Електоральна лихоманка. Чи готуються команда Зеленського та опозиція до виборів і як може змінити результат голосування Залужний — аналіз NV

А ще, за словами цього співрозмовника редакції, в оточенні президента побоюються реакції суспільства на публічні заяви про підготовку до виборів.

Проте для політолога Ігоря Рейтеровича підготовка віт­чизняних політиків до потенційних виборів помітна. Однак він не може сказати, що стартувала справжня передвиборча кампанія. «Цей процес запустився десь ще напередодні Нового року, і от зараз [у квітні] він навіть деякою мірою посилився, — переконаний експерт. — І як би Офіс президента не казав, що ми про це не думаємо, і ми це не обговорюємо, — це не зовсім правда. Насправді робота ведеться, і, як мінімум, там є люди, які за цей процес відповідають».

Шоу має тривати

Робота, про яку каже Рейтерович, справді ведеться. Але, як запевнило NV джерело у президентській партії Слуга народу (СН), непублічна і виключно рівня «підготовка до підготовки». Фактично це перевірка стану та наявності ресурсів і людей, якими далі можна наповнити конвеєр виборчої кампанії. Але процес скоро завершиться, бо упреться в межу публічності. «З певного моменту ти не зможеш далі просуватися без того, щоб вже не сказати: все, друзі, давайте ми будемо готуватися, — пояснив цей співрозмовник редакції. — Непублічна частина скоро вже буде зроблена. А далі — стоп. Тому що має бути суспільний консенсус, що ми готуємося до виборів».

Хто не приховує підготовки до волевиявлення, то це Центр­виборчком (ЦВК). Там уже опрацьовують пропозиції до закону про повоєнні вибори, а також шукають рішення ключових проблем.

За оцінками ЦВК, близько 5‑6 млн виборців перебувають за кордоном. Тож потрібно зрозуміти, як організувати голосування такої кількості людей за обмежених ресурсів консульств. Окрім того, треба забезпечити виборче право військовим та внутрішньо переміщеним особам. А ще зрозуміти, де взяти гроші на підготовку виборів і на їхнє проведення. І головна проблема: як зробити волевиявлення безпечним?

«Нам потрібно ухвалити закон про особливості проведення повоєнних виборів, — пояснив у квітневому інтерв'ю УП голова ЦВК Олег Діденко. — І залежно від того, що в тому законі передбачать, можна буде більш конкретно говорити про строки [за які можна підготувати вибори]».

Водночас Верховна Рада жодним чином не готується до законодавчих змін, які б забезпечили швидке проведення повоєнних виборів, розповів NV Ярослав Железняк, представник фракції Голосу.

«Як тільки у нас хоч хтось хоч якось починає про ці вибори говорити, то одразу несеться: „все, влада, опозиція чи ще хтось планує вибори“, — пояснює Железняк небажання політиків форсувати цю тему. — І, відповідно, ніхто нічого не робить [для врегулювання законодавства]. Хоча насправді це потрібно було б робити. Суто технічно».

Що буде першим

Суто технічно досі незрозуміло, які саме вибори — президентські, парламентські, місцеві чи всі одразу — мають стати першими після війни.

У законодавстві визначено, що протягом місяця після закінчення воєнного стану ЦВК повинна оголосити парламентські вибори, а кампанія триватиме 60 днів. А от президентські протягом того ж місяця має призначити ВР, причому на процес у даному випадку закон виділяє вже 90 днів.

Тобто за чинними нормами першими мали б обрати нових депутатів.

Однак, як переконаний політолог Володимир Фесенко, Банкова більше зацікавлена в іншому перебігу подій. «В Офісі президента, за різними чутками, вважають, що спочатку треба провести президентські вибори, а пізніше — парламентські», — розповів він.

Причому нинішні депутати СН, які хотіли б мати гарантії потрапляння в партійний список, навпаки, зацікавлені у першості парламентських виборів. А опонентам влади, на думку Фесенка, на руку грає одночасна кампанія.

Володимир Ар'єв, депутат від опозиційної Європейської солідарності Петра Порошенка, запевнив NV: зараз у Раді всі говорять про те, що спочатку будуть президентські вибори, можливо, разом із місцевими. «А потім уже будуть парламентські — під президента», — додав політик.

На його погляд, ВР уже давно мала би підготувати законодавство для повоєнних виборів. Проте СН, яка досі формально є монобільшістю, блокує навіть розмови про потрібні зміни.

Швидкий формат

Та в якій би черговості не відбулося волевиявлення, більшість опитаних NV політиків та експертів ставить під сумнів, що голосування вдасться провести раніше, ніж наприкінці осені. «У кращому разі, навіть якщо буде домовленість про припинення вогню в травні, то найбільш імовірний варіант, що вибори відбудуться десь у жовтні», — вважає Фесенко.

Він додає, що на швидкі вибори із чинним законодавством влада навряд чи піде, бо це поставить під сумнів їхню легітимність.

Як розповіло NV одне із джерел у СН, представники президентської фракції зустрічалися з очільницею Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) — саме ця структура надає на вибори спостерігачів, які й підтверджують законність результату. І керівниця БДІПЛ відповіла «слугам», що навіть пів року не вистачить на повноцінну підготовку до виборів в Україні, — для цього потрібно щонайменше 8‑10 місяців.

При цьому саме швидкий формат виборів найбільш вигідний для Банкової, переконаний Олексій Кошель, голова Комітету виборців України. «Тому що буде коротша дискусія навколо тих незручних тем, про які ми говорили останні три роки: підготовка до війни, недостатня ефективність роботи влади під час війни, корупція тощо», — вважає він.

Саме тому, прогнозує Рейтерович, Банкова таки може ризикнути та спробувати реалізувати швидкий сценарій, але відкорегувавши законодавство. І зробити це під гаслом «Ви не за людину голосуєте, а за символ», бо треба «перезатвердити легітимність президента».

Проблема на ім'я Залужний

Жоден із топових політиків досі публічно не підтверджував, що змагатиметься за посаду № 1.

Однак Валерій Залужний, колишній головнокомандувач ЗСУ та чинний посол у Великій Британії, і президент Володимир Зеленський залишаються лідерами народних симпатій — згідно як з публічними, так і закритими соціологічними опитуваннями. Причому перший із цих двох має вищі електоральні бали.

Показовий результат лютневого опитування Socis: першим є Залужний — 27,2 %, а Зеленський другим — 15,9 %. Водночас відрив останнього від третього місця, на якому опинився Порошенко з 5,6 %, майже трикратний.

За такого розкладу одного туру не вистачить. Але в другому перевага колишнього головкома над чинним президентом переконлива — 74,9 % проти 25,1 %. Залужний єдиний, кому в очному протистоянні Зеленський програє, в усіх решта можливих парах, за оцінками Socis, він святкуватиме перемогу.

У перші два місяці весни 2025‑го жодних оновлених рейтингів соціологи не оприлюднювали. Однак у березні, уже після резонансної перепалки Зеленського з Трампом в Овальному кабінеті Білого дому, КМІС замірив довіру до ключових вітчизняних політиків. І результат для чинного президента був обнадійливий — його підтримали 69 % респондентів, що на +12 % перевищило аналогічний показник станом на початок лютого.

Цей ефект деякі опитані NV експерти назвали «єднанням навколо прапора» і логічною реакцією на агресивну поведінку команди Трампа. Проте дія даного фактору не буде тривалою, і він точно не зможе нівелювати те, що Фесенко назвав «проблемою Залужного».

Ексголовком ніколи не казав, що піде на вибори, але якщо він наважиться на такий крок, то без проблем здобуде серйозну електоральну підтримку. І тому може зберігати інтригу — стане кандидатом чи не стане — до останнього.

«Судячи з рейтингів, Залужний нічого не втрачає, — каже Рейтерович. — У нього ідеальна ситуація: він достатньо активно й ефективно займається роботою в Британії, але не втрачає зв’язку з Україною».

На Банковій, на думку опитаних редакцією експертів та політиків, до Залужного почали ставитися з ревністю ще за часів, коли той керував ЗСУ. Це і стало однією з причин його «заслання» до Лондону.

У січні 2025‑го окремі представники команди Зеленського визнавали у розмові з NV: експеримент виявився невдалим. «Думали, що Залужний поїде в Лондон і про нього забудуть, — пояснив один із них. — Він поїхав — не забули. Тепер, значить, треба перелаштовувати мислення».

