Кучма серйозно роздумував над переходом до орієнтації на Захід — Стецьків пояснив, що завадило

Геополітика

26 серпня, 22:11

Тарас Стецьків, який з 1990 року п'ять разів обирався до Ради, був радником прем'єра Леоніда Кучми, польовим командиром Помаранчевої революції та учасником Революції Гідності, заявив в інтерв'ю NV, що другий президент України Леонід Кучма всерйоз задумувався над переорієнтацією зовнішньої політики України на Захід.

«Я продовжую триматися думки, що, йдучи на другий термін, він (Леонід Кучма — ред.) серйозно роздумував над переходом від багатовекторності до орієнтації на Захід. Не в останню чергу це стало причиною і касетного, і „кольчужного“ скандалів, коли Україну звинуватили у продажу Іраку чотирьох комплексів Кольчуга (українські станції радіотехнічної розвідки — ред.), та це не підтвердилося. Росія побачила: сильний президент із мандатом довіри може, як дехто з них висловлювався, „увести Україну“. І вони ввімкнули все, що могли», — заявив Стецьків в інтерв'ю NV.

Він додав, що тоді Кучмі нав’язали майбутнього кума російського диктатора Володимира Путіна Віктора Медведчука як голову Адміністрації президента «під соусом того, що він візьметься відбілювати міжнародний імідж президента після „кольчужного“ скандалу».

Екснардеп також нагадав, що у 2002 році, за часів президентства Кучми, у документах з національної безпеки з’явився запис, що Україна прагнутиме вступу в НАТО.

Крім того, Стецьків розповів, що у 2002 році Кучма поїхав на Празький саміт НАТО, попри те, що його туди не запросили та спеціально поміняли розсадку з англійського алфавіту на французький, щоб Кучма не сидів поруч із прем'єром Британії і президентом США.

«[Кучма] просидів увесь саміт за французьким алфавітом, слова йому не дали, і повернувся», — зазначив колишній нардеп.

Спроба Кучми переорієнтувати зовнішню політику України на Захід та «кольчужний» скандал

На початку 2002 року Україна оголосила про наміри домогтися асоційованого членства в ЄС, а 9 липня 2002 року Леонід Кучма своїм указом ввів у дію рішення Ради національної безпеки та оборони України від 23 травня 2002 року про інтеграцію України до євроатлантичних структур.

19 травня 2003 року Кучма заявив, що Україна довела обґрунтованість своєї заявки на членство в ЄС і розраховує на те, що на наступному саміті Україна-ЄС питання про асоційоване членство України може бути переведене у практичну площину.

Однак у 2004 році Кучма виключив з Військової доктрини положення про вступ України до НАТО та Європейського Союзу як кінцеву мету політики євроатлантичної та європейської інтеграції країни.

15 червня 2004 року Кучма заявив, що на даному етапі Україна не готова вступити до НАТО і знаходиться на такій самій відстані від Альянсу, як від Євросоюзу.

У квітні 2002 року колишній майор держохорони Микола Мельниченко дав свідчення Великому журі Сан-Франциско, розповівши, що в його записах зафіксовано розмову дворічної давності. На ній президент Кучма і керівник Укрспецекспорту Валерій Малєв нібито обговорюють деталі можливого продажу в Ірак чотирьох станцій Кольчуга.

Основні звинувачення тоді лунали проти президента Кучми, а позиція американського президента Джорджа Буша була дуже жорстка — аж до погроз припинити дипломатичні й економічні відносини та ввести санкції проти України.

Незважаючи на представлені українською стороною аргументи і на те, що Кольчуг в Іраку так і не виявили, скандал завдав значних репутаційних та економічних збитків Україні. Зокрема, США заморозили фінансову допомогу Україні.

Інші новини

Всі новини