Я ризикую не зарплатою. П’ять речей у бізнесі, які краще робити самому
Читайте NV у Google
Я залишила собі п’ять функцій, з якими, в силу своєї ментальної і ціннісної зв’язки з бізнесом, справляюся набагато краще за гіпотетичного найманого СЕО
Я ніколи не була «диванним» співзасновником — працювала в своїй компанії рекламником, маркетологом, бухгалтером, шукала нових дилерів, вибудовувала з ними відносини, частково займалася закупівлями і логістикою. І хоча у міру зростання компанії делегувала велику частину завдань команді, досі залишаюся операційним бізнесменом. Я залишила собі п’ять функцій, з якими, в силу своєї ментальної і ціннісної зв’язки з бізнесом, справляюся на порядок краще гіпотетичного найманого СЕО.
Визначати стратегію компанії
Бізнес — не математична модель. За бізнесом завжди стоять живі люди, які приймають рішення. І особистість цих людей, їх мрії, цілі, підходи, цінності відображаються в тому курсі, яким рухається компанія. Для мене мій бізнес — справа життя, а в стратегії компанії закладені мої особисті цінності. Я як людина не хочу робити сердито-дешеві вікна, нещадний демпінг вважаю глухим кутом. Мені драйвово виробляти технічні складні конструкції, красиві, надовго. І моїй команді драйвово теж. На українському віконному ринку вигідно знижувати ціну за рахунок якості, сподіваюся, поки що. На експортних ринках ми можемо реалізувати інший підхід. У цьому прагматика експортної стратегії Stekloplast. Але, від експорту виграє і український ринок, якому ми пропонуємо конструкції, зроблені на тому ж конвеєрі, тієї ж якості, що й для італійців, іспанців, канадців.
Розумієте, про що я? Якщо додати до мрій абсолютно конкретних людей план дій, виходить стратегія компанії 2025, 2030 2050… Найманий СЕО не зможе мріяти замість власника. У нього — свої цінності, мрії і підходи. Це не добре і не погано. Просто факт.
Знати клієнта в обличчя
Угоди укладають люди. Бізнес — це взаємини людей. Небезпечно це недооцінювати. І пряму взаємодію зі своїми реальними клієнтами я вважаю однією зі своїх найважливіших завдань.
У нас основний канал продажів — партнерська мережа дилерів. Її розвивають регіональні менеджери, продажі супроводжує відділ Дружби з клієнтами. Але я намагаюся підтримувати особистий контакт з кожним дилером. Мені важливо знати клієнта в обличчя, розуміти його настрій і очікування. Я намагаюся відповідати в соцмережах на кожне повідомлення або коментар до посту, мені завжди можна зателефонувати, до мене можна приїхати. У зворотному порядку це теж працює, і корона з мене не падає. Якщо я бачу талант, я не буду делегувати це, я сама запрошу його до партнерства. Я проводжу екскурсії для реальних і потенційних партнерів, багато з яких спочатку починають хотіти працювати особисто зі мною, і тільки потім — купувати мій продукт.
Зовнішні ринки — окрема тема. Тут я поки що особисто веду переговори з кожним клієнтом, навіть якщо це замовлення на 20 конструкцій (що дуже мало, при піковому завантаженні ми виробляємо 1500 — 1800 конструкцій на добу). Мені важливо зрозуміти цих людей, відчути, пізнати так само добре, як і українських партнерів. Звичайно, їх підкуповує така увага з мого боку — зазвичай СЕО, а тим більше власник компанії веде переговори тільки з топовими клієнтами. А я веду з усіма.
До речі, під час карантину взагалі народився новий формат спілкування із замовниками конструкцій на експорт — щоденна перевірка зв’язку та обмін новинами і смайлами. У наших чатах ми обговорювали не тільки карантин, бізнес, проєкти, поставки, а й прості людські речі — настрій, погоду, плани на найближче майбутнє, тиснули один одному руки на відстані. Чи варто витрачати власнику на це час? Може, краще пограти в теніс? Може, комусь і краще. А мені добре, коли всі відкладені через карантин замовлення розміщені і виконані за першої нагоди, а відносини з поточними партнерами зміцнилися і поступово переходять у формат системної роботи.
Я не розділяю себе і свій бізнес. А найманий СЕО розділяє, і це нормально.
Накачувати команду енергією
Генерувати енергію, надихати, підтримувати в команді оптимістичний настрій — моя основна роль. І улюблена. Вона мені вдається. Я люблю, коли люди навколо посміхаються. Моя система мотивації тримається на трьох опорах — ринкова винагорода, цікаві завдання та особиста увага. Я питаю у різьбяра як справи, помічаю нову стрижку інженера, у відділі закупівель роздаю цукерки, айтівців хвалю за результати, регіонала підтримую в переговорах, продажникам тисну руку. Важливо бачити в людях людей.
І ще, я завжди контролюю власний настрій. Він заразливіший за будь-який вірус. Якщо біля керма людина, яка налаштована боротися і перемогти, загальний моральний клімат у команді завжди краще. Людям приємніше працювати, легше справлятися з викликами, вони заряджені правильною емоцією. Ми, власники, як правило, не киснемо, власник, що кисне, згодом втрачає не просто бізнес, він все втрачає. І у нас немає можливості, як у найманих СЕО, без особливих втрат пересісти в інший човен і почати все заново в іншій компанії. Тому ми гребемо щосили. І ось ця потужна енергія, ця емоція, яка від нас виходить, її відчуває кожен — від робітника до топ-менеджера, і вона йому відгукується, вона його чіпляє і підтримує. Найманий СЕО так не зможе, у нього генератор енергії іншої потужності.
