Жінки віком від 15 до 34 років. Чому третина молодих українок ніде не навчається й не працює і як вони бачать своє майбутнє

Експерти зауважують: і так погана ситуація з освітою і роботою для дівчат, що існувала в передвоєнній Україні, значно погіршилися з початком повномасштабного вторгнення. Адже у ВПО та людей у прифронтових містах виникають додаткові перешкоди при спробах отримати освіту чи працевлаштуватися.

Для Семеєвої тривалі пошуки роботи врешті дали позитивний результат — тепер вона працює в лікарні. Водночас для багатьох українок NEET-статус розтягується на роки — жінки або не знаходять інформації про можливості для себе, або бояться спробувати щось нове. Тим часом громадські організації, Міністерство молоді і спорту України, Державний центр зайнятості, а також низка інших інституцій намагаються знайти рішення, як знизити відсоток NEET-молоді в умовах війни.

Діти та фінансова скрута

Наталія Тілікіна, голова Інституту молоді і керівниця дослідження, пояснює: вік від 20 до 24 років є критичним періодом входження молодих українок у статус NEET, а наступні пʼять років закріплюють цей ризик.

«Структура NEET має виразний гендерний дисбаланс, — розповідає про проведене дослідження Тілікіна. — І якщо для чоловіків це переважно проблема класичного безробіття або ж втрата мотивації, то для молодих жінок у більшості випадків це зумовлено доглядом за дітьми та виконанням сімейних обовʼязків. Тобто для жінок це вимушена не активність».

Непоодинокі випадки й коли молоді українки кидають виш, і тут основною причиною є фінансова скрута — на це вказали 38% респонденток. І ще 32,7% назвали причиною припинення навчання необхідність догляду за дітьми або іншими членами родини.

«Доглядаю за дитиною та за бабусею, тому що вона в мене дуже-дуже хвора», — розповідає 26-річна учасниця дослідження з Запорізької області (імена учасниць дослідження не розголошуються).

Водночас у разі працевлаштування саме доглядові обовʼязки, особливо за маленькими дітьми, стають основною перешкодою для пошуку роботи (для 37,1%). І ще 12,5% зазначили, що не можуть працювати через стан здоровʼя та повʼязані з цим обмеження.

«І це не просто статистика, — зауважує Тілікіна, — це величезний втрачений людський капітал нашої країни».

Згідно з дослідженням, ризик залишитися в статусі NEET надовго для молодої жінки максимально зростає, коли її дитині виповнюється три роки. Зазвичай у цей період очікується, що жінка має зробити вибір — або повернутися до роботи, або зосередитися на домогосподарстві. У реальності жінки після декретної відпустки нерідко знаходяться у розгубленому стані, не розуміючи, де зможуть найкраще реалізуватися.

Сину Віти Мастикіної, мешканки Київської області, вже виповнилося 4,5 роки. І тепер вона не виключає працевлаштування, але реальних перспектив для себе поки що не бачить. До народження дитини Мастикіна протягом семи років працювала швеєю у великому ательє з пошиву виробів з хутра, але підприємство закрилося ще під час пандемії Covid-19. Та й повертатися до попередньої діяльності бажання в неї немає — робота швеї важка та низькооплачувана.

Пошук роботи з маленькою дитиною — неабиякий виклик, переконана співрозмовниця NV.

«Коли дитина ще ходить у дитсадок, то зазвичай часто хворіє, — пояснює вона всі нюанси. — Але якщо ти будеш постійно відпрошуватися з роботи, то роботодавцю це не сподобається. Тому далеко не всі готові брати жінок з дітьми, адже знають про такий ризик».

Роботу на повний день Мастикіна також поки не розглядає, бо, по-перше, сина треба забирати з дитячого садочка, а по-друге, майже усі хатні справи саме на ній.

Згідно з дослідженням, криза доглядової інфраструктури в Україні, зокрема дефіцит закладів дошкільної освіти та онлайн-навчання у школах, також в цілому перекладає відповідальність за догляд і навчання дітей на жінок, змушуючи їх відмовлятися від роботи або її пошуку.

За словами Тілікіної, витрати на дитсадок, няню та транспорт нерідко перевищують ту заробітну плату, яку можуть отримати жінки. І багато хто з опитаних українок з дітьми відмовляються від працевлаштування саме через ці причини.

