NV Преміум

«Три з половиною роки я був солдатом». Письменник Артур Дронь — про те, що його найбільше дивує на пʼятий рік війни, і чи читає він NV

Культура

10 червня, 08:45

Напередодні свого 12-річчя NV взяв інтервʼю у відомих і авторитетних співввітчизників, яких вважає своїми читачами, – і не помилився. Цього разу на 5 запитань відповідає Артур Дронь, письменник і ветеран. 

 — Що ви вважаєте своїм найбільшим досягненням за останні роки?

— За останні роки, та й, мабуть, за все своє життя, найбільшим досягненням вважаю те, що впродовж майже трьох з половиною років я був солдатом української армії і пліч-о-пліч із найкращими людьми захищав свою сім'ю, свою країну від росіян. Бути частиною української армії під час цієї війни — це те, чим я пишаюся у своєму житті найбільше.

— Що на п’ятому році війни вас найбільше дивує в Україні чи світі?

— Найбільше дивують на п’ятий рік повномасштабної війни такі дві протилежні речі. Перша — це те, як багато людей, щойно небезпека відступає безпосередньо від них, починають байдужіти і до війни, і до справи нашого захисту, і до наших військових, до військового обов’язку. Усе це дуже прикро дивує.

Але з другого боку, дивує те, що ті люди, які розуміють усі ці речі, які намагаються щонайбільше докластися, долучитися до боротьби, до нашого захисту, виявити пошану до військових, зробити свій внесок, — ці люди теж є, і вони настільки сильні та проактивні, що навіть якщо їх меншість, то цієї меншості вистачає, аби ми досі трималися.

— Що ви хотіли б зробити у майбутньому?

— Хотів би випустити ще багато різних книжок і написати багато важливих для мене текстів.

— Що вам приносить найбільше задоволення?

— Змога бути зі своїми рідними, бачитися зі своїми побратимами, робити свою роботу, писати… Знати й розуміти, що роблю щось для когось важливе, що роблю свій вагомий внесок у дещо значуще. Це дає таке відчуття спокою, причетності, яке нам дуже важливо мати в цей час.

— Чи читаєте / слухаєте ви NV? Що вам подобається, а що ні?

— Так, переважно читаю. Найбільше мені подобаються колонки Павла Казаріна, бо я великий фанат його текстів і того, з якою чіткістю, дорослістю, безкомпромісністю він проговорює дуже складні, але такі наріжні зараз для нашого суспільства теми і проблеми. І багато з них пов’язані з моєю відповіддю на друге запитання.

Цей матеріал опубліковано у журналі NV № 3 за червень 2026 року. Придбати його можна тут.

Інші новини

Всі новини