Бум абітурієнтів. В які виші і на які спеціальності вступники подали найбільше заяв, і який університет виявився найпопулярнішим
Події9 серпня, 19:02
На початку серпня українські заклади вищої освіти завершили приймати заяви від абітурієнтів. За даними Міністерство освіти, загалом цьогорічні вступники подали майже 1,2 млн заяв на здобуття вищої освіти, і це на 28% більше, ніж у 2025-му. А ще це найбільша кількість заяв упродовж останніх п’яти вступних кампаній, підкреслює профільне міністерство. Мовляв, більше було лише у 2021 році - 1,33 млн заяв. Втім, треба враховувати той факт, що один вступник має можливість подавати до 10 заяв.
Як повідомило Міносвіти 6 червня, майже 213 тис. абітурієнтів вже отримали рекомендації до зарахування, і на «бюджет» з них намагається прорватися приблизно третина.
Найбільше заяв на вступ цього року отримав Національний університет Львівська політехніка — 60,4 тис., або на третину більше, ніж торік, свідчать дані Єдиної державної електронної бази з питань освіти. Ці дані враховують заяви на всі форми здобуття освіти (денна, заочна, вечірня, дистанційна) освітнього рівня бакалавр. На другому місці - ЛНУ ім. Івана Франка (47,1 тис. заяв). До слова, ці два львівські виші і минулого року очолювали рейтинг за кількістю поданих заяв.
Передплатіть NV Преміум та читайте без обмежень
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
До першої п’ятірки також увійшли три столичні виші: КПІ ім. Ігоря Сікорського (40 тис.), КНУ ім. Тараса Шевченка (34,2 тис.) та Державний торговельно-економічний університет (26,6 тис.).
Другу п’ятірку склали такі заклади: Карпатський національний університет ім. Василя Стефаника, Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича, Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана, Луцький національний технічний університет та, зрештою, Національний університет Одеська юридична академія.
Втім, рахувати успішність університетів суто за кількістю поданих заяв недоречно, вважає Ксенія Семенова, президентка університету Київський авіаційний інститут (КАІ). Мовляв, яка вірогідність того, що кожна заява конвертується в студента? Адже з усіх поданих вступником заяв доведеться зробити остаточний вибір, або ж, скоріше, його зробить система автоматичного розподілу місць.
«Заяв багато, деякі з них можуть бути, наприклад, з 10-м пріоритетом, тобто, зрештою людина не піде туди вчитися», — звертає увагу Семенова, коментуючи цьогорічну вступну кампанію для NV.
Курс на Захід
Попит з боку українських абітурієнтів продовжує перетікати до навчальних закладів на заході України, звертає увагу президентка КАІ. Таку думку вона висловила на своїй сторінці у соцмережі Facebook.
«Це пов’язано з безпекою, — пояснює вона у коментарі NV. — Якраз на вступну кампанію припали [посилені]обстріли Києва балістикою — травень, червень, липень… Немає систем ППО, достатніх для захисту».
Безперечним лідером у цьому плані наразі є Львів, а саме Львівська політехніка та ЛНУ імені Івана Франка. «У них якась захмарна кількість заяв на вступ», — продовжує співрозмовниця NV, посилаючись на дані Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
Натомість столичних університетів дедалі менше в ТОП 10 закладів за кількістю поданих заяв — цього року їх лише чотири, навіть минулого року їх було ще п’ять.
Зате до десятки потрапила Одеська юридична академія, яку очолює Сергій Ківалов. До слова, в ТОП 10 суто по Києву опинилась філія — Київський університет інтелектуальної власності і права. «Це цікаво, — зауважує Семенова. — Здається, ми зрозуміли, чому так». Мовляв, самі ж студенти, які вже там навчаються, подавали до цих закладів максимально можливу кількість заяв — по 10.
«Шахрайством це не назвеш, але от така нечесна поведінка і викривлення статистики», — пояснює експертка.
Далі вона звертає увагу на ще одну тенденцію: столичний КПІ імені Сікорського випередив КНУ імені Шевченка. І це попри те, що університет Шевченка має більшу кількість спеціальностей, і, зазвичай, був попереду, зауважує Семенова. Вона пов’язує це зокрема з подіями довкола зміни керівництва вишу цього року.
З іншого боку, зростає кількість заяв на ІТ спеціальності - комп’ютерні науки, кібербезпека тощо, і їх більше, ніж минулого року, в КПІ зокрема. Хоча таких суто інженерних спеціальностей у ТОПі немає, підкреслює президентка КАІ.
«Та все одно найпопулярнішою спеціальністю в Україні залишається менеджмент», — зауважує Семенова, коментуючи статистику поданих заяв. Дедалі більше охочих і в напрямку психології.
Також серед лідерів по країні залишаються економічні спеціальності, маркетинг тощо, та відповідніуніверситети: КНЕУ та ДТЕУ [Київський національний економічний університет ім. В.Гетьмана та Державний торговельно-економічний університет].
Відсутність серед лідерів медичних вишів Семенова пов’язує із загальним падінням рівня природничої освіти ще в школі.
Але водночас продовжують зростати напрямки, пов’язані з будівництвом та цивільною інженерією. «Вони за кількістю заяв просто „летять“ у космос, при чому у всіх [навчальних закладах]», — додає експертка.
Безпосередньо в Київському авіаційному інституті популярнішими стають також «профільні» напрямки — авіаційний транспорт, авіаційна, ракетна, космічна техніка.