Ніколов розповів про «розвилку», перед якою опинились нардепи після втечі Кравченка

В ефірі Radio NV Ніколов зазначив, що останнім часом, коли президенту Володимиру Зеленському та голові фракції Слуги народу Давиду Арахамії були потрібні голоси для ухвалення законів чи призначення людей, вони «миттєво знаходилися».

Водночас для ухвалення євроінтеграційних законів голосів не було і Зеленський зустрічався з депутатами, щою переконати їх голосувати, «а декому навіть натякав, що правоохоронні органи під час війни — найсильніший, найпотужніший інструмент», — зазначив журналіст.

«Зараз народні депутати опинилися перед очевидною розвилкою», — наголосив Ніколов.

Він нагадав, що генпрокурор дає НАБУ та САП процесуальну можливість відкривати кримінальні провадження щодо конкретних народних депутатів.

«Усі „слуги народу“ прекрасно знають, що конверти отримували не лише ті п’ятеро нардепів, яким узимку НАБУ вже повідомило про підозри. Усі нардепи розуміють, що якщо хтось отримує конверти, то хтось їх і роздає у фракції. Хто, як не керівник фракції? Тому питання, хто такий „Давид“, може бути розкрито саме у межах нових проваджень, які відкриє генеральний прокурор, що діятиме за законом, а не за політичним примусом. У цьому і полягає дилема нардепів: призначити людину, яка дозволить притягнути їх до відповідальності, чи й далі чинити опір, не ухвалюючи навіть погоджені з ЄС законопроєкти, хоча Євросоюз — фактично єдиний, хто зараз дає нам гроші на виживання», — пояснив журналіст.

7 вересня директор Центру протидії корупції Віталій Шабунін заявив, що найголовніше — не звільнити генпрокурора через справу Карфаген, а змінити процедуру його призначення, бо інакше корупційні скандали в Офісі генпрокурора будуть виникати і надалі.

Він нагадав, що через це Євросоюз вимагає, щоб Україна призначала генпрокурора за результатами конкурсу, «і за це європейці дадуть нам гроші».

17 вересня президент України Володимир Зеленський призначив Антона Ковальського, керівника Хмельницької обласної прокуратури, виконувачем обов’язків генерального прокурора після виїзду з України та звільнення з посади генпрокурора Руслана Кравченка.

Скандал навколо Офісу генпрокурора через справу Карфаген — головне

4 вересня Українська правда повідомила, що НАБУ і САП проводять обшуки у Кравченка, Вдовиченко та голови Одеської ОВА Олега Кіпера.

НАБУ повідомило про викриття під час операції Карфаген щодо «кришування» шахрайських кол-центрів п’яти осіб у межах провадження за ст. 255 КК України (створення, керівництво злочинною організацією, а також участь у ній) та ст. 209 КК України (легалізація (відмивання) майна). Винним загрожує до 15 років позбавлення волі.

В Офісі генпрокурора спочатку заявили, що обшуків у Кравченка не було, а 5 вересня визнали, що вони відбулись вночі та звинуватили НАБУ і САП у перевищенні повноважень.

6 вересня під час суду, який обирав запобіжний захід співробітнику Офісу генпрокурора, який є фігурантом справи Карфаген Сергію Кропиві, прокурор САП розповів про його дружні стосунки з Кравченком. Зокрема, за даними слідства, Кропива організовував ремонтні роботи в будинку у Козині, організовував переліт дружини та співмешканки Кравченка в Іспанію незадовго до відрядження туди генпрокурора та обговорював з ексгенпрокурором замовлення ресторану напередодні дня народження Кравченка, бронювання номерів у дорогому готелі в Мадриді для нього та осіб, які його супроводжували, і бронювання неподалік дешевшого житла для офіційного звіту.

7 вересня Руслан Кравченко заявив, що не має процесуального статусу у справі Карфаген, а ситуацію щодо себе вважає спробою політичного тиску.

В цей день генпрокурор також заявляв, що не подаватиме у відставку за власним бажанням — хіба що до нього з таким проханням звернуться його колеги, президент України Володимир Зеленський та Верховна Рада. Пізно ввечері 7 вересня після зустрічі із Зеленським Кравченко у відставку подав.

9 вересня керівниця управління інформаційної політики та комунікацій Офісу генпрокурора Мар’яна Гайовська-Ковбасюк повідомила, що у відставку подала і перша заступниця Кравченка Вдовиченко. На той момент на сайті Офісу генпрокурора вона вже не згадувалась у розділі Керівництво.

14 вересня Кравченко оголосив про підозру директору НАБУ Семену Кривоносу.

Він заявив, що Кривоноса підозрюють у підробленні документів для отримання неправомірної вигоди в особливо великих розмірах. За словами колишнього генпрокурора, НАБУ під час операції Карфаген отримало доступ до матеріалів кримінальних проваджень щодо працівників антикорупційних органів.

Кривонос відповів на заяву Кравченка, назвавши справу сфальсифікованою, і сказав, що йому не вручали підозру. НАБУ назвало це продовженням атаки на антикорупційні органи.

Президент Володимир Зеленський згодом повідомив, що генпрокурор має звільнитися, і закликав Верховну Раду підтримати його відставку. Крім того, ввечері 14 вересня він відсторонив Кравченка від посади генерального прокурора своїм указом.

Кравченко заявляв, що знаходиться у закордонному відрядженні.

Ввечері 14 вересня Офіс генпрокурора повідомив, що інформація про підозру Кривоносу не відповідає дійсності, а в межах цього кримінального провадження підозру не отримала жодна людина, адже для такого рішення не було правових підстав.

15 вересня Верховна Рада підтримала відставку генерального прокурора Кравченка. За відповідне рішення проголосували 317 народних депутатів. Тоді ж Зеленський підписав указ про звільнення Кравченка.