Я вже привчив себе не вестися на заяви Трампа. Зараз він передзвонить Путіну і розкаже — в мене була чудова розмова з Путіним, він дуже хоче завершити війну. Повторить те, що вже говорив десяток разів. І скаже — ну от залишилося зовсім недовго, і я сподіваюся, що ось-ось щось станеться.
Тож не вірю вже в ці заяви, від слова «зовсім». Те, що Трамп говорить, інколи треба справді сприймати як черговий набір слів, за яким може щось стояти, а може і не стояти. За цими його висловлюваннями — ескалація — це добре, вона може привести до завершення війни, може ми вам дамо ліцензію для виробництва ракет до Patriot, хоча це дуже важко, але вони (тобто українці) вміють швидко вчитися… і таке інше, я простежую навіть зверхність, самовпевненість. І він говорить їх тоді, коли наша країна, фактично, є реальним східним бар'єром всього Альянсу.
Нарешті в цьому заключному комюніке саміту в Анкарі написали,
Передплатіть NV Преміум та читайте без обмежень
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
що Україна є вже не споживачем, а контрибутором безпеки, і це вже величезний плюс. Я, читаючи ці всі речі, особливо коли Трамп говорить, що українці і росіяни однакові, що вони, як хлопчики, б’ються у дворі, і думаю — ну, це про що? Хіба це правильна, чесна позиція великої країни яка повинна стояти на боці справедливості?
Трамп говорить, що українці і росіяни однакові
Є слова держсекретаря США Марко Рубіо, який відкрито підтвердив, що США допоможуть, я так розумію, Україні завдавати ударів глиб території Росії. Що може стояти за цими словами? Можливо, США нарешті, ухвалили рішення, що все-таки треба Росію поставити в ситуацію, коли доведеться вибирати між двома варіантами — або розвалитися (і на тому історія теперішньої Росії буде закінчена), або зупинитися. І отут виникає, ключове питання — що після цього?
От уявіть собі, що ми зараз зупиняємося по лінії розмежування. Що це означає? Це означає, що Росія відновлює все те, що українські збройні сили зараз зруйнували. Що ми не завдаємо більше ударів в глибині Росії. Що Росія проводить часткову мобілізацію, підтягує сили, накопичує ці сили. А коли вона це зробить, то в будь-який момент відновить війну під будь-яким приводом і без приводу.
Питання в задачі — про що тоді це перемир’я? Про що зараз всі так на заході піклуються і кричать «перемир'я, перемир’я»? Якщо перемир’я, то тоді з нашими абсолютно законними вимогами до Путіна. Перемир’я, але при цьому відведення російських військ з усіх окупованих територій. Перемир’я і сплата Росією завданих Україні збитків. Перемир’я і покарання військових злочинців.
От тоді це перемир’я матиме сенс під контролем наших західних європейських і американських партнерів. От тоді це перемир’я буде дорогою до справедливого і чесного миру.
Про тезу, яку в своїй колонці прописав Валерій Залужний, сказавши, що членство України в НАТО в його нинішньому форматі є безперспективним. Як така публічна позиція від дипломата, колишнього головкома, впливає на наших партнерів? Є два способи спілкування з нашими партнерами. Або робити вигляд, що нічого не відбувається і повторювати те, що вже давно перестало бути актуальним. Підтанцювати, скажімо, Трампу, наприклад, як це робить генсек Марк Рютте. Вибудовувати якісь проєкти, які, очевидно, ніколи не полетять і тому подібне і так далі.
Або ж є інший варіант — казати те, що є насправді. Чітко-ясно формулювати мету, і тоді така позиція матиме, щонайменше, шанс на те, що в цьому світі, який змінився, можна буде досягти якихось результатів. Я виключно за другий підхід, коли ми дивимося на навколишній світ реалістично, коли ми його так само реалістично оцінюємо і робимо відповідні висновки.
Ну, от подивіться, чи здатне сьогодні НАТО реально битися з Росією? В прямому розумінні битися, відбивати її загрози, можливу агресію і так далі. На моє переконання — ні. Тому що сьогодні НАТО об'єднує країни дуже різні за своїми цілями. І мені здається, що ця криза, яка сьогодні є в НАТО, в тому числі, через позицію США, через те, що європейські партнери по НАТО не в змозі самі себе захищати. Це змушує думати про інше НАТО. Щонайменше, про модернