В Алмати проходить акція у пам’ять про жертв січневих протестів: учасники вимагають справедливого розслідування

Як повідомляє Інтерфакс, о 12:00 за місцевим часом (08:00 за Києвом) на площі зібралося близько 300 осіб. Незабаром кількість учасників зросла до 700, повідомляє orda.kz.

Мітинг розпочався з молитви та виступу активістів. Деякі з учасників акції тримають у руках транспаранти та фотографії загиблих під час січневих протестів, їхні імена також написані на плакатах.

Поліція не обмежувала рух автотранспорту біля площі, оточення також немає, неподалік чергує бригада швидкої допомоги та дві патрульні машини поліції. За даними Orda.kz, нікого не затримують, однак очевидці повідомляють про перебої з мобільним інтернетом на площі.

Присутні скандують «Свободу невинним», «Народ — не терористи», «Ми не забудемо і не пробачимо Кривавий січень».

Учасники акції закликають владу провести справедливе розслідування подій під час масових протестів у країні та притягнути винних за жертви серед мітингувальників до відповідальності.

Також люди вимагають звільнити незаконно затриманих під час січневих подій громадян. Деякі мітингувальники пропонували залишатися на Площі Республіки, доки не звільнять усіх незаконно заарештованих.

Учасники провели безмовний артперфоманс під час мітингу в Алмати.

До мітингувальників також приєднався лідер незареєстрованої Демократичної партії Казахстану, активіст Жанболат Мамай.

Тим часом президент Казахстану Касим Жомарт-Токаєв, який зміг утриматися при владі під час антиурядових протестів завдяки військовій допомозі Росії, відвідав мечеть Хазрет Султан, де взяв участь у церемонії пам’яті за загиблими у січневих подіях.

Напередодні кілька активістів повідомляли у соціальних мережах, що у суботу, 12 лютого, до них приходили співробітники поліції, які попереджали про те, що брати участь у несанкціонованих мітингах незаконно.

На початку січня 2022 року мирні мітинги, що розпочалися у місті Жанаозені на заході Казахстану, швидко переросли у масові протести по всій країні з економічними та політичними вимогами.

Влада Казахстану вважає заворушення наслідком дій «терористичних груп». У країні було введено надзвичайний стан, а 7 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв наказав силовикам стріляти «без попередження та на ураження» в учасників мітингів.

Токаєв підписав указ про відставку уряду та змінив Нурсултана Назарбаєва на посаді голови Ради безпеки.

Пізно увечері 5 січня Рада ОДКБ (Організації Договору про колективну безпеку) ухвалила рішення ввести війська до Казахстану після відповідного звернення президента країни Токаєва.

Свої війська, які в організації називають «миротворчими», в Казахстан направили Росія і Білорусь, а також Вірменія, Таджикистан і Киргизстан. Вже 6 січня передові підрозділи ОДКБ розпочали виконання завдань у Казахстані.

За допомогою сил ОДКБ Токаєву вдалося подавати протести в країні та утримаються при владі.

За офіційними даними, під час протестів загинули 225 людей, ще 4578 постраждали. Число вбитих протестувальників точно не відоме.

Президент Казахстану Токаєв виступив проти міжнародного розслідування масових протестів у країні.