«Їм буквально раціональніше залишатися вдома, ніж працювати», — пояснює експертка.

Серед інших категорій у дослідженні згадуються й представники покоління Z. Так, серед відповідей респондентів зазначається, що у «зумерів» особливі вимоги до роботи. Зокрема молодь шукає гнучкий графік і можливість працювати на власних умовах.

Зовсім інші причини NEET-статусу у людей з інвалідністю. Попри декларовану в українському законодавстві інклюзивність робочих місць, реальність виглядає інакше. Ринок праці в країні майже не розрахований на людей в кріслах колісних, з порушеннями зору чи слуху. А навіть якщо такі робочі місця й існують, то загальне ставлення суспільства до цієї групи громадян повсякчас призводить до самостигматизації, коли людина сама не вірить в себе й свої можливості.

Брак співробітників-чоловіків через повномасштабну війну мав би змінити ринок праці та відкрити нові посади для жінок. Утім, як стверджують автори дослідження, навіть такі кризові обставини мало вплинули на ситуацію: до сьогодні роботодавці часто керуються усталеними уявленнями про "чоловічі" та «жіночі» професії. І в школах вчителі досі можуть відмовляти дівчат вступати на технічні спеціальності.

«Внаслідок цього формуються самообмеження, — робить висновок Тілікіна, — дівчата та молоді жінки знижують свої амбіції й зарплатні очікування, заздалегідь погоджуючись на менше».

Новий шлях

Молоді люди у NEET-статусі є серйозним викликом не лише для України, а й для інших європейських країн, зауважує Юлія Жовтяк, директорка Державного центру зайнятості.

«Питання NEET для моїх колег із країн Європейського союзу є якщо не проблемою номер один, то точно проблемою номера два», — коментує вона.

Середній показник категорії NEET по ЄС спільно для чоловіків і жінок у 2023 році становив 11,2%. Тобто понад кожен десятий молодий європеєць віком від 15 до 29 років не працював і не навчався.

Україна ж у цьому контексті має власні виклики, продовжує Жовтяк. Вона пояснює, що подекуди їй дзвонять 40-річні жінки й кажуть, що їх вже не хочуть брати на роботу через їхній «немолодий» вік. І при цьому вчорашні випускниці вищих навчальних закладів жаліються, що не можуть працевлаштуватися через брак досвіду.

Наразі Державний центр зайнятості, за словами керівниці, осучаснює свої процеси, що має допомогти й українським жінкам легше та швидше знаходити собі місце роботи. Одна із важливих змін — відкриття офісів Зроблено в Україні на базі центрів зайнятості, яких за останні півтора роки зʼявилося сто по всій країні. До такого офісу може звернутися будь-хто з громадян за консультацією щодо можливостей працевлаштування, а також отримання ваучерів на навчання чи грант на створення власної справи.

Один із напрямків, яким Центр зайнятості буде цілеспрямовано займатися цього року, — робота з жінками, що виходять із декретної відпустки.

«У багатьох людей не спрацьовує, що вони можуть звернутися до нас по допомогу, — зауважує Жовтяк. — А у нас, до речі, в структурі є психологи. І ми зробимо окремий компонент для роботи саме з жінками, які хочуть повернутися до роботи після декрету».

Відкриття власного бізнесу — одна із опцій для жінок у статусі NEET, яку не так багато з них розглядає через страхи, недооцювання власних сил і брак знань в цій сфері.

«У нинішних умовах самозайнятість стає дуже привабливою альтернативою [працевлаштуванню], — коментує керівниця Інституту молоді Тілікіна, — адже це можливість гнучко керувати своїм часом і поєднувати роботу з материнством».

Вона наводить результати дослідження: майже половина опитаних хотіли б мати власну справу. Проте більшість з них не наважується на це, а відсутність стартового капіталу та страх перед податковою стають додатковими перепонами. І навіть якщо жінка отримує грант на відкриття бізнесу, цього все одно недостатньо: вона потребують менторства, зокрема у юридичних і фінансових питаннях.

«Є такий міф, що ці дівчата і молоді жінки просто не хочуть нічого робити, — говорить наостанок Тілікіна. — Але ми, навпаки, бачимо в них величезний потенціал. Проблема не в їх мотивації, проблема в доступі можливостей».