Дилема Зеленського. Чи готує Банкова на осінь вибори та як команда президента реагує на Залужного й інших конкурентів

Зеленський, як запевнив один із співрозмовників видання з оточення ексголовкома, намагався переконати Залужного: тому не бажано брати участь у виборах, бо може статись конфронтація між їхніми прихильниками. «На це Залужний відповів, що у 2026 році він уже за себе не відповідає, бо за його прізвищем стоїть велика кількість людей, яким він не зможе пояснити відмову від участі у виборах», — додало джерело NV.

Того ж дня, за його словами, із Залужним зустрічались екссекретар РНБО Рустем Умєров та голова фракції Слуга народу (СН) Давид Арахамія, які також намагались переконати Залужного не йти на вибори. Ця розмова уже була довшою і більш емоційною.

Деніел Пратт, колишній журналіст BBC News, із посиланням на своїх анонімних співрозмовників, наприкінці червня також повідомив, що Зеленський вирішив балотуватися на другий термін, а найімовірніше вікно для голосування — осінь цього року.

Проте станом на серпень ніщо не вказує на те, що за три місяці в країні відбудеться народне волевиявлення.

Суспільство проти

Більшість українців виступає проти проведення виборів під час війни. Зокрема, 66,1% респондентів травневого дослідження Соціополісу притримуються саме такої думки. Схожий результат продемонструвало і березневе опитування КМІС.

«Народ все ще проти виборів, — розповів на умовах анонімності один із співрозмовників NV в оточенні президента. — Поки вони будуть проти виборів, ніхто над цим серйозно думати не буде».

Окрім того, організувати підхід до виборчих урн восени практично неможливо, вважає Ольга Айвазовська, голова правління Громадянської мережі ОПОРА, яка фахово спостерігає за виборчими процесами. «Тоді потрібно вже прийняти щонайменше законодавчу основу і стартувати з виборчим процесом на початку серпня, — пояснила вона. — Станом на кінець липня не було жодних передумов для проведення взагалі будь-яких виборів на цьому етапі в цьому році».

Робота над законодавством стартувала ще у грудні минулого року, однак лише над нормами, що дозволять провести вибори після завершення воєнного стану. І сталось це після того, як Україна почала вести мирні перемовини за участі США, а Вашингтон зажадав від Києва готовності до проведення виборів — під угоду про припинення вогню. Тоді Зеленський ініціював створення у Верховній Раді великої робочої групи для напрацювання відповідних законодавчих змін за участі представників різних фракцій та груп ВР і представників неурядових організацій типу ОПОРА.

У грудні, як пригадала Вікторія Сюмар, членкиня робочої групи від опозиційної фракції Євросолідарності, розглядалися різні сценарії припинення вогню. «І на той момент в ОП вважали, що швидкі вибори означатимуть сильні стартові позиції саме для діючого президента», — розповіла народна депутатка.

Зараз до цього питання, на її думку, на Банковій знову повернулися, бо побачили позитивну динаміку рейтингу Зеленського на тлі ударів по Росії.

«І коли зрозуміли, що є конкуренти, які не знімуться, почати збивати різних людей через кадрове перезавантаження [зокрема звільнення міністра оборони Михайла Федорова у липні, що викликало масові протести]», — додала Сюмар.

Однак бажання Банкової, на думку представниці Євросолідарності, замало: голосування неможливе через безпекову ситуацію, а також через «дуже специфічні» настрої у Раді. «Щоб ухвалювати новий закон [про вибори під час війни], треба зрозуміти одну дуже просту річ — люди, які будуть голосувати за нього, розуміють, що починається новий виборчий цикл. А де вони в цьому процесі?» — пояснила вона.

Водночас у команді Залужного вважають, що у разі бажання виборів керівництво держави подолає всі внутрішні перешкоди. «Необхідні зміни в законодавстві вони можуть зробити легко, навіть не потрібно лізти в Конституцію, — розповіло джерело в оточенні ексголовкома. — Також організувати це голосування можливо. Тим самим законом, яким вони будуть міняти закон про воєнний стан, вони пропишуть, що голосування буде не один день, а, наприклад, тиждень».

Політичне гальмування

За словами Айвазовської, у грудні 2025-го робоча група дійсно енергійно стартувала. І в результаті самі пропозиції до потенційного внесення комплексного законопроєкту про перші повоєнні вибори на розгляд Ради розроблені на 65%.

Фіналізація документу цілком можлива з організаційної точки зору до кінця цього року. Але якщо оцінювати це з боку політики, то тут, на думку Айвазовської, треба почути оцінку керівника групи, яким є Олександр Корнієнко, перший віце-спікер парламенту.

