Зеленський пішов у люди. Чому президент зненацька згадав про існування ВР і до чого тут Буданов — аналіз NV

Зеленський приділив увагу всім, включно з Юрієм Бойко від Платформи за життя, лідеркою Батьківщини Юлією Тимошенко. У очільника держави знайшовся час навіть для його колишнього соратника Дмитра Разумкова та для головного політичного опонента — лідера Євросолідарності Петра Порошенка.

«Перезріла ідея»

Парламентарі, з якими говорив NV, впевнені: зустрічі - це була, скоріше, не ініціатива президента, а його позитивна відповідь на прохання очільників фракцій та груп налаштувати комунікацію.

«Фракції просили організувати зустріч із президентом, щоб звірити годинник і розуміти, як рухатися далі. Зустріч вже назріла-перезріла, президента вже ніхто не бачив дуже давно, — зазначає Юлія Сірко, заступниця голови фракції Голос. — Тим більше, що він зустрічався зі своєю фракцією. І все пройшло достатньо конструктивно, було багато депутатів».

Співрозмовників редакції не дивує, що саме зараз Зеленський почув заклики парламентарів, адже у влади наразі не вистачає голосів для прийняття важливих законопроєктів, бо колишня монобільшість не може забезпечити необхідні 226+ «за».

«Та модель влади, яку він [Зеленський] побудував до цього, де всім керує він і 5−6 менеджерів, рухнула після того як хтось втік, хтось сів, і йому потрібна нова точка опори, — вважає Олексій Гончаренко, представник Євросолідарності, — Парламент необхідний, бо без голосувань парламенту не буде ні міжнародної співпраці, нічого».

Представник СН Федір Веніславський з комітету по нацбезпеки уточнює, що Зеленський прагне консолідації зусиль парламенту в ухваленні євроінтеграційних законів, які часто блокуються представниками опозиційних фракцій.

«Хотілося б сказати, що його спонукало [на проведення зустрічей] розуміння того, що ми живемо в парламентсько-президентській республіці, але це виглядає як сумний жарт», — іронізує політог Ігор Рейтерович. І запевняє, що президент переоцінив свій вплив на процеси в державі, а тому тепер, розуміючи виклики, намагається налагодити взаємодію з парламентськими групами і фракціями.

Зустрічі голів фракцій та груп із Зеленським були достатньо формальними: на них обговорювались загальні питання. Теми важливих законопроєктів чи кадрових питань не підіймались. «Щоб хоч якось почати розмову», — пояснює цей феномен Сірко.

Зустрічі мали характер зондування, погоджується з представницею Голосу Рейтерович: Банкова хотіла перевірити, як їх сприймають. Тому Зеленський не став одразу ж про щось просити парламентарів: це викликало б торги чи не сприйняття. До того ж, президент не хоче брати на себе відповідальність за непопулярні рішення.

Водночас Рейтерович не виключає й можливість того, що ОП намагається відбілити імідж президента на тлі корупційних скандалів, що пов’язані з Єрмаком та кооперативом Династія. «Щоб показати, що ви бачите нового Зеленського, який не залежить від якоїсь однієї людини, а готовий прямо спілкуватись і відповідати на питання», — додав політолог.

Гончаренко ж припускає, що президент певним чином представив фракціям своїх нових-старих переговорників — Арахамію, Буданова та Стефанчука.

«Відлига» в ОП

За майже 6 років головування Андрія Єрмака на Банковій Зеленський зрідка зустрічався з депутатами. Та коли ОП очолив Кирило Буданов, контакти з ВР почали налагоджувати: за словами Веніславського, ексочільник ГУР доклав багато зусиль для організації зустрічей.

Сірко також пов’язує бажання Зеленського налагодити співпрацю з Радою з певною «відлигою» в Офісі президента. «Єрмак за своєї каденції дуже домінував в ОП, часто фільтрував та обмежував кількість людей, які мали доступ до президента, — пояснює представниця Голосу. — Буданов не такого типу людина: він не обмежує президента, має більше можливостей послухати різних людей — подобаються вони йому чи ні».

Можливість чи випадковість?

Під час попередніх скликань парламенту президенти могли зустрічатись з фракціями перед сесійними тижнями для обговорення нагальних питань, зауважила Сірко.

Рейтерович також пригадав, що Порошенко за часів свого президентства «їздив у Раду, як на роботу».

На думку представниці Голосу, таку практику варто відновити. «Багато ініціатив надходить від Офісу президента, а не з Кабінету Міністрів. Тому треба розуміти, які є найважливіші ініціативи, які законопроєкти повинні бути проголосовані, яка пріоритетність та нагальні потреби», — впевнена депутатка.

Натомість Рейтерович вважає, що зустрічі продовжаться у більш закритому форматі - між керівництвом СН, представниками ОП та іншими фракціями. А Зеленський може влаштовувати подібні рандеву під певні важливі ініціативи, як-от євроінтеграційні законопроєкти.

Водночас Гончаренко переконаний, що влада просто намагається відшукати потрібні голоси для прийняття рішень: якщо їй вдасться відновити співпрацю з рештками колишньої ОПЗЖ та мажоритарниками, то цього вистачить. «Як тільки стане достатньо голосів, я, на жаль, ні на яку добру волю від них не сподіваюся», — додав він.

Показово, що поки тривали зустрічі з лідерами фракцій, Верховна Рада, за відсутності спікера та очільника монобільшості, провалила прийняття закону про митні зміни та оподаткування посилок з-за кордону. А той є частиною орієнтирів для МВФ і умовою для отримання Україною фінансування.