Арестович та агенти впливу. Як російські спецслужби формують політику в Україні

Ми вже бачимо, що виникають нові персоналії, які фактично позиціонують себе як кандидати на президентство, але які водночас презентують на оцю нішу інших політиків іншої генерації. І показово, що ми тільки кілька днів тому відкрили цю кримінальну справу на Петра Симоненка. Дивовижно, чому через стільки часу після війни.

Росіяни вчаться і міняють тактику не тільки на фронті

Але я думаю, що росіяни вчаться і міняють тактику не тільки на фронті. Вони будуть просувати в Україні будь-яких лідерів, зокрема й ультраправих, радикальних. Вони будуть намагатися зробити одну річ, яку вони намагалися робити після Помаранчевої революції. Їм важливо не дати українцям об'єднатися. Я дуже добре пам’ятаю, як у підземному переході на Майдані зустрів цього абсолютно дурнуватого Сергія Маркова. Ми там часто зустрічалися в ефірах. Він тоді був трошки не розумніший, а обережніший. Але він, після розпаду Помаранчевої коаліції, мене в переході зустрів і каже, «вот Олег, мы теперь поддерживаем президента Ющенко». А тоді пішла відставка Юлії Тимошенко, почалася гризня між помаранчевою коаліцією. І він дуже радісно заговорив про те, що ми, мовляв, тепер підтримуємо президента.

Мене запитують, чи я Арестовича однозначно до п’ятої колони відношу. Скажу, що так. Бо в мене є особиста історія, тому що ми з ним стикалися на етерах, коли він ще був там журналістом, на якихось бізнес-тв. Він запрошував на етер, але йому не була цікава думка запрошеного гостя, він більше говорив сам. Але далі в мене є цікава історія особистісна, коли Арестович працював в секретаріаті Петра Порошенка, і там пішла кампанія після того, як я був членом Незалежного антикорупційного комітету з оборони, і ми так взяли в оборот Укроборонпром, і, зокрема, Свинарчуків, і там замовили кампанію, і вона пішла. Як мені американці говорили, з Вашингтону, на якомусь сайтику надрукували статтю, потім передрукували в Україні, і пішла історія про те, що я — кадровий офіцер КДБ. А потім мені розказали, що це розкручував Ар'єв, народний депутат, дуже демократичний, і Арестович. А для мене було дуже дивно: чому Арестович. Мені сказали, що він, в принципі, на цьому дуже заробляє, це йому подобається, це ж його стихія. Це все було до того, як він у Гордона виплив.

Але далі я почав цікавитися, зокрема і через свої західні контакти, і виявляється, що людина, м’яко кажучи, дивна. Вона дуже, дуже, дуже хоче… Ви пам’ятаєте його інтерв'ю — «я знаю, що я буду президентом». Це неадекватна самооцінка. Я не говорю про те, що він обов’язково, знаєте, «виконує завдання». Але те, що він хоче сподобатись, і те, що він, як мінімум, корисний ідіот, для мене це чудово зрозуміло.

На початку цього вторгнення все ж таки він таки суттєво підбадьорював, коли розповідав, що перемога буде за кілька днів. Можливо, в той момент країні була потрібна така ін'єкція, можливо. Але тут дуже тонка річ. Це — як Юлія Тимошенко активно підтримувала президентство Ющенка, коли Ющенко був отруєний, але не забувала про себе. В мене таке враження, що Арестович в якийсь момент дійсно підтримував, працював, але він ніколи не забуває про себе. Я думаю, що він дуже привабливий для певної аудиторії. Ми запам’ятаємо цю розмову, як то кажуть, подивимося, як його кар'єра буде далі розвиватися. Але просто він у цій ніші найактивніший. Бо всі Мураєви вже там, вони повтікали, а він наче тут, у нього є якась частина прихильників, коли він підбадьорив. Згадаймо, як Ігор Коломойський у 2014 році захищав свій бізнес і був патріотом.

