Операція Карфаген дає Раді шанс заявити про свою суб'єктність — Рейтерович

В ефірі Radio NV Рейтерович нагадав, що депутати Верховної Ради можуть викликати генпрокурора Руслана Кравченка, поставити йому якісь питання та оголосити йому недовіру.

«Але є один нюанс. Щось мені підказує, що щоб оголосити недовіру чи викликати, для цього треба мати голоси. І я, наприклад, зараз не впевнений в тому, що більшість представників монобільшості, як, до речі, і окремі опозиційні фракції, які мають проблеми з антикорупційними органами, вони захочуть це робити», — додав політолог.

Він пояснив, що багато нардепів сприймають Національне антикорупційне бюро та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру як головних ворогів, бо вони відкривають справи проти політиків, і, можливо, депутати не захочуть сваритися також з Офісом генпрокурора, «бо в них вистачає проблем з НАБУ і САП».

«Хоча вчергове ми говоримо про те, що у Верховної Ради з’являється шанс, саме шанс, заявити про свою суб'єктність, показати, продемонструвати свою суб'єктність. Але чи скористається Верховна Рада цією можливістю, чи реалізує вона цю суб'єктність, в мене, чесно кажучи, є сумніви і є питання з цього приводу. Але шанс в них з’явився», — сказав Рейтерович.

Операція НАБУ Карфаген — головне

4 вересня НАБУ повідомило про проведення спецоперації Карфаген з викриття злочинної організації, яку очолював співробітник Офісу генпрокурора. Згодом стало відомо, що НАБУ та САП затримали Сергія Кропиву. У НАБУ та САП зазначили, що посадовець Офісу генпрокурора міг бути причетним до «кришування» мережі шахрайських кол-центрів, а також до легалізації майна. Наразі Кропиву заарештували з альтернативою внесення застави у 120 млн грн.

Згодом Офіс генерального прокурора заявив про готовність до повного сприяння антикорупційним органам в розслідуванні можливої причетності одного зі своїх співробітників до незаконної діяльності, пов’язаної із шахрайськими кол-центрами.

Українська правда із посиланням на джерела повідомляла, що НАБУ і САП провели обшуки у генерального прокурора Руслана Кравченка, його заступниці Марії Вдовиченко та у голови Одеської ОВА Олега Кіпера.

НАБУ повідомило про викриття п’яти осіб у межах провадження за ст. 255 КК України (створення, керівництво злочинною організацією, а також участь у ній) та ст. 209 КК України (легалізація (відмивання) майна). Винним загрожує до 15 років позбавлення волі.

5 вересня в Офісі генпрокурора заявили, що «близько опівночі детективи НАБУ все ж провели слідчі дії у службових приміщеннях, якими користуються генеральний прокурор, перший заступник генерального прокурора, а також інші співробітники та структурні підрозділи ОГП».

Також там стверджують, що в ухвалі суду щодо обшуків в Офісі генпрокурора немає даних про те, що Кравченко давав вказівки сприяти діяльності кол-центрів, перешкоджав їх викриттю чи розслідуванню, попереджав будь-кого про заплановані слідчі дії, отримував кошти від такої діяльності або неправомірну вигоду, чи оплачував коштами злочинного походження ремонтні роботи, встановлення сигналізації або інші послуги.

Під час суду, який обирав запобіжний захід Кропиві, прокурор САП розповів про його дружні стосунки з генпрокурором Русланом Кравченком.

У повідомленні ЦПК зазначалось, що, судячи з плівок, Кропива організовував ремонтні роботи в будинку у Козині, де проживає генпрокурор Кравченко, зокрема встановлював йому газовий генератор.

Журналісти Bihus.info знайшли будинок у Козині, яким може користуватись гепрокурор Руслан Кравченко і який згадувався на засіданні ВАКС. Bihus.Info опублікував фото будинку, зазначивши, що його площа становить близько 300 квадратних метрів. На початку 2026 року будинок був оформлений на 73-річну жінку, яка місяць тому відкрила ФОП і якої немає в переліку родичів Кравченка у його декларації, сказано у статті.

Сам Кравченко заперечив причетність до можливого прикриття незаконних колцентрів та легалізації отриманих від їхньої діяльності коштів та повідомив, що орендує будинок у Козині з травня 2026 року, а до цього в будівлі проводили ремонт. Своє постійне місце проживання він пообіцяв задекларувати відповідно до вимог законодавства.

Генпрокурор відкинув зв’язок із фотографією сейфа з грошима, яку демонстрували антикорупційні органи. Він заявив, що «розмови — це просто розмови», а зображений сейф не має стосунку ані до нього, ані до прокуратури. За його словами, адвокати стверджують, що фотографія походить з іншого кримінального провадження. Крім того, він запевнив, що всі витрати здійснювалися відповідно до законодавства та в межах задекларованих доходів.