Курорт у режимі війни. Як українські удари по Криму вплинули на кількість відпочивальників та на прибутки місцевих бізнесів

В окупованому Криму повністю провалився курортний сезон, а криза з побутового рівня перейшла на промисловість — на півострові зупиняються великі підприємства.

Про це йдеться в матеріалі NV «Як українські удари змінили життя і настрої мешканців окупованого півострова і поведінку росіян».

Ще навесні місцева окупаційна «адміністрація» анонсувала зростання турпотоку на 20% і готувалася до рекордного сезону. Натомість, за даними агентства TravelLine, бронювання залежно від місяця впали на 58−72% порівняно з минулим роком.

«Щоб зараз нормально працював будь-який хостел, потрібні генератор, сонячні панелі - вся ця коштовна історія. А доходу, який дозволив би це компенсувати й оплачувати, немає», — пояснила NV на умовах анонімності одна із мешканок окупованого півострова. Тому більшість приватних хостелів і пансіонатів цього року просто не відкрилися, частину об'єктів виставили на продаж, а серед клієнтів тих, що працюють, переважають місцеві, які скористалися великими знижками.

Слідом посипався малий бізнес. За деякими даними, за перше півріччя на півострові припинили роботу 398 закладів громадського харчування — на 42% більше, ніж торік, а третина власників малого бізнесу планує закрити або продати справу.

Дійшло і до промисловості, яка стала одним з перших постраждалих від блекаутів. Велике підприємство «Кримський титан» в Армянську простоює з червня, у серпні зупинився молокозавод у Джанкої, а содовий завод відправив працівників «на відпочинок» із третиною зарплати.

Паралельно тримається дефіцит пального. У Севастополі його продають за QR-кодами, по 20 л на автомобіль раз на тиждень, у Чорноморському районі - за спеціальними талонами з таким самим інтервалом. Літр 92-го бензину на початку серпня коштував у перекупників 450 руб ($5,3) проти 80 руб ($0,9) навесні. Після оголошення Путіним 4 серпня про запуск субсидії офіційна ціна знизилася до 100 руб ($1,2) за літр, але самого пального на АЗС не стало.

Це б'є по цінах навіть за офіційною російською статистикою. За даними Росстату, в липні бензин у Криму подорожчав на 211% у річному вимірі проти 26% у середньому по Росії, а інфляція на півострові сягнула 15,8% проти 6% по РФ. Лише продукти подорожчали в середньому на 30%.

Наслідком став обвал попиту. «Люди просто заощаджують і відмовляються від усього, що не є першочерговими потребами», — розповіла NV мешканка Криму, за словами якої її знайомі у сфері послуг втратили майже половину замовлень.

Москва масштаб цієї кризи публічно не визнає. 28 червня Путін уперше заговорив про дефіцит пального і назвав постачання Криму пріоритетом, але оцінив нестачу як «певну, але не критичну». 16 липня ту саму формулу повторив речник Кремля Дмітрій Пєсков.