Так воно не просто міняється. Я до того, що російські спецслужби не обов’язково прямо вербують, і ти маєш свого вербувальника, і ходиш до нього, і отримуєш смс-ку, і там отримуєш якийсь платіж, і виконуєш якесь завдання. Є, звичайно, такі, їх ловить пачками наша служба безпеки, але коли ми говоримо про агентів впливу, то вони їх обережно вирощують. Вони 40 років, як кажуть американці, вирощували свого агента Дональда Трампа. 40 років. І це не жарт. Трамп реально є здобутком російських спецслужб, і зараз ця людина знову має шанс стати вдруге президентом США. Це — найбільше досягнення, між іншим, російських спецслужб, що вони навіть не приховують, говорять і в американських колах. Ну, республіканці цю тему не полюбляють обговорювати, але зараз, коли йде одна кримінальна справа за іншою, коли просто дають свідчення, то стає зрозуміло. І я у Вашингтоні саме в таких же розмовах, позалаштункових, там немає сумніву, що російські спецслужби завербували ще молодого-молодого Трампа і мають, я не знаю, який там, компромат на Трампа може бути, але вони працювали з ним, як своїм найбільшим клієнтом, так би мовити. Тому різні приклади, різні способи вербування і різне використання людей, слабкості, яких російські спецслужби знають і яким вони допомагають у політичній кар'єрі.

Повернімося до української п’ятої колони. Ось Нестор Шуфрич — це явище, і воно цікаве, це явище тим, що Нестор Шуфрич не попадає під картинку умовного типового представника п’ятої колони. Він не російськомовний. На камеру він може розмовляти будь-якою мовою. В побуті він спокійно розмовляє українською мовою. Він із Закарпаття. Він із бізнесу. В нього там і чорний бізнес, і сірий бізнес, і якийсь білий бізнес. Але бізнес у його історії має ключове значення. І це дуже важливо зрозуміти. Я думаю, що йому якраз допомагає вижити в українських цих реаліях досить багатогранний або такий, знаєте, перестрахований бізнес у різних сферах.

На відміну від багатьох бізнесменів, у Шуфрича є оці, я би казав, дар, але він чудово розуміє політику і чудовий актор. Що ви згадаєте, і оцю його багатогранну біографію, ну, з улюблених виразів українців, «скільки днів вже не били Шуфрича», але будь-який такий навіть епізод завжди додавав йому, знаєте, як у артистів, хай б’ють, аби не забували. Схеми, програма розслідувань, ще по початку повномасштабного вторгнення, виявили у власності родини Нестора Шуфрича земельні ділянки і маєток у селищі Симеїз на південному березі Криму. А після анексії цю нерухомість у Шуфрича зареєстрували за російським законодавством. Схеми пишуть про те, що сам Шуфрич сказав, що перереєстрацію за російськими законами нерухомості дозволено українськими законами.

Тож я не сумніваюся в тому, що він з росіянами працює. Просто він значно розумніший за багатьох українських політиків. Як він мислить? От я хочу одну фразу сказати, як мене Шуфрич обробляв після Помаранчевої революції (Ющенко тоді був президентом). Він говорив про те, що, мовляв, дивіться, в Україні є три Віктори — Віктор Ющенко, Віктор Янукович і Віктор Медведчук. Це якраз були баталії навколо змін до Конституції. І він говорив (це людина так мислить, дуже системно мислить), що треба домовлятися: Віктор Ющенко — президент, Віктор Янукович — прем'єр, Віктор Медведчук — спікер. І в Шуфрича очі горіли.

Чи ми коли-небудь позбавимося московських консерв і п’ятої колони російської? Тільки після того, як у нас реально з’являться політичні партії, ідеологічні партії. І коли влада на найвищому рівні буде щиро прагнути стати частиною європейської спільноти, частиною НАТО. Зараз ми не можемо відкрито бути у союзі з росіянами, але ті практики корупційні, вони надто привабливі для чергової генерації українських політиків. Якщо в політику йдуть, щоб збагачуватися, можуть збагачуватися і безкарними залишаються, то ми з цього замкнутого кола не вийдемо. Бо Росія дуже добре це відчуває. І Росія і один із кращих корупціонерів, напевне, в світі. Вона вміє це робити, робить це із задоволенням і використовує всі ці слабкості молодих українців, які йдуть до політики і прагнуть до влади.

Повну версію інтерв'ю з Олегом Рибачуком слухайте на Radiо NV: