних людей, які кажуть, що, наприклад, їхні діти-підлітки цікавляться дронами і цікавляться подібними виставками. І, наприклад, радник президента Сергій Бескрестнов пише навіть те, що обіцяє порушити цю проблему на рівні президента. Як ви бачите якусь цю регуляцію? Чи вона потрібна, тому що нібито всі все розуміють?

— Я не думаю, що зараз комусь обов’язково треба порушувати це питання перед президентом. Президент сам, я думаю, зрозумів після цього, що щось відбувається в державі не так з організацією подібних заходів. І тут я не думаю, що хтось спонукає його щось зробити.

Мені здається, такі речі мали б бути зроблені ще після чернігівської трагедії. Я там був, я був під цим ударом і секунди зберегли моє життя. І, на жаль, я так розумію, що ті інструкції, які мали б обмежувати проведення таких заходів або регламентувати, погоджувати ці заходи з військовими, вони не були зроблені.

Я думаю, що [рішень] рівня, наприклад, Служби безпеки України, як однієї зі складових Сил оборони України, яка відповідає за ситуацію безпекову в державі, скажімо так, чи розпоряджень було б достатньо, де воно було б регламентовано. Я думаю, що проведення, наприклад, цих заходів на відкритій території не допускається.

Якщо проводяться подібні заходи з залученням оборонних компаній, підприємств, представників Сил оборони України, державних службовців, вони мають бути проведені в захищених бункерах, підземних сховищах, паркінгах. Має бути відповідна верифікація цього об'єкту з боку Служби безпеки України, поліції або Сил оборони України.

Я б не відволікав Сили оборони України, це має бути, я думаю, з боку Служби безпеки, це краще навіть, не поліції. І, відповідно, це має бути доведено до всіх.

Тому що я не дуже впевнений, що навіть ті розпорядження і інструкції, які були після чернігівської трагедії, вони покривали якраз подібного роду заходи. Які проводяться на приватному полігоні чи стрільбищі, чи просто на приватній території, недержавним органом, чи то компанією, чи то асоціацією, чи то альянсом якимось. Проводяться подібні заходи, де держава не має до цього стосунку, тільки як запрошені чиновники чи зброярі, чи то військові, вони йдуть як запрошені. Чи покривають ці інструкції, які були зроблені, регламент, який був затверджений, такого роду заходи?