Протягом минулого року Аспен Інститут Київ, де я працюю, провів 10 семінарів Діалог про ідентичність. Якщо узагальнити, то політики, державні службовці, представники бізнесу, культури, медіа шукали на цих подіях відповідь на запитання «яким є сучасний українець?». На заключній події ми також провели опитування, щоб визначити головні риси, які найповніше характеризували б кожного з нас. Серед тих, що називали найчастіше, були любов до свободи, адаптивність та гідність.
Повномасштабне воєнне вторгнення Росії на територію нашої країни стало лакмусом, що проявив ці риси. Я б додав до них ще сміливість і, як не дивно, гумор. А поняття адаптивності у контексті війни сформулював би як здатність швидко мобілізуватися у критичних ситуаціях.
У книзі Фактор Черчилля прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон зазначає, що Черчилль під час Другої світової війни зміг проявити риси характеру, які були «складником британського духу». Це допомогло йому повести людей за собою. Володимир Зеленський, у свою чергу, став уособленням згаданих вище рис, які є визначальними для українців. Це не єдиний, але один з факторів нашої безпрецедентної єдності.
Швидка мобілізація українців, яка вразила весь світ
Відповідно до результатів соціологічного дослідження, проведеного Українським інститутом майбутнього спільного з Нью Імідж Маркетинг Груп 1−23 січня, 33% респондентів вважали, що існує реальна та серйозна загроза нападу Росії. Іншими словами: морально готовою до повномасштабного військового вторгнення була лише третина українського суспільства.
Водночас, вже у перший день війни ми побачили черги до військкоматів та оперативне розгортання волонтерських штабів. Не зважаючи на кілька стадій виснаження, що вже пройшов кожен українець, цей надвисокий рівень мобілізації зберігається і зараз. Відповідно до результатів дослідження компанії GRADUS, проведеного у травні, 86% українців впевнені у здатності України відбити наступ Росії. Більше того, кожен на своєму місці продовжує докладати для цього максимум зусиль.
Здатність мобілізуватися у критичній ситуації показав і президент. Ще у середині січня Володимир Зеленський заспокоював українців шашликами на 9 травня. Після початку російського вторгнення ми побачили зовсім іншого президента. Змінилася його риторика, змінилися інтонації, змінився зовнішній вигляд. Іноді втомлений, іноді емоційний, але Володимир Зеленський, якого багато хто називав слабким президентом, став втіленням стійкості. І не лише для українців, а й усього світу. В особі Зеленського знайшли відображення ті характери українців та громадян інших країн, які готові до рішучих дій, ризику задля захисту своєї країни та цінностей.
Кожен українець готовий боротися за свою свободу
У одному з випусків подкасту Музика з історіями історик Ярослав Грицак проаналізував путінський міф про створення України Володимиром Леніним. Грицак зазначає, що більшовикам у 1917−1919 роках доводилося тричі наступати і тричі відступати з Україні. І щоразу вони стикалися з антибільшовицькими повстаннями. Фактично, створення УРСР стало вимушеним кроком, реакцією на непокірність простих українців та їхню готовність захищати свою землю та свою свободу.
Здатність мобілізуватися у критичній ситуації показав і президент
Ця готовність українців відстоювати дім та свободу відображена навіть у світі комп’ютерних ігор. У культовій стратегії Козаки ми були єдиною нацією, селяни якої при нападі ворога на поселення не ховалися. Вони брали до рук все, що можна було брати, та вступали з окупантом у бій.
Таку ж сміливість демонструє український народ зараз. Тим більше, йдеться не лише про нашу свободу, а й про безпеку всього цивілізованого світу та збереження демократичних цінностей. Цивільні зупиняли російські танки голими руками, збивали дрони банками з соліннями. Варто згадати і «гадяцьке сафарі». Місцеві мисливці спільно з військовими методично нищили окупантів, які у перші дні вторгнення «заблукали» на межі Сумської та Полтавської областей, а техніку забрали. Такі випадки повторювалися і повторюються по всій країні.
Володимир Зеленський теж проявив сміливість та готовність захищати свободу України. Ми всі чули про можливості евакуюватися, які він мав. Хтось був упевнений, що так і станеться. Але президент залишився і очолив опір. Як на мене, найкраще Зеленського зразка 2022 року характеризує фраза — I need ammunition, not a ride (Мені потрібна зброя, а не таксі).
Її він сказав у відповідь на чергову пропозицію виїхати до іншої країни на початку повномасштабної війни. Варто також зазначити, що цю зброю Україна хоча і не так швидко як хотілося б, але почала отримувати.
Щоб зберегти стійкість, ми сміялися
Говорячи про козаків, на думку завжди спадає гумор. У складні часи він дозволяв зберігати стійкість та бойовий дух. Є легенда, що Байда Вишневецький, навіть будучи підвішеним за ребро на гак у Стамбулі, жартував про турецьке військо. Класичним прикладом козацького гумору також є напівлегендарний лист турецькому султану. Вміння жартувати, навіть коли проти тебе ворог, який має значно більше сили — частина нашої генетичної пам’яті.
Сучасна війна, крім бойових дій на фронтах, характеризується битвою наративів. Гумор — один з важливих інструментів їхнього донесення. Так, Збройні Сили України та український народ повністю зруйнували міф про начебто непереможність російської армії. А наші Тік Ток та Фотошоп-війська створили незліченну кількість контенту про Чмоню, Чорнобаївку, «асвабідітєлєй», які крадуть унітази та побутову техніку. Звичайно, противник не став менш небезпечним або підступним, але страху перед окупантами в українців немає.
Для Володимира Зеленського гумор багато років був головним робочим інструментом. В умовах війни звертається до нього не часто, але влучно. У березні президент потролив російського диктатора Путіна за запис нібито зустрічі з представницями російських авіакомпаній на хромакеї. А у зверненнях до українців час від часу з’являються фрази на кшталт «руський корабель піде на… дно».
Не повторювати помилки, щоб відновити країну
Одна з рис, за яку ми часто критикували себе до повномасштабної російсько-української війни — невміння грати у довгу гру. Начебто українці гарні у спринтах, а на марафон нас не вистачає. Сміливість, прагнення свободи, неймовірний рівень єдності та мобілізації дозволяють українцям перемогти, а далі настає спад. Навіть у новітній історії ми бачили такі сценарії кілька разів.
У цій війні Україна теж переможе. Заради перемоги ми кожного дня платимо надвисоку ціну. Подальше відновлення країни, збереження та посилення лідерського статусу України у Європі — це питання у тому числі системності та відповідальності. І питання це варто поставити не лише кожному з нас, а і Володимиру Зеленському. Він став втіленням найкращих рис українців під час війни і не має стати втіленням найгірших після.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди НВ