Сам Корнієнко, обраний до Ради за квотою СН, пояснив NV, що прогнозувати результати роботи до кінця року — справа невдячна. Проте група продовжить працювати і буде реагувати на нові обставини.

За його словами, більшість із того, що на ній вирішується, стосується не політики, а технічних, юридичних та організаційних питань: як краще проводити вибори, як дати можливість проголосувати різним групам населення, як формувати та працювати комісіям в умовах тотального знищення третини виборчої інфраструктури.

«А десь 10−15% із цього — це політична дискусія: яка система парламентських і місцевих виборів, яка черговість, які є політичні лайфхаки щодо голосування військових і закордонних українців, — додав Корнієнко. — І через те, що поки не зрозуміло, коли будуть вибори і в якому контексті, політики не хочуть приймати кінцевих рішень».

Робота групи, за словами одразу декількох її представників, серйозно загальмувала навесні, після того, як США поставили на паузу переговорний процес і зайнялись війною з Іраном.

Залишилось чотири політичних питання, на які, за словами Айвазовської, поки групою не знайдено відповідей.

Перше з них — черговість виборів: за оцінками експертів ОПОРИ, спочатку мають бути парламентські, далі — президентські, опісля— місцеві. «Але я розумію, що з точки зору політичного інтересу чи політичних перспектив, чи простоти організації процесу, першими з високою долею ймовірності можуть бути організовані саме президентські вибори», — уточнила Айвазовська.

Олена Шуляк, представниця СН, яка у групі є співголовою підгрупи з питань адміністрування виборів та виборчої інфраструктури, розповіла NV: згідно з пропозиціями Центрвиборчкому (ЦВК), з технічної точки зору простіше спочатку провести перегони за посаду очільника держави. У ЦВК вважають, що їх варто призначати протягом одного місяця з дня припинення або скасування воєнного стану, а сам процес має стартувати щонайменше за пів року і тривати 90 днів.

А от обрання народних депутатів, за словами Шуляк, ЦВК пропонує призначити на останню неділю 90-денного строку з дня офіційного оголошення результатів виборів президента.

Як розповіло NV джерело з оточення президента, на Банковій завжди був консенсус, що Зеленський зможе переобратись, тому потрібно спершу провести президентську кампанію. Але може так статись, що рейтинги впадуть, і тому варто буде спочатку обрати Раду і сформувати коаліцію. Бо «ще один такий липень з картонками», і Зеленський на президентські вибори не піде.

Окрім порядку є й проблема із системою парламентських перегонів. За словами Айвазовської, згідно з останніми змінами до Виборчого кодексу їх мають провести за відкритими списками, однак частина політиків проти цього. І коли це питання розглядалось у попередній раз, для його рішення знадобилось 10 років дискусій та два скликання ВР.

Шуляк підтвердила, що у деяких нардепів були ідеї повернутись до мажоритарної системи, але рішення так і не прийняли.

Залишається відкритим і питання пасивного виборчого права — тобто, як не допустити до участі у перегонах проросійських діячів або ж колаборантів. Також не зрозуміло, як конкретно завадити протидії виборам з боку РФ чи будь-якої іншої іноземної держави.

Вимушені мігранти та військові

А є ж ще проблеми-«глиби».

Наприклад, досі не впорядкований Держреєстр виборців. У грудні 2025-гоу ЦВК відновила роботу над ним, однак масштаби переміщення населення через велику війну настільки значні, що на актуалізацію даних громадян знадобиться чимало часу.

За даними опитування ОПОРИ, станом на червень майже третина респондентів проживала не за місцем реєстрації. Якщо додати до цього числа близько 5 млн. вимушених переселенців за кордон та біля 1 млн. військовослужбовців, виявиться, що більше половини всіх виборців мають неактуальну виборчу адресу.

«Закордонні» виборці навряд чи зможуть проголосувати в українських консульствах, як це зазвичай буває, — під них просто не вистачить інфраструктури та можливостей дипломатів. Саме тому таке голосування найімовірніше буде відбуватися впродовж кількох днів — суботи та неділі, розповіла NV Олена Кондратюк, обрана від Батьківщини заступниця голови ВР і співголова підгрупи з питань участі у виборах українців, які перебувають за кордоном.

Вона вважає, що організувати такі вибори за кордоном має МЗС, саме на їхні плечі ляже основна робота.

За словами віцеспікерки, лише у Польщі перебуває близько 900 тис. виборців. За підрахунками ЦВК, для цих людей потрібно буде відкрити додатково 180 дільниць. І це за умов, коли загалом Україна має лише трохи більше ста дільниць у своїх консульських установах по всьому світу.

