Якщо згадати минуле та ширше окинути поглядом ваше життя, то чи виявите ви в ньому щось, що у вас ніяк не виходить подолати чи, навпаки, зробити, — щось, що заважає вам досягати цілей, налагоджувати стосунки, ухвалювати правильні рішення та рухатися вперед? У кожного є щось таке, і зазвичай це не сто речей, а всього лише одна чи дві — їхня ахіллесова п’ята. То що ж стримує саме вас? Ось деякі поширені варіанти:
Передплатіть NV Преміум та читайте без обмежень
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
Ви боїтеся конфронтації
Коли вам здається, що хтось розчарований вами, критично налаштований, роздратований або злий на вас, особливо якщо це близька людина або хтось авторитетний, ваша інстинктивна реакція — пристосуватися, завмерти або самоусунутися. Ви можете почуватися як дитина, яку зараз сваритимуть, або діяти абсолютно автоматично — погоджуватися чи ставати пасивними, навіть не замислюючись про це. У будь-якому разі вам важко витримувати сильні емоції інших людей — ви щасливі, тільки якщо вони щасливі.
Або, можливо, це не просто автоматична поведінка, а ваша модель взаємодії зі світом. Ваша головна мета — зробити так, щоб усі були задоволені, тому ви берете на себе забагато відповідальності та можете почуватися мучеником. Рано чи пізно таке ставлення до життя дасться взнаки: ви можете вигоріти, відчути, що життя несправедливе, стати озлобленими, впасти в депресію або почати поводитися неадекватно.
Ви імпульсивні
У вас виникає ідея — щось купити, кудись піти, сказати своєму керівнику, що ви насправді про нього думаєте, або звільнитися — і ці думки та почуття цілковито поглинають вас. Ваше поле зору звужується, ви стаєте одержимими цією ідеєю. Раціональна частина мозку вимикається, і ви вже не можете зупинитися.
Вами керують емоції
Це майже те ж саме, що й імпульсивність. Ваша поведінка залежить від ваших почуттів. Ви втомилися, тому вирішуєте поспати довше і пропускаєте заняття в університеті або запізнюєтеся на роботу. Вам тривожно обговорювати з партнером проблему, яка вас турбує, тому ви відкладаєте розмову. Ви починаєте проєкт, але відчувши, що не справляєтеся, або розчаровуєтеся, або захопилися іншою ідеєю, ви все кидаєте чи перемикаєтеся на щось інше. Емоції керують вашим повсякденним життям, і воно перетворюється на низку незавершених проєктів і невирішених проблем.
Вам важко контролювати свої емоції
Можливо, емоції не керують вами, проте, коли все ж таки виникають — особливо гнів чи тривога — можуть повністю поглинути вас. Вам важко їх стримувати, і ваші емоційні спалахи можуть ранити тих, хто поруч.
Ви занадто раціональні та передбачувані
На відміну від тих, хто не може впоратися з емоціями, ви — на протилежному полюсі: почуття майже не впливають на ваше повсякденне життя, яке підпорядковане рутині та планам. Ви схильні приймати рішення, виходячи з того, що «треба», а не з того, чого вам «хочеться». Вам складно діяти спонтанно.
Оновлюємо старе програмне забезпечення
Як би сильно ви не намагалися привести до ладу своє життя, якою б не була ваша ахіллесова п’ята, коріння проблеми часто сягає дитинства. Наприклад, батьки, які слугували вам прикладом, завжди керувалися емоціями. Або ви рано зрозуміли, що емоційне виживання залежить від вміння підлаштовуватися під інших людей і догоджати їм. І якщо у вас є додаткові проблеми — підвищена тривожність, розлади навчання або синдром дефіциту уваги — це може ще більше ускладнювати ситуацію.
Коріння проблеми часто сягає дитинства
Щоб навчитися робити те, що вам не вдається, треба перепрограмувати свій мозок. Почніть із того, що виявіть своє слабке місце та проблемні точки, а потім свідомо відмовляйтеся від цих звичок, припиняйте автоматичні реакції та дійте не так, як дієте зараз. Ось із чого можна почати.
Навчіться приборкувати емоції
Якщо вашим життям керують емоції — чи то імпульсивність, емоційна реактивність, чи труднощі з емоційною регуляцією — ваше завдання полягає в тому, щоб знову ввімкнути голос розуму. Перший крок — розпізнавати, коли емоції його заглушають. Для початку щогодини дослухайтеся до себе і запитуйте себе, як почуваєтеся. І якщо помітите, що вас потроху охоплюють тривога чи гнів, починайте діяти.
Дії полягають у тому, щоб сповільнитися, зробити глибокий вдих, усвідомити, що емоції беруть гору, а потім задіяти раціональний мозок, тобто запитати себе: «Чи є проблема, яку я маю вирішити? Чи потрібно мені заспокоїтися?» Якщо проблема є, вдавайтеся до рішучих, а не до імпульсивних дій. Якщо проблеми немає, але ви чомусь почуваєтеся перевантаженими чи роздратованими, підготуйте інструменти, які допоможуть вам відрегулювати свій стан. Це може бути глибоке дихання, усвідомлена концентрація на чомусь іншому, щоб перестати зациклюватися, запис своїх почуттів, медитація чи прийом ліків. Чим більше інструментів ви матимете у своєму арсеналі, тим краще.
Проявляйте ініціативу та будьте наполегливими
Якщо ви зазвичай підлаштовуєтеся або завжди були в ролі мученика, настав час перестати почуватися маленькою дитиною та зробити зараз те, що ви не могли зробити тоді — відкрито заявити про свої почуття й потреби. Навіть якщо вам важко швидко зорієнтуватися і ви автоматично погоджуєтеся або стаєте пасивними, наважтеся за кілька годин або навіть днів повернутися до цього питання і упевнено сказати, чого ви хочете.
Не зациклюйтеся на власних думках
А якщо ви занадто раціональні та зосереджені на рутині, вам треба навчитися використовувати емоції як джерело інформації — про те, чого ви хочете, на відміну від того, що «мусите», і про вихід із зони комфорту й учинки, які ваш розум вважає імпульсивними і які однак варто зробити. Головне — помітити найменшу зацікавленість, натхнення чи бажання, якою б дрібницею це не здавалося — з'їсти піцу на обід чи спонтанно приєднатися до танцювальної процесії на весіллі. Суть не в піці чи танцях, а в перепрограмуванні вашого мозку.
Життєвий успіх значною мірою залежить від того, чи вдасться вам позбутися старих дитячих моделей поведінки — так би мовити, оновити застаріле програмне забезпечення, встановивши актуальну дорослу версію.
Тож почніть поводитися інакше, йдіть назустріч тому, чого уникали. Робіть невеликі, але свідомі кроки. І обов’язково віддайте собі належне за свої зусилля — за те, що робите те, на що раніше не були здатні, незалежно від результату.
Переклад NV
NV має ексклюзивне право на переклад і публікацію колонок Роберта Таіббі. Републікацію повної версії тексту заборонено.