Знайомий спаринг-партнер

Серед діючих політиків конкурентом № 1 для Зеленського є його попередник у президентському кріслі — Порошенко. Але в останнього високий антирейтинг. Згідно з лютневим опитуванням соціологічної групи Рейтинг, лідеру Євросолідарності не довіряють 76 % виборців. Лише один політик у країні має гірший показник — це Тимошенко з 86 %.

Окрім того, у лютому Зеленський запровадив санкції проти попередника, — на думку експертів, щоб отримати зручного спаринг-партнера.

Ар'єв із партії Порошенка такі дії називає спробою зачистити поле від головного опонента, що є ознакою підготовки до виборів. «Зараз пішла масована атака на Порошенка. І вона тільки починається», — вважає нардеп.

Невідома Рада

А от битва за Раду може дати більш непередбачувані результати, ніж президентські перегони. Бо невідомих складових у парламентському рівнянні більше.

Лютнева соціологія Socis доводить, що головним діючим елементом партійних уподобань українців є військові та волонтери: п’ять із десяти найпопулярніших політсил належать саме до цієї категорії. І лідирує, знову ж таки, Блок Залужного (27,1 %).

Але всі «іменні» блоки військових — Залужного, керівника ГУРу Кирила Буданова, комкора азовців Дениса Прокопенка, волонтера Сергія Притули або ж командира Третього штурмового корпусу Андрія Білецького — поки що є вигадкою соціологів. Бо тих не існує в реальності, а їхні можливі лідери про політику зараз не говорять. І високі результати в опитуваннях — це радше магія конкретних прізвищ.

Проте деякі із цих «віртуальних» блоків справді можуть з’явитися. Адже за Білецьким окрім сьогоденної популярності стоїть його депутатське минуле та партія Національний корпус. Притула також мав політичні амбіції і досвід створення власного партійного проєкту.

Експерти переконані, що всі партії, присутні зараз у ВР, будуть намагатися залучити у свої лави військових і волонтерів.

Із наявних парламентських сил шанси потрапити до Ради мають президентська партія, а також порошенківська Євросолідарність і, ймовірно, Батьківщина.

Але в Зеленського все непросто. Політичні аналітики і джерела NV у ВР уже давно говорять про те, що СН у нинішньому своєму форматі навряд чи продовжить існувати. Замість неї влада піде до виборців із новим проєктом, який має робочу назву Блок Зеленського. В останній зможе потрапити не більш як 10‑15 % людей, що перебувають у теперішній партії влади. Блок може розраховувати, за даними Socis, на друге місце й результат у 10,2 %.

А от у кого точно мало шансів, то це в колишніх представників забороненої проросійської партії ОПЗЖ. Єдине питання, яке зараз залишається невирішеним: чи допустять вихідців із цієї політсили до виборів? Адже жодного люстраційного законодавства для них парламент досі не ухвалив.

Натомість на електоральну нішу екс-ОПЗЖ може претендувати колишній радник ОП Олексій Арестович, який зараз відзначається численними проросійськими заявами. Проте перетворити свою YouТube-популярність на щось реальне після втечі за кордон йому буде щонайменше складно.

Помірковану частину колиш­ніх виборців ОПЗЖ, а також тих, хто не визначився зі своїм вибором (а це значні 22 %), може спробувати залучити до лав своїх прихильників проєкт Дмитра Разумкова, колишнього спікера парламенту, який після відходу від СН створив власну депутатську групу. Ідеологічно блок Разумкова намагається опанувати нішу центристів і стриманої опозиції та має 4,1 % підтримки виборців.

Зрештою, якими б не були зараз усі описані вище політичні показники, імовірність виборів у цьому році залишається невеликою.

«Ви не уявляєте, скільки людей мені на повному серйозі говорили [взимку 2025‑го], що через три місяці будуть вибори, — з ноткою обурення сказав NV Железняк. — Легше перерахувати всіх топпосадовців чи топполітиків, які не говорили це. І що, відбулися вибори?»

«Іноді цю партійну армію треба тримати в напрязі, щоб вони вірили, що ось-ось підуть в атаку», — додав представник Голосу.

Цей матеріал вперше опубліковано в журналі NV № 3 за травень 2025 року. Придбати цей номер журналу можна ТУТ.