Мільярди для Єлбаси. Назарбаєв розпоряджається величезними активами через засновані ним благодійні фонди — журналістське розслідування

Країни

21 січня 2022, 18:12

За останні десять із чимось років перший президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв отримав можливість розпоряджатися активами на суму не менше 8 млрд доларів, стверджують журналісти Центру дослідження корупції та організованої злочинності (OCCRP). Йдеться про елітні готелі, банки, літаки тощо. За інформацією розслідувачів, формально багатства належать не Єлбаси (лідеру нації, як називають Назарбаєва на батьківщині), а фондам його імені, але статут цих фондів дозволяє експрезиденту контролювати продаж та передавання активів.

Розслідування OCCRP тривало багато місяців, розпочавшись задовго до січневих подій у Казахстані, які призвели до відставки Назарбаєва з посади голови Ради безпеки, знесення його прижиттєвого пам’ятника в Талдикоргані та зняття його зятів з посад керівників великих держкорпорацій.

Коротко переказуємо, що вдалося з’ясувати журналістам про таємниці фондів Назарбаєва, створених нібито для підтримки освітніх, соціальних та патріотичних проєктів.

Благодійність? Чи бізнес-конгломерат?

Мабуть, це перший і єдиний випадок у світовій практиці, коли олігархія маскує свої великі активи та накопичення готівки під мережу благодійних фондів.

Нурсултан Назарбаєв почав створювати некомерційні структури під своїм брендом наприкінці позаминулого десятиліття, якраз тоді, коли став не просто незмінним президентом пострадянської країни, а Єлбаси — лідером нації. Закон, по суті, забороняв будь-яку публічну критику Назарбаєва і гарантував йому недоторканність, що поширювалася як особисто на нього та членів його сім'ї, так і на майно, а також його фонди та інші юридичні особи.

Формально кошти, якими розпоряджаються благодійні структури, Назарбаєву не належать. Проте експерти у галузі права, з якими зв’язалися журналісти OCCRP, стверджують, що за казахстанським законодавством засновник приватних фондів ухвалює остаточні рішення щодо долі їхніх активів. При цьому, на відміну від звичайної світової практики, назарбаєвські фонди не публікують щорічних звітів.

Усього фондів було створено п’ять, з них діють — чотири:

  • Фонд Першого Президента Республіки Казахстан. Заснований у 2000 році як громадська організація, проте у 2011 році вона стала «приватною», а її засновником з того часу значиться Назарбаєв. 2021 року фонд закрили.
  • Назарбаєв Фонд, створений у 2009 році.
  • Фонд Нурсултана Назарбаєва, створений у 2010 році. Єдиний з мережі веде публічну діяльність і має оновлюваний сайт, де звітують про численні «добрі справи Єлбаси» та закупівлі для потреб опікуваних організацій.
  • Фонд Демеу (це слово перекладається як «підтримка»), існує з 2013 року.
  • Єлбаси Фонд, виник у 2021 році.

Нурсултан Назарбаєв та макаронна фабрика

У 2011 році закон зобов’язав Назарбаєв Фонд фінансувати мережу середніх шкіл та дослідницький університет.

«Усі ці освітні установи щедро спонсорує держава — з 2010 до 2021 року їм виділили близько п’яти мільярдів доларів. Для освітнього бюджету країни це непропорційно багато, при тому що у цих закладах навчається лише мала частина казахстанських студентів та школярів. Найчастіше університети створюють освітні фонди, щоб отримувати через них гроші від спонсорів, інвестувати їх, а прибуток витрачати на свої потреби. На відміну від інших подібних фондів, Назарбаєв Фонд не належить навчальним закладам, для фінансування яких був створений. Це приватна організація, яку особисто створив та контролює Нурсултан Назарбаєв», — йдеться у розслідуванні.

Голова правління фонду Аслан Сарінжипов надав OCCRP документ, з якого випливає, що на 2019 рік організація отримала мільярд доларів від невідомих спонсорів та заробила 200 мільйонів доларів на інвестиціях. Сарінжипов зазначив, що з моменту створення фонд виділив 46,5 мільйона доларів на дослідницьку діяльність, лабораторне обладнання, допомогу учням та інші освітні цілі. (Це приблизно один відсоток від суми, яку за цей же період держава направила Назарбаєв Університету та НІШ.)

При цьому мережа шкіл та університету має власні корпоративні «фонди розвитку», якими вони керують. Два фонди, що належать НІШ та університету, створили інвестиційний холдинг Pioneer Capital Invest та через нього купили банк ЕкспоКредит за 30 мільйонів доларів. Потім, як з’ясували автори розслідування, Назарбаєв Фонд заволодів 75 відсотками Pioneer Capital.

Pioneer Capital почав активно інвестувати в різні підприємства, у тому числі купив великого казахстанського кредитора Цеснабанк, а також ще кілька банків, мобільних операторів, платформу для онлайн-торгівлі, склади, торгові центри і навіть… макаронну фабрику.

