Цілі № 1. П’ятірка основних виробників зброї в РФ, удари по яких зменшать військовий потенціал ворога — відстань від кордону та координати
Країни25 травня, 17:53
Удари Сил оборони по Москві й Московській області у ніч проти 17 травня стали найбільш масованою атакою на столицю ворога за час війни. Під ударом дронами опинилися підприємства військово-промислового комплексу та нафтопереробної галузі РФ.
На думку оглядачів, подолавши кілька щільних кілець ППО і атакувавши московський регіон, Україна відкрила нову сторінку у війні проти Росії, коли донедавна найзахищеніша область урешті опинилася у зоні ураження. З огляду на це, військові підприємства в інших регіонах РФ, позбавлені настільки потужної протиповітряної оборони як Москва, з більшою ймовірністю можуть опинитися під нищівними ударами Сил оборони.
NV звернувся до пів десятка військових оглядачів і знавців озброєння, щоб визначити, по яких саме підприємствах РФ слід наносити методичні удари, щоб зменшити або зупинити виробництво сучасної зброї ворогом. Одне згадування підприємства російського ВПК прирівнювалося до одного балу. В огляд увійшли підприємства, які набрали два і більше експертні бали.
Передплатіть NV Преміум та читайте без обмежень
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
1. Машинобудівне конструкторське бюро Радуга ім. А. Я. Березняка (3 експертні бали)
Відстань від кордону з Україною: близько 500 км
Адреса: Московська обл., м. Дубна, вул. Жуковського, 2а
Координати: 56.752338, 37.122201
Рік заснування: 1951
Вважається одним із провідних проєктно-конструкторських бюро, що входить до корпорації Тактическое ракетное вооружение і спеціалізується на розробці, виробництві й модернізації крилатих ракет і є головним виконавцем державних оборонних контрактів. Серед нинішньої продукції КБ — крилаті ракети класу повітря-поверхня Х-32 і Х-101 та керовані ракет класу повітря-поверхня Х-59 і Х-69 та їхні модифікації, зокрема, Х-59M2/М2А.
«Ураження виробничих ліній Радуги, — каже Анатолій Храпчинський, директор з розвитку оборонного підприємства та офіцер Повітряних сил ЗСУ в резерві, — прямо впливає на здатність РФ здійснювати масовані ракетні обстріли, оскільки саме ці ракети є основним інструментом ударів авіації по тилових регіонах України».
Михайло Жирохов, військовий експерт і дослідник історії авіації, в коментарі NV пояснює, що саме на потужностях цього підприємства російського ВПК відбувається остаточне збирання крилатих ракет Х-101, які ворог запускає з літаків стратегічної авіації Ту-95МС і Ту-160.
Крім того, за даними Головного управління розвідки Міноборони, МКБ Радуга виробляє й комплектує Х-101 виносними бортовими контейнерами для елементів навігаційної системи, консолями крила та іншими складовими.
Нині російське конструкторське бюро перебуває під санкціями США, Канади, Швейцарії, усіх країн ЄС, Австралії, Нової Зеландії, Японії та України.
Крім того, підприємство потрапило й під «далекобійні санкції» від Сил оборони. Так, у ніч проти 28 травня 2025-го далекобійні дрони СБУ, обійшовши ППО Москви, влучили по збиральному й споряджальному цехах МКБ Радуга, що знаходиться за 130 км на північ від російської столиці. Наступного року, у ніч проти 17 травня 2026-го, під час наймасованішої дронової атаки на Москву й Московську область, за даними OSINT-оглядачів, конструкторське бюро Радуга потрапило під удар удруге.
У свою чергу, Валерій Романенко, авіаційний експерт і провідний науковий співробітник Державного музею авіації, в коментарі NV додає, що з територією МКБ Радуга межує приватний завод групи компаній Кронштадт, де налагоджено виробництво великих розвідувально-ударних безпілотників Оріон і дешевих малогабаритних крилатих ракет Бандероль.
2. Воткінський завод (3 експертні бали)
Відстань від кордону з Україною: близько 1500 км
Адреса: Удмуртія, м. Воткінськ, вул. Кірова, 2
Координати: 57.051444, 53.985167
Рік заснування: 1759
Одне з найстаріших оборонних підприємств Удмуртії та РФ і важлива ціль для Сил оборони України. Воткінський завод — основний вузол, де виробляються та обслуговуються твердопаливні міжконтинентальні балістичні ракети Тополь, Тополь-М і Ярс та новітня балістична ракета середньої дальності Орєшнік, якою ворог двічі вдарив по території України. Також на потужностях заводу налагоджено виробництво і збирання балістичних ракет Іскандер-М.
За словами Храпчинського, виведення з ладу складальних цехів або унікального випробувального обладнання Воткінського заводу фізично унеможливить поповнення запасів сучасних балістичних ракет, якими ворог атакує міста й критичну інфраструктуру України.
Попри те, що підприємство розміщено за майже 1500 км від кордону з Україною, у ніч проти 21 лютого 2026-го українські крилаті ракети FP-5 Фламінго уразили Воткінський завод і знищили його гальвано-штампувальний цех № 19.
За даними оглядачів, на цій ділянці відбувається штампування й формування металу, виготовлення корпусних елементів ракет, а також гальванічна обробка деталей, зокрема, нанесення захисних і функціональних покриттів та підготовка поверхонь до подальшого збирання.
Воткінський завод перебуває під санкціями США, Швейцарії, Європейського союзу, Австралії, Японії та України.
