Точно сказано. Два десятки авторитетних фахівців — про те, як саме Україні досягти економічного зростання й добробуту
Події12 червня, 04:53
Передплатіть NV Преміум та читайте без обмежень
Цей матеріал доступний лише для передплатників тарифу "Максимальний"
Анатолій Амелін, співзасновник аналітичного центру Український інститут майбутнього:
«У моєму розумінні, інвестор — портфельний, будь-який — заходить тільки тоді, коли у країні працюють локальні інституційні інвестори як прошарок».
Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічних стратегій:
«Через старіння нації і наслідки війни ми не зможемо знизити податки, тому треба хоча б прибрати зайві витрати бізнесу на регулювання. Так, буде „шанхай“, але краще шанхай, ніж мертві міста».
Євген Глібовицький, директор Інституту фронтиру:
«В українського суспільства немає періоду, за яким воно ностальгує як за золотим віком. Тому припущення, що найкращий період ще попереду, стає робочою моделлю мислення».
Андрій Гундер, президент Американської торговельної палати в Україні:
«Стимулювати міжнародну торгівлю та убезпечити ланцюг поставок шляхом вільного доступу до морських портів, розбудови спроможності митної та прикордонної інфраструктури».
Анна Дерев’янко, виконавча директорка Європейської бізнес-асоціації:
«Через продовження судової реформи [здійснювати] контроль за дотриманням трудового та податкового законодавства, а також більш активну диджиталізацію в усіх сферах, щоб мінімізувати людський фактор і забезпечити об'єктивність рішень».
Андрій Длігач, гендиректор Advanter Group:
«Польща залучила мільйони українців на низькокваліфіковані позиції у будівництві, сільському господарстві та логістиці, і це вивільнило польських працівників для переходу вгору по кваліфікаційній та зарплатній драбині. Настала черга України відтворити цю модель».
Наталія Колесніченко, старша економістка Центру економічної стратегії:
«Навчанням і перекваліфікацією можна вирішити частину проблем з продуктивністю, зокрема навчати персонал тих нових навичок, які необхідні для роботи з новітніми технологіями та автоматизованими процесами».
Iван Компан, засновник First Kyiv Investment Club:
«Нічого нового, як і боротьба із зайвою вагою — усі знають рецепти, але нічого не роблять, бо складно, неприємно і вимагає зусиль».
Роман Корнилюк, фінансовий аналітик YouControl:
«Найкращу комбінацію показників рентабельності і платоспроможності демонструють компанії аграрного сектору, роздрібної торгівлі та інформаційних технологій, що є традиційним довгостроковим трендом для України».
Пйотр Лукасєвіч, тимчасовий повірений у справах Республіки Польщі в Україні:
«Польща щойно досягла рівня середньої заробітної плати „на руки“ у 1500 євро. Розвиток польської економіки за останні 30 років — це історія успіху глобального масштабу».
Іван Міклош, віцепремʼєр і міністр фінансів Словаччини (2002‑2006 і 2010‑2012), президент словацького аналітичного центру MESA10:
«Необхідні структурні та інституційні реформи, що поліпшують бізнес-середовище, скорочення тіньової економіки, покращення правоохоронної діяльності та рівні умови гри, підвищення ефективності державного управління послуг».
Тимофій Милованов, президент Kyiv School of Economics:
«Перший крок — конвертувати недовикористану робочу силу у продуктивну, …> зробити профтех модним, замовити дослідження попиту і не заважати».
Сергій Позняк, засновник ветеранського фінсервісу FinStream, голова Асоціації підприємців-ветеранів:
«Ми маємо стати продуктовою країною, а не сировинною, за рахунок цього зможемо підвищити ВВП. У горизонті п’яти років, безумовно, у нас буде ветеранська економіка. Це буде нація ветеранів».
Йоана Петреску, міністерка фінансів Румунії (2014 рік):
«Поєднання правозастосування, інституційної реформи та заходів щодо зменшення тертя між громадянами та державою сприяло створенню функціонального економічного середовища. Це ті сфери, де Україна може ефективно рухатися».
Владислав Рашкован, заступник виконавчого директора від України в Міжнародному валютному фонді:
«Я не думаю, що середня зарплата у 1500 євро є легко досяжною за п’ять років метою. …> Але це не означає, що така амбіція не має сенсу. Вона може бути корисною, якщо ми сприймаємо її не як обіцянку, а як напрям руху».
Інга Станітє-Толочкєнє, надзвичайна та повноважна посолка Литовської Республіки в Україні:
«Найбільший потенціал для економічного зростання України міститься в межах Європейського Союзу, адже він є перш за все зоною вільної торгівлі з приблизно пів мільярдом відносно заможних споживачів».
Прісцилла Тоффано, постійна представниця МВФ в Україні:
«Щоб досягти зростання продуктивності, потрібні інновації та забезпечення інноваційних компаній фінансовими ресурсами, необхідними їм для зростання».
Томаш Фіала, власник ІК Dragon Capital:
«Потрібна дерегуляція, приватизація, лібералізація тарифів, верховенство права. А для цього потрібна політична воля з боку президента, уряду, Верховної Ради».
Наталка Цмоць, надзвичайна і повноважна посолка Канади в Україні:
«Збільшення середньої зарплати в Україні втричі — це амбітна мета. ….> У досягненні цієї мети немає магії. Заробітна плата слідує за продуктивністю».
Павло Шеремета, професор з практики KSE, міністр економіки і торгівлі (2014):
«Продуктивності дуже сприяє практична освіта, глобальна конкуренція, бо це змушує вивчати і застосовувати передові підходи».
Цей матеріал опубліковано в журналі NV № 3 за червень 2026 року.