Айвазовська не бачить «великого апетиту» з боку політиків зробити повноцінне голосування за межами країни, хоча там сконцентровано 20% виборців. Адже вони бачить приклад тієї ж Молдови, де голос закордонних округів був вирішальним. Та й лідерка Батьківщини Юлія Тимошенко, за словами експертки, виступала проти великої залученості закордонних українців до волевиявлення.

«А це дуже не добре для перших повоєнних виборів, тому що їхня легітимність — це питання національної безпеки України», — додала Айвазовська.

З військовими все теж складно, адже треба забезпечити їм можливість як голосувати, так і балотуватись. У групі Корнієнка обговорювали варіант відпусток для кандидатів у пікселі на час кампанії, — бо згідно із законом діючі військові не можуть бути членами якихось партій. А для голосування в армії депутати та експерти пропонують створювати спеціальні дільниці. Проте Айвазовська вважає, що ті потрібні лише для бійців, які перебувають під бойовим розпорядженням. Решта має голосувати на звичайних, аби не було ексцесів «зловживання адміністративним ресурсом».

Або зараз, або не на часі

Липневе опитування соцгрупи Рейтинг продемонструвало, що найбільше голосів — 22,3% - у першому турі президентських виборів українці віддали би за чинного керівника держави. Залужного готові підтримати 14,9% опитаних, а ексміністра оборони Михайла Федорова — 13,4%. Інші можливі кандидати відчутно відстають: так, № 4 переліку Кирило Буданов має 7,2% симпатиків.

Другий тур це опитування не відображає. Однак закрита соціологія, з якою раніше ознайомлювався NV, чітко вказує: повторний підхід електорату до урн є найбільшою проблемою Зеленського. Бо тоді він програє принаймні одному конкуренту — Залужному.

Та й серпневе дослідження SOCIS показало, що при зустрічі Зеленського та Залужного у другому турі останній переміг би як у загальному заліку з результатом 47,4% проти 24,2%, так і серед тих, хто піде на вибори — 66,2% проти 33,8%. Ба більше, діючий президент програв би у другому турі й Федорову.

Тому, за оцінками політолога Ігоря Рейтеровича, Зеленському вигідно провести вибори ще за воєнного стану. Адже так він перебуватиме у статусі головнокомандувача, а не просто президентом, до якого буде більше незручних запитань.

«Всі закриті соціологічні опитування показували, що Зеленський може перемогти виключно за рахунок таких виборів [під час війни], — розповів Рейтерович. — Тим більше якщо вдасться домовитися з ключовими опонентами, або їх збити і по суті перетворити вибори на плебісцит, тобто перепідтвердження довіри».

За даними NV, Залужний не розглядає політичний союз із Зеленським, адже він не може уявити, що може об'єднувати його з командою Банкової. Однак і відносини свої з президентом посол все ще вважає нормальними, робочими. Проте морально до виборів ексголовком готовий. «І в голові він має свій політичний план, — додало джерело в оточенні Залужного. — При цьому розуміє, що сам не зможе його реалізувати».

Щодо Федорова, то Рейтерович переконаний: його популярність — це ситуативна історія, яка скоро закінчиться. Бо той вже точно не повернеться на посаду міністра оборони і його політичні перспективи виглядатимуть примарними.

Попри все, на думку Рейтеровича, на Банковій і надалі будуть «мінімізувати» усіх можливих конкурентів, адже це єдиний шанс на успіх діючого гаранта Конституції.

«Думаю, у них була надія, що цього літа можна буде почати перемовини, і якщо буде якесь перемир’я, тоді швиденько провести вибори, — зауважив Рейтерович. — Але їм дійшло, що швиденько не вийде».

Його колега політолог Володимир Фесенко також скептично налаштований щодо того, що найближчим час на Печерських пагорбах зважаться на вибори. Однак якщо велика війна затягнеться на роки, з волевиявленням все ж доведеться щось вирішувати. «У цьому разі десь за рік-півтора почнеться дискусія про те, як нам провести вибори під час війни, — запевнив експерт. — Спочатку — дискусія, зміни в громадській думці, і визначення моделі, як нам проводити голосування».

Він зауважив, що згадані зміни вже відбуваються. Адже якщо у 2023-му близько 80% були проти виборів під час війни, то зараз ця цифра коливається між 60% та 70%.

На думку Фесенка, якби сталась хоча б певна деескалація, на рівні повітряного перемир’я, можна було б провести вибори і під час війни. «А зараз поки що ситуація зовсім інакша, — ескалація війни і ризики ще більшої ескалації. Тому за таких умов поки я не уявляю проведення виборів», — додав він.

Цю статтю також буде опубліковано в журналі NV № 4 за серпень. Придбати номер можна буде тут.