Що читає Владислав Рашкован. Фінансист рекомендує книжки західних авторів про творців ШІ, які він прочитав останнім часом

глибоке розуміння наукових і людських труднощів, із якими стикалися творці сучасного ШІ, показує їхню наполегливість і вплив ідей на світові технології, а також пояснює, як саме відкриття Гінтона та його учнів призвели до появи таких продуктів, як розпізнавання мови та образів, самокеровані авто та ChatGPT.

2. Перевага: ШІ, ChatGPT та гонка, що змінить світ (Supremacy: AI, ChatGPT and the Race That Will Change the World), Пармі Олсон

У Supremacy, бізнес-книжці минулого року від Financial Times, колумністка Bloomberg Пармі Олсон розказує історію змагання та конкуренції між Демісом Гассабісом (Google DeepMind) та Семом Альтманом (OpenAI). Читаючи книжку, ви зможете слідкувати, як паралельно в Лондоні та в Каліфорнії виникали ідеї, які втілилися в те, що сьогодні одні бачать одним із найбільших ризиків для людства, а інші — рішенням від усіх проблем.

Книжка також дуже ретельно пояснює, що підходи обох візіонерів до розвитку ШІ кардинально різняться. Гассабіс прагне використати ШІ для наукових проривів (його DeepMind уже отримав Нобелівську премію з хімії 2024 року за програму AlphaFold), тоді як Альтман фокусується на демократизації доступу до технології, що має змінити повсякденне життя людей, і хоче, щоб ШІ був в кишені кожної людини.

По суті, книжка розказує про інтелектуальне протистояння між науковим підходом до вирішення фундаментальних проблем та прагматичним баченням технології як інструменту для підвищення якості життя всіх людей. Боротьба, описана в Supremacy, ще не закінчена, і саме тому книжка така цікава. Ми зараз слідкуємо за обома героями в щоденних новинах. І впевнений, що будемо бачити їх ще не один рік. Подивимось, хто отримає перевагу, про яку пише Олсон.

3. Оптиміст: Сем Альтман, OpenAI та гонка за винаходом майбутнього (The Optimist: Sam Altman, OpenAI, and the Race to Invent the Future), Кіч Хейгі

Кажучи про Сема Альтмана варто згадати дві книжки саме про OpenAI, що вийшли цього року.

Перша, The Optimist, яка написана на основі багатомісячних інтерв'ю з ним, командою та конкурентами, фактично стала першою великою біографічною книжкою про Альтмана та OpenAI. Її анонсував сам Альтман, сказавши, що він дав її авторці, відомій репортерці The Wall Street Journal Кіч Хейгі, «неординарну можливість» побачити роботу OpenAI зсередини.

У книжці Хейгі малює для вас портрет молодого харизматичного технолідера, який, з одного боку, має стратегічне мислення та філософське міркування про межі етичної відповідальності. Але водночас використовує маніпулятивні тактики під час криз, часто створюючи складні драми всередині команди OpenAI.

Книжку Хейгі годі назвати дуже доброзичливою до Альтмана, але все ж вона видається більше як «офіційна» і частково лояльна біографія.

4. Імперія ШІ: мрії та жахи в OpenAI Сема Альтмана (Empire of AI: Dreams and Nightmares in Sam Altman’s OpenAI), Карен Хао

Книжка Empire of AI Карен Хао, теж журналістки WSJ, пропонує набагато критичніший погляд на компанію OpenAI.

Спираючись на понад 300 інтерв'ю, у своїй історії Хао виходить далеко за межі Кремнієвої долини. Вона розповідає історії працівників у Найробі, які за мізерну плату чистили дані ChatGPT від ознак насилля й ненависті, показує спільноти в Чилі, де дата-центри висмоктували величезні обсяги води й електроенергії. Хао також детально розбирає кризу 2023 року, коли Альтмана звільнили, а потім повернули, представляючи це не як звичайний корпоративний конфлікт, а як останню спробу зупинити перетворення OpenAI на потенційне зло, проти якого компанія начебто була створена.

