Ексміністри трьох країн закликали ЄС негайно взяти під контроль заморожені активи Росії — ЗМІ

Про це пише Frankfurter Allgemeine Sonntagszeitung. Йдеться про колишню міністерку оборони Німеччини Аннегрет Крамп-Карренбауер, ексміністерку у справах Європи Франції Наталі Луазо та колишнього заступника радника з питань нацбезпеки США Далліпа Сінга.

Загальна сума заморожених активів становить близько 210 млрд євро, більшість із яких розміщені в бельгійській фінустанові Euroclear і заморожені від 2022 року. Наприкінці 2025 року пропозицію використати ці кошти на потреби України розглядала Європейська рада, однак Бельгія заблокувала рішення — за даними The Guardian, прем'єр Барт Де Вевер зазнавав погроз від російської розвідки ГРУ, а очільниця Euroclear отримала охорону.

Замість цього ЄС надав Україні кредит на 90 млрд євро на 2026−2027 роки, відсотки за яким фінансують платники податків союзу.

Суть нової пропозиції

Автори документа наполягають, що передача активів під управління ЄС не означатиме їх конфіскацію — Центробанк Росії формально залишиться власником коштів, але Бельгія перестане одноосібно нести ризик тиску з боку Кремля. Як приклад автори наводять прецедент 2003 року, коли після повалення Саддама Хусейна закордонні активи іракського Центробанку перевели на новий рахунок у Федеральному резервному банку Нью-Йорка.

Крамп-Карренбауер зазначила, що новий транш посилить перемовну позицію Києва — за її словами, якщо Путін побачить безвихідність стратегії затягування у розрахунку на виснаження фінансової допомоги Україні, це може підвищити його готовність до перемир’я.

Автори звернення також застерігають, що чинний кредит на 90 млрд євро буде вичерпано вже наступного року, а вікно можливостей для рішення може зникнути, якщо вибори в низці країн ЄС приведуть до влади менш прихильних до України політиків — зокрема йдеться про можливу перемогу Марін Ле Пен на президентських виборах у Франції.

Побоювання щодо намірів Трампа

Окремим аргументом автори називають ризик того, що на ці кошти претендує не лише Путін, а й президент США Дональд Трамп. За даними видання, у неофіційному «мирному плані» з 28 пунктів, який восени 2025 року узгоджували американські переговірники, ішлося про використання 100 млрд доларів із заморожених активів на відбудову України під американським керівництвом, причому половина прибутку мала б надходити до США.

Крамп-Карренбауер зауважила, що, за деякими даними, Трамп хоче використати ці кошти для фінансування домовленостей між США та Росією. Натомість перехід активів під контроль ЄС убезпечив би їх від зазіхань як Москви, так і Вашингтона.

Euroclear заявив про невизнання юрисдикції московського суду, який раніше задовольнив позов Центробанку Росії проти депозитарію на суму близько $250 млрд — саме в Euroclear зберігається більша частина заморожених активів РФ у Європі.