3. Науково-виробниче об'єднання машинобудування (2 експертні бали)
Відстань від кордону з Україною: близько 480 км
Адреса: Московська обл., м. Реутов, вул. Гагаріна, 33
Координати: 55.766667, 37.866667
Рік заснування: 1944
Науково-виробниче об'єднання машинобудування у складі корпорації Тактическое ракетное вооружение вважається одним із провідних ракетно-космічних підприємств, що розробляє й виробляє бойові комплекси з крилатими ракетами, стратегічні ракетні комплекси та космічні апарати.
У числі розробок і військової продукції НВО машинобудування — протикорабельний ракетний комплекс Бастіон, протикорабельна ракета середнього радіусу дії П-800 Онікс, якою ворог обстрілює переважно Одеську та Миколаївську області, та перспективна гіперзвукова крилата ракета Циркон, які ворог використовує у війні проти України з грудня 2023-го.
Крім того, НВО машинобудування у кооперації з іншими підприємствами російського ВПК постачає комплекти деталей до коригованих авіаційних бомб (КАБ), зокрема для уніфікованих модулів планерування і корекції підвищеної дальності для ФАБ-500.
На підприємство накладено санкції США, Швейцарії, Євросоюзу, Японії та України.
4. Алабуга (2 експертні бали)
Відстань від кордону з Україною: близько 1200 км
Адреса: Татарстан, Єлабузький р-н, вул. Ш-2, 4/1
Координати: 55.832778, 52.037222
Рік заснування: 2006
Це особлива економічна зона промислово-виробничого типу поблизу міста Єлабуга площею 3900 га і вона розростається далі. У 2023 році на території Алабуги розпочалося масове виробництво і збирання російських ударних дронів типу шахед, зокрема, Герань-1, Герань-2 (серія Э з ПЗРК Верба або ракетою класу повітря-повітря Р-60 на борту), Герань-5 і Гербера.
Попри це, на думку авіаексперта Романенка, в Алабузі організовано примітивне й розосереджене виробництво, для впливу на яке потрібен масований удар. «Частина цехів у Алабузі закрита спеціальними антидроновими сітками, — продовжує фахівець, — тому для ефективного ураження доцільніше використовувати крилаті ракети [ніж далекобійні дрони]».
У свою чергу, Олексій Мельник, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова, щоб підкреслити пріоритетність цієї цілі для Сил оборони, у коментарі NV, каже, що Алабугу бажано уразити не раз, а щонайменше тричі.
Утім, з 2023 року будівлі цієї економічної зону неодноразово атакували ударні дрони, у тому числі комплекс хостелів для співробітників та студентів освітнього закладу Алабуга Политех, що залучені у виробництві ударних дронів.
Також тут діє центр з підготовки спеціалістів БпЛА Алабуга Старт, що також може бути однією із цілей для Сил оборони.
Особлива економічна зона Алабуга перебуває під санкціями, які наклади уряди США, Швейцарії, країн ЄС, Великої Британії, Австралії, Нової Зеландії, Японії та України.
5. Завод імені Я. М. Свердлова (2 експертні бали)
Відстань від кордону з Україною: близько 1100 км
Адреса: Нижегородська обл., м. Дзержинськ, пр-т Свердлова, 4
Координати: 56.262487, 43.388272
Рік заснування: 1916
Цей завод із виробництва пороху входить до складу корпорації Ростех і є одним із найбільших у РФ виробників вибухівки. За даними ГУР МО, на заводі імені Свердлова використовуються всі наявні методи спорядження боєприпасів — пресування, шнекування й заливка. Це дає змогу споряджати практично всі наявні в російській армії сучасні боєприпаси — від авіаційних бомб і протитанкових керованих ракет до артснарядів і мін. Крім того, підприємство споряджає бойовими частинами російські КАБи на основі ФАБ-250, ФАБ-500, ФАБ-1500 та інших.
З огляду на це, Храпчинський називає завод серцем російської «вибухової» хімії. Свою думку він пояснює тим, що підприємство — монополіст і ключовий виробник основних типів вибухових речовин та бойових частин до ракет.
«Це єдиний у РФ виробник октогену та гексогену», — додає Романенко з Державного музею авіації.
На переконання Храпчинського, успішне ураження заводу імені Свердлова створить дефіцит боєзарядів для всієї лінійки російського озброєння — починаючи авіабомбами й КАБами, закінчуючи бойовими частинами ракет Іскандер і Кинджал. «Що фактично зупиняє їхнє серійне виробництво навіть за наявності корпусів», — зі знанням справи каже директор з розвитку оборонного підприємства.
Хоч би там як, починаючи з березня 2024-го підприємство неодноразово атакували ударні безпілотники. Так, 9 квітня 2025 року щонайменше три дрони пошкодили трубопровідну естакаду й два виробничі цехи заводу. А в ніч проти 30 квітня 2026-го під час масованої дронової атаки, за різними даними, далекобійні безпілотники уразили два виробничі цехи підприємства. 6 жовтня 2025-го Сили оборони атакували завод повторно, унаслідок чого на території найбільшого в РФ виробника пороху зафіксовано численні вибухи та пожежу.
Починаючи з 2023 року завод імені Свердлова перебуває під санкціями Сполучених Штатів, Канади, Швейцарії, країн Європейського союзу, Великої Британії, Австралії, Японії й України.
В опитуванні NV узяли участь: Сергій Березуцький, військовий аналітик і фахівець із бронетехніки; Михайло Жирохов, військовий експерт і дослідник історії авіації; Олексій Мельник, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова; Валерій Романенко, авіаційний експерт і провідний науковий співробітник Державного музею авіації; Анатолій Храпчинський, директор з розвитку оборонного підприємства та офіцер Повітряних сил ЗСУ в резерві.