Читати книжки Хейгі та Хао разом варто саме для об'ємного розуміння: перша подає портрет харизматичного візіонера та його шлях до влади, а друга показує ціну цієї влади та справжні наслідки «оптимізму» Альтмана для світу. Разом вони формують повну картину того, як досить часто ідеалістичні амбіції людей перетворюються на імперії, в яких прогрес вимірюється все ж таки не поліпшенням життя людей (про ідею, яку розповідається в книжці Supremacy), а розміром моделей, обсягом спожитої енергії та ринковою капіталізацією.

5. Мисляча машина: Дженсен Хуанг, Nvidia та найбажаніший мікрочіп у світі (The Thinking Machine: Jensen Huang, Nvidia, and the World’s Most Coveted Microchip), Стівен Вітт

Успіх Гінтона, Гассабіса та Альтмана був неможливим без Дженсена Хуанга, засновника та CEO Nvidia, про якого розповідає у своїй захопливій книжці The Thinking Machine журналіст The New Yorker Стівен Вітт.

В основі розповіді Вітта лежить далекоглядна й ризикована ставка Хуанга на паралельні обчислення за допомогою графічних процесорів (GPU). Спершу вони створювалися для відеоігор, а згодом дозволили Nvidia стати фактичним монополістом на ринку, що живить весь сектор ШІ.

Наскільки ця ставка була вирішальною, ілюструє епізод із книжки Genius Makers. У ній описана історія, коли команда Крижевського та Суцкевера під керівництвом Гінтона готувала свою нейромережу AlexNet до конкурсу розпізнавання зображень ImageNet. Їхнім секретом і вирішальною перевагою стало використання саме двох потужних відеокарт NVIDIA, що дозволили їм тренувати набагато глибшу нейромережу, ніж у конкурентів, за значно коротший час. AlexNet перемогла з величезним відривом, шокувавши академічну спільноту й довівши, що глибоке навчання в поєднанні з потужністю GPU є надзвичайно ефективним. Цей момент вважається початком нової хвилі сучасної ШІ-революції, яка потім призвела до появи ChatGPT, Claude, Gemini, Grok, Midjourney та всіх інших рішень в області ШІ.

Вітт, зі свого боку, описує цю та інші історії з життя Nvidia як захопливий технологічний трилер. Він показує, як Хуанг роками інвестував мільярди в розробку платформи для програмування GPU, яку спочатку Wall Street вважав марнотратством, бо вона не приносила прибутків. Потім Nvidia була на межі банкрутства, але Хуанг вперто продовжував вірити, що паралельні обчислення стануть основою майбутніх технологій. Ця впертість окупилася сторицею, коли виявилося, що архітектура GPU ідеально підходить для тренування нейромереж — і раптом усі, від Google та OpenAI до Китаю та Саудівської Аравії, почали відчайдушно скуповувати чіпи Nvidia.

І неважливо, як ви ставитеся до фірмової чорної куртки Хуанга чи його блискучих презентацій. Факти говорять самі за себе. Nvidia є не лише частиною так званої Чудової Сімки, до якої ще входять Microsoft, Alphabet, Apple, Amazon, Tesla та Meta, а й стала цього року найдорожчою компанією світу. Тому її стратегію точно варто вивчити. До того ж, саме The Thinking Machine може стати бізнес-книжкою року за версією Financial Times.

Профайл

Владислав Рашкован

Закінчив Одеський державний економічний університет. За два десятиліття кар'єри в фінансовій сфері встиг попрацювати в UniCredit Bank, був членом правління цієї установи. У 2014-му став директором департаменту стратегії і реформування банківської системи Національного банку України, а згодом — в.о. заступника голови НБУ. Із 2017 року — заступник виконавчого директора від України в Міжнародному валютному фонді.