Зуб складається із кількох тканин, серед яких найбільш мінералізованими є емаль і дентин. Основний мінерал зуба — кальцій. Але сам по собі він не може забезпечити цілковиту міцність тканин. Для цього кальцію потрібно поєднатися з фосфатом, щоб утворити міцну сполуку — гідроксиапатит.
Гідроксиапатит формує на білковій основі зуба щільну кристалічну решітку, яка робить його надзвичайно витривалим до жувального навантаження.
Щоб підтримувати решітку цілісною, в організмі дорослої людини має бути достатній рівень кальцію, фосфату і вітаміну D — вітамін регулює обмін цих мінералів.
Яким чином?
Вітамін D активує у кишківнику спеціальні білки-переносники. Вони «захоплюють» з їжі кальцій, фосфати і проводять їх у кров. Далі частина мінералів потрапляє у слинні залози. А кальцій із крові підтримує щільність кістки щелепи, яка має надійно утримувати корінь зуба.
Коли ми ласуємо десертом, ферменти нашої слини розщеплюють вуглеводи, а бактерії ротової порожнини швидко поїдають цукор і виділяють молочну кислоту. Кислота знижує pH у роті нижче 5,5 і запускає демінералізацію, за якої кристалічна решітка на поверхні зуба починає розчинятися.
Найкраще і найбезпечніше кальцій і фосфати засвоюються з їжі
У нормі слина, насичена іонами кальцію і фосфату, швидко нейтралізує кислоту і немов би «втискає» мінерали назад у зуби. Цей процес називається ремінералізацією. Нові іони зі слини вбудовуються в пошкоджену кристалічну решітку і добудовують втрачені ділянки. Повністю відновити емаль слина може лише на початковій стадії карієсу. Після утворення дірки, решітка вже не відновиться.
Якщо кальцію і фосфатів достатньо, але вітаміну D бракує, частини кристалічної решітки виходять слабкими, бо кристали утворюються дрібніші й менш щільні.
Якщо вітаміну D достатньо, а кальцію чи фосфатів навпаки бракує, слина стає «порожньою» і не може якісно відновлювати емаль після кислотного впливу. У довготривалій перспективі це призводить до розвитку карієсу. За дефіциту кальцію організм починає «вимивати» його з кісток щелепи у кров, що призводить до розхитування і втрати, здавалося б, здорових зубів. Таким чином він відновлює рівень мінералу до потрібного йому рівня.
Але не раджу пити вітаміни та мінерали наосліп. Зайвий кальцій у таблетках не зміцнить зуби, натомість може осісти у вигляді каменів у нирках чи кальцинатів на стінках судин. А надлишок вітаміну D може призвести до кальцинозу внутрішніх органів та зробити кістки крихкими.
Найкраще і найбезпечніше кальцій і фосфати засвоюються з їжі. Кальцій — із твердого і кисломолочного сиру, кунжуту, мигдалю, броколі, бобових. Фосфати — з риби, м’яса, яєць. Джерелами вітаміну D є лосось, скумбрія, сардини, печінка тріски, яєчні жовтки.
Для захисту емалі намагайтеся завершувати прийом їжі впродовж 20−30 хвилин і якомога рідше перекушувати. На каву з улюбленим тістечком закладайте 15 хвилин.
Після завершення трапези обов’язково прополощіть рот водою, щоб змити залишки вуглеводів, пожуйте жувальну гумку без цукру 5−7 хвилин (не довше). Жуйка стимулює виділення слини, яка нейтралізує кислоту, але може перевантажувати скронево-нижньощелепний суглоб і не стимулювати надмірне виділення шлункового соку.
Також можна використовувати зубні пасти з фторидами або медичним наногідроксиапатитом. Фтор вбудовується в емаль, утворюючи фторапатит, який набагато стійкіший до кислот, ніж гідроксиапатит.
Попри це, збалансований раціон, догляд за зубами після їди й навіть найкраща зубна паста не замінюють регулярний візит до стоматолога. Своєчасне виявлення і лікування карієсу дозволяє уникнути запалення нерва (пульпіту), переходу інфекції на кісткову тканину (періодонтиту) і, зрештою, втрати зуба.
Правова інформація. Ця стаття містить загальні відомості довідкового характеру, її не слід розглядати як альтернативу рекомендаціям лікаря. NV не несе відповідальності за будь-який діагноз, поставлений читачем на основі матеріалів сайту. NV також не несе відповідальності за зміст інших інтернет-ресурсів, посилання на які присутні в цій статті. Якщо вас турбує стан вашого здоров’я, зверніться до лікаря.