Російські державні ЗМІ регулярно позиціюють Шанхайську організацію співробітництва (ШОС) і БРІКС як утілення нового багатополярного світу, що приходить на зміну пануванню Заходу. 18-й саміт БРІКС у Нью-Делі мав надати нового імпульсу цій тенденції, у якій Москва приписує собі провідну роль, відкидаючи рамки західного світоустрою. Індія доклала величезних зусиль для організації зустрічі, результатом якої стала спільна декларація — попри серйозні розбіжності між багатьма з десяти країн-учасниць, особливо між Іраном й ОАЕ.
На тлі інших членів БРІКС Росія стоїть окремо через свою тривалу й дедалі гострішу конфронтацію з Заходом. Натомість більшість інших учасників — за очевидним винятком Ірану — і запрошених країн, як-от Казахстан і В'єтнам, прагнуть розвивати вигідну співпрацю зі США та Європейським Союзом.
Путін перебував у Нью-Делі три дні, провівши за цей час чимало двосторонніх зустрічей. Однак під час саміту БРІКС у Путіна так і не відбулося особистої розмови з
Передплатіть NV Преміум та читайте без обмежень
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
генеральним секретарем ЦК Комуністичної партії Китаю Сі Цзіньпіном, хоча 31 серпня вони зустрічалися на саміті ШОС. У своєму виступі Путін протиставив зростання потужності БРІКС «занепаду не такої вже і великої» «Великої сімки» (G7). За його словами, G7 , як і раніше, помилково намагається представити себе «квітучим садом», оточеним «дикими джунглями».
Водночас вплив Москви на міжнародній арені значно зменшився після початку повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році.
Вплив Москви на міжнародній арені значно зменшився
Економічний спад у Росії прискорює подальше послаблення її глобальних позицій. Перспективи країни влучно сформулював нещодавній заголовок у російській газеті Коммерсантъ: «Менше зростання, більше інфляції».
Економічну статистику, яку готує Кремль, дедалі частіше засекречують і підганяють під потрібні показники, проте криза державних фінансів надто глибока, щоб її можна було приховати. Відмова Кремля від попередніх спроб стримувати військові витрати, ймовірно, призведе до подальшого зростання дефіциту бюджету. Уряд стикається зі зниженням віддачі від підвищення податків, але наполягає на тому, що перехід до жорсткішої економічної мобілізації не потрібен.
Єдина надія Росії — і, як це не парадоксально, головне занепокоєння для інших членів БРІКС — пов’язана з різким зростанням цін на нафту, спричиненим поширенням атак на танкери як в Ормузькій, так і в Баб-ель-Мандебській протоках. Однак ця надія слабшає через тривалу українську кампанію ударів безпілотниками по найважливіших об'єктах російської енергетичної інфраструктури. Унаслідок цього видобуток нафти в Росії знижується вже дев’ятий місяць поспіль. Накопичена шкода, завдана нафтопереробним заводам, штовхає вгору ціни на російський бензин. Центральний банк Російської Федерації зберігає ключову ставку на рівні 14%, хоча така політика, ймовірно, не зможе повністю стримати інфляцію в Росії.
Путін намагається представити переорієнтацію зовнішньої торгівлі Росії з Європейського Союзу на інші напрямки як свідчення її нового зближення з БРІКС та іншими партнерами з так званого Глобального Півдня. Однак вихід західних інвесторів і розрив технологічних зв’язків із європейськими партнерами й надалі залишаються однією з головних проблем російської промисловості.
Цей дедалі сильніший економічний тиск змушує Путіна зберігати хворобливу зацикленість на Європі. У відповідь на запитання про вибори в німецькій землі Саксонія-Ангальт він виголосив довгий монолог, звинувативши Європу в помилках під час розриву відносин із Росією та в «роздуванні» тези про російську загрозу, якої, за його словами, ніколи не існувало.
Утім, його запевнення про відсутність планів щодо ескалації відносин із Євросоюзом різко контрастують із підтвердженим сплеском російських диверсій протягом останніх місяців. 12 вересня вибухи на складі боєприпасів, яким керує болгарська компанія EMCO (постачальник боєприпасів для України), стали підставою для розслідування ймовірної диверсії. З огляду на зв’язок Росії з попередніми нападами на об'єкти цієї компанії, виникли підозри щодо причетності Кремля до цієї акції.
Під час виступу на саміті БРІКС Путін заявив, що розміщення європейських військ в Україні означатиме війну з Росією. Прямі погрози лунали з його боку неодноразово — наприклад, коли він обіцяв жорстко відповісти на захоплення танкерів «тіньового флоту». Однак ці погрози не змогли зупинити ані європейські операції, ані українські удари. Востаннє, 10 вересня, ЗСУ атакували російський нафтовий танкер Armada Leader у Чорному морі неподалік від Сочі.
Чимало нових погроз із боку Путіна й гібридних атак зосереджені на стрімкій інтеграції українського оборонно-промислового комплексу в європейські програми переозброєння. Ця технологічна співпраця розширила можливості України щодо стримування російських штурмових дій — особливо на Лиманському напрямку на Донбасі. Ключовим завданням Києва наразі є розробка і налагодження серійного виробництва нового покоління дронів-перехоплювачів, здатних нейтралізувати новітні реактивні модифікації російських безпілотників (наприклад, Герань-5) і тим самим позбавити командування РФ переваги, на яку воно розраховує під час ударів по українській столиці.
Кремль розглядає оборонний потенціал України та її здатність завдавати контрударів як чинник, що безпосередньо залежить від рівня підтримки з боку Європи. З огляду на це, будь-яке можливе скорочення європейської допомоги — чи то через вибух у Лейпцигу, якого, на щастя, удалося уникнути, чи то внаслідок голосування в Магдебурзі — має для Путіна більше значення, ніж торговельні тарифи, регулювання перегонів у сфері штучного інтелекту, реформа Ради Безпеки ООН або будь-який інший пункт порядку денного БРІКС. Індія, Китайська Народна Республіка та більшість інших держав, що підписали декларацію в Нью-Делі (у якій немає згадки про російську війну проти України), усвідомлюють цю одержимість і ставляться до неї з настороженістю.
Переклад NV
NV має ексклюзивне право на переклад і публікацію колонок Павла Баєва. Републікація повної версії тексту заборонена.