2020-го в орбіті Назарбаєва з’явилася нова холдингова компанія Jusan Technologies, зареєстрована у Великій Британії. Pioneer Capital передав їй усі свої активи обсягом приблизно 7,8 млрд доларів (у тому числі казначейські векселі США, держоблігації Киргизстану та Казахстану та 3,4 млрд доларів готівкою. У 2020 році прибуток склав понад 500 млн доларів). Ось як виглядає імперія Назарбаєв Фонду (натисніть, щоб збільшити зображення).

У 2021 році компанія QAZ42 Investment отримала 3 відсотки в Jusan Technologies, що зменшило частку Назарбаєв Фонду (нині вона становить 62 відсотки). За свою частку вартістю 200 мільйонів доларів QAZ42 Investment заплатила лише 20 мільйонів. Встановити, хто стоїть за компанією та цією надзвичайно вигідною угодою, неможливо, бо невідомо, у якій юрисдикції компанія зареєстрована. Журналісти змогли дізнатися про неї завдяки корпоративним документам Великої Британії.

Доказів, що в такий спосіб засновник фонду виводить кошти, немає, однак, пишуть журналісти, такі дії викликають сумнів. Тим більше, у статуті благодійної структури, який надав голова правління, зазначено, що головою керівного органу фонду, Вищої опікунської ради, є Нурсултан Назарбаєв. Сарінжипов не відповів на запитання про те, що в такому разі заважатиме першому президентові вивести активи з-під контролю фонду, якщо він захоче.

Розкіш у небі та на землі

Інші три фонди Назарбаєва також активно зайнялися інвестиціями після того, як він залишив президентську посаду у 2019 році.

Так, у серпні 2020 року найновіший літак, який портал Business Insider назвав «летючим пентхаусом», прибув з Індіанаполіса в Нур-Султан.

«Історія можливої купівлі Airbus ACJ320neo вартістю понад 100 мільйонів доларів — добрий приклад того, як приватне життя Назарбаєва залишається пов’язаним з його станом заслуженого державного діяча Казахстану», — дійшли висновку в OCCRP.

Наразі лайнер приписаний до Berkut Air — державної авіакомпанії, яка підпорядковується Управлінню справами президента. Невідомо, чи належить літак фонду офіційно, проте є незаперечні докази того, що ним користується Назарбаєв. Пересування літака не відображаються у більшості спеціальних трекерів, проте журналістам все ж удалося здобути інформацію про його польоти в Open Sky Network — некомерційній організації, яка збирає дані про повітряне сполучення.

Відомо, що 30 червня 2021 року літак прилетів із Казахстану до Москви. У той же день Кремль оголосив, що у Назарбаєва відбулася «робоча зустріч» з російським президентом Володимиром Путіним.

Літак також здійснив кілька рейсів Казахстаном — журналісти встановили, що два з них співпадають за датами з візитами Назарбаєва до туристичного хабу на Каспійському узбережжі та на археологічний об'єкт у Шимкенті.

Декілька разів назарбаєвським фондам продавали компанії, які перед цим отримали фінансування від уряду Казахстану — по суті, це означає, що держкошти спливли у приватні руки, констатують розслідувачі. Серед найцікавіших активів The St. Regis Astana — готель у центрі Нур-Султана, який відкрили у вересні 2017 року. Він входить до складу групи Marriott International.

Назарбаєв на екскурсії готелем St. Regis Astana, 2017 рік / Фото: Акорда

St. Regis належить казахстанській компанії Turion Investment Group — на будівництво готелю вартістю 189 мільйонів доларів вона отримала кредит на 85 мільйонів у державному Банку розвитку Казахстану. Серед акціонерів Turion Investment Group був Тимур Кулібаєв, чоловік дочки Назарбаєва Дінари та один із найбагатших бізнесменів країни. Відомо, що на якийсь час незрозумілої причини) частка Кулібаєва відходила у розпорядження фонду Демеу, який заснував його тесть.

П’ятизірковий готель в Анталії Rixos Beldibi, що належить Фонду Нурсултана Назарбаєва, отримав ще більше прямої держпідтримки. Готель відкрили у 2004 році на ділянці, яку турецький уряд виділив Казахстану під туристичний розвиток, пише OCCRP.

Готель Rixos Beldibi / Фото: Creative Commons

На 2010 рік 55 відсотків акцій готелю, де, за деякими відомостями, любить відпочивати Єлбаси, належали уряду Казахстану. Проте до 2013 року в нього залишилося лише 30 відсотків акцій. Контрольний пакет (69 відсотків) передали Фонду Першого Президента, а потім акції перейшли під контроль Фонду Нурсултана Назарбаєва.

Серед інших великих активів цієї структури є ще один готель, гольф-клуб, театр балету та кілька ЗМІ. (натисніть, щоб збільшити зображення).

Коли в Казахстані почалися масові протести та заворушення, що спричинили інтервенцію ОДКБ, Назарбаєва не було у публічному просторі. Чинний президент Касим-Жомарт Токаєв розкритикував деякі методи правління свого попередника, засудивши олігархів, котрі захопили казахстанську економіку.

Проте залишається відкритим питання про те, що станеться з багатомільярдними активами під контролем фондів експрезидента, резюмували автори розслідування.

Інші новини

Всі новини