Індекс успішності громад — Новий інструмент для оцінки розвитку українських ТГ / NV

Сучасна війна — це зіткнення економік. Економіку рушать люди. Тож постають два питання: скільки людей зараз мешкає в Україні і за яких умов вони ладні лишатись у своїх місцях проживання?

Відповідь на перше питання наприкінці квітня цього року озвучила Елла Лібанова, директорка Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи. За її даними, станом на лютий 2026-го в Україні проживає 29 мільйонів людей — і це на мільйон менше, ніж торік. На її думку, відбувається і природне скорочення, і зумовлена «великою війною» еміграція населення.

В таких умовах територіальні громади (далі — ТГ) починають конкурувати за мешканців, які у буквальному сенсі «голосують ногами» — або залишаються там жити, або переїжджають до більш заможних населених пунктів. Тож для кожної такої адміністративної одиниці важлива зовнішня, незалежна оцінка її основних параметрів: безпеки, якості життя і так далі.

Свого не цураємось

Світ не вперше зустрівся з запитом оцінити рівень добробуту та якості життя у конкретній точці. Для цього вже існують міжнародні системи, зокрема OECD Regional Well-Being або Eurostat Quality of Life. Вони використовуються для порівняння країн і великих регіонів та моніторингу якості життя населення.

Втім українські експерти застерігають, що, з одного боку, іноземні підходи не адаптовані для оцінювання розвитку саме ТГ, оскільки не враховують локальний контекст та, найголовніше, воєнний фактор. З іншого — стандартні соціологічні опитування та кабінетні дослідження давали лише часткове розуміння і не дозволяли побачити повну картину процесів та змін у громадах.

Тож у громадського сектору, який відчував потребу в об'єктивній оцінці внутрішньої ситуації, народився план створити інструмент для незаангажованої зовнішньої оцінки.

Відповідне дослідження «Вимірювання успішності місцевих громад» презентували у березні цього року. Звіт вийшов у межах партнерства проєкту «Єднання для громади», що реалізується ІСАР Єднання за підтримки Європейського Союзу, та Фонду «МХП-Громаді» та дослідницького центру Info Sapiens.

Спираючись на дослідження, українські громади можуть долучитись до так званого Індексу успішності розвитку громад — методології, що дозволяє їм комплексно оцінювати свій розвиток через поєднання статистичної інформації та досвіду самих мешканців (соціології). Робоча гіпотеза «ІСАР Єднання» та Фонду «МХП-Громаді» виглядала наступним чином: там, де люди долучаються до життя в громаді і мають для цього відповідні умови, вони хочуть залишатися жити.

«Цей Індекс є принципово новим способом подивитися на розвиток громади не як на набір сухих показників і цифр, а як на те, як ці показники відгукуються у реальному житті людей, — розповідає Володимир Шейгус, виконавчий директор ІСАР Єднання. — Його методологія враховує фінансові, безпекові, інфраструктурні та соціальні показники, включно з рівнем громадської участі мешканців. Звісно, Індекс не є рейтингом „кращих“ і „гірших“. В основі його підходу лежить поєднання об'єктивних даних та суб'єктивної думки мешканців».

«Сама по собі ідея Індексу, в першу чергу, полягала не у тому, аби скласти деякий рейтинг, а надати громадам дієвий інструмент управління та супроводження процесу прийняття рішень, — додає Максим Машляківський, методолог Індексу і консультант Info Sapiens. — Використання Індексу на рівні громад має допомогти їм: (1) комплексно, зі всіх боків оцінювати та відстежувати стан справ у громаді, зважаючи на всі аспекти (понад 60 показників), а не тільки, наприклад, на добробут або загальні настрої жителів; (2) виявити, як фактичні дії місцевої влади (наприклад, бюджетні витрати по тих чи інших статтях) конвертуються у краще сприйняття якості життя жителями, адже саме це сприйняття далі обумовлює рішення „поїхати або лишитися“; (3) зрозуміти, якою мірою кожна сфера життя та кожен дрібний аспект відповідної сфери впливає на якість життя в громаді, а отже вибудувати пріоритетні напрямки для покращання; (4) поєднавши важливість сфер та аспектів життя з їхньою оцінкою, вийти на розуміння комплексної стратегії розвитку громади».

Сам Індекс працює за наступною схемою: дослідники після численних інтерв'ю обраховують інформацію за вісьмома ключовими напрямками (нижче вказані ключові п’ять):

Безпека: загальна оцінка ситуації та відчуття безпеки;
Соціальна сфера: задоволеність освітою, соціальними послугами, доступністю медичних послуг і екологією;
Громадянське суспільство та згуртованість: рівень самоідентифікації з громадою і оцінка впливу місцевих релігійних організацій;
Економіка: активність бізнесу та можливість працевлаштування;
Влада та бюджет: прозорість місцевої влади, можливість на неї впливати і загальний рівень задоволеності місцевою владою.

У підсумку українські ТГ отримали локально адаптований інструмент для незалежної самодіагностики.

Self-check

У дослідженні також продемонстрували, як Індекс працює на практиці. Соціологи опитали мешканців чотирьох ТГ — Канівської (Черкаська обл.), Миронівської (Київська обл.), Любешівської (Волинська обл.) і Тростянецької (Вінницька обл.), порівняли їх між собою — та з показниками «всієї України».

Дослідники з’ясували, що Тростянецька та Миронівська ТГ мають найвищі значення Індексу, які значуще перевищують середнє значення по Україні. Втім, наприклад, в обох цих громадах є простір для покращення у вимірах громадянське суспільство та економіка, у Миронівській також — інфраструктура та розвиток (показники на рівні середнього по Україні). Що стосується решти громад, то сильною стороною Канівської громади є безпека, Любешівської - громадянське суспільство та згуртованість, а решта вимірів потребують покращання.

Максим Машляківський зазначає, що на основі першої хвилі дослідження чотирьох громад можна виділити низку важливих висновків.

«По-перше, нам вдалося кількісно оцінити та продемонструвати, що для покращання стану справ у громаді загалом недостатньо навести лад в якійсь одній сфері. Хай навіть такою сферою буде „соціалка“ або економіка, успіху можна досягти лише за допомогою комплексного підходу, — коментує він. — По-друге, очікувано, безпека виявилася найважливішим та дуже впливовим фактором — таким собі обов’язковим критерієм. Проте, оскільки цей фактор великою мірою поза контролем громади, перед місцевою владою стоїть ще складніше завдання — потрібні навіть більші позитивні зрушення в інших сферах, аби змусити людей лишитися, а інвесторів прийти попри безпекові загрози. По-третє, громадянське суспільство та згуртованість виявилися вкрай важливими для успішності громад — та сама „невидима атмосфера“, формуванню якої сприяють, серед іншого, місцеві громадські та релігійні організації і медіа, та яка формує відчуття себе частиною громади, значною мірою впливає на привабливість громади для життя, частково компенсуючи навіть відставання за „суто матеріальними показниками“. Відставання ж у цій сфері здатне нівелювати досягнення по інших напрямках. По-четверте, як показало дослідження, стан справ у власній громаді оцінюється жителями в цілому краще, ніж стан справ загалом у країні, отже можемо говорити про те, що саме успішність місцевих громад є визначальною для оптимізму їхніх жителів».

Голос мешканців — у пріоритеті

Стейкхолдерів, для яких корисне формування Індексу, щонайменше двоє.

По-перше, це місцева влада, яка, порівнюючи свої показники з умовно сусідніми ТГ, може коригувати стратегічні програми розвитку громад та модифікувати їх пріоритети.

По-друге, це внутрішні або міжнародні інвестори, які перед тим, як «заходити» в ту чи іншу ТГ, можуть отримати відповіді на питання «А чи будуть тут люди, з якими ми працюватимемо?», «Яка тут ситуація з безпекою?», «Наскільки прозора місцева влада?» і так далі.

Розробники Індексу переконують, що він постійно удосконалюється. У євроінтеграційному контексті регіонального розвитку та реформи публічних інвестицій він дозволяє коректно враховувати думку мешканців громад та залучати їх до ухвалення ключових рішень.

«В умовах депопуляції українців голос кожного мешканця стає все більш важливим. Це вже не опція, а ключовий елемент, якби це не було важко і неохоче сприймати посадовцям, — наголошує Володимир Шейгус. — Сприймаючи це як даність, органи місцевої влади мають бути зацікавлені у незаангажованому і незалежному аналізі ключових параметрів життя у своїй ТГ і можуть перейти від інтуїтивних рішень до доказового врядування. Переконаний, що Індекс успішності розвитку громад — це прекрасний інструмент для вирішення цього завдання».

«Індекс успішності розвитку громад»: новий підхід до оцінки місцевого розвитку