Сильні. Українки, які через війну втратили частину свого тіла, але не мужність і жагу до життя — фотопроєкт NV

АДА

До великої війни Анастасія Саксман працювала в IT-сфері, а навесні 2023-го через застосунок для знайомств Tinder долучилася до лав ЗСУ, потрапила в підрозділ аеророзвідки й дістала позивний Ада. Минулої осені під час виїзду на позиції на вугледарському напрямку авто операторки БпЛА наїхало на протитанкову міну, вона втратила ліву ногу й зазнала тяжких поранень правої. Ада перенесла з десяток операцій, але врешті довелося ампутувати й другу ногу. Після протезування й курсу реабілітації операторка планує знову повернутися до свого підрозділу, щоб захищати країну

ЯНА

Коли у квітні 2022 року російська армія вдарила Точкою-У по залізничному вокзалу в Краматорську, серед 121 пораненого була й 11-річна Яна Степаненко. Дівчинка втратила обидві ноги, але не волю до життя. Після реабілітації вона почала займатися бігом на протезах. Уже за рік юна спортсменка пробігла символічну дистанцію в 70 метрів у Львові, а тогоріч здолала 5 км на Бостонському марафоні у США.

Цього року незламна українка пробігла таку саму дистанцію на марафоні Тokio Friendship Run

ІННА

Співробітниця ДСНС України на імʼя Інна (прізвище не називається з міркувань безпеки) під час рятувальної операції дістала серйозну травму, внаслідок якої втратила великий палець лівої руки. Після протезування в реабілітаційному центрі Superhumans вона повернулася до лав рятувальників

ТЕТЯНА

До того переломного 24 лютого хмельничанка Тетяна Цимбалюк працювала на швидкій допомозі. А коли розпочалося російське вторгнення, вона залишила сімʼю й поїхала на фронт рятувати поранених. Спочатку була на Харківщині, далі — в Донецькій області. Саме там під час артобстрілу 2 травня 2022-го вона втратила ногу. Підлікувавшись, Цимбалюк повернулася до активного життя, а торік народила сина і тепер увесь свій час присвячує родині

ФЕНІКС

На початку великої війни львів'янка Анастасія Савка з позивним Фенікс вступила до лав місцевої тероборони, а згодом мобілізувалася до ЗСУ і стала снайперкою 118-ї окремої механізованої бригади.

Півтора року воювала на запорізькому напрямку. А в листопаді 2023-го, виконуючи бойове завдання, захисниця наступила на ворожу міну, уламки якої суттєво пошкодили ліву ногу — її довелося ампутувати.

Під час реабілітації та протезування в центрі Superhumans Савка познайомилася з іншим пацієнтом — ветераном ЗСУ Олексієм Левченком, який теж втратив ногу на війні. У грудні минулого року пара зіграла весілля й тепер мріє повернутися до війська

Цей матеріал опубліковано в журналі NV № 8 за листопад 2025 року. Придбати цей номер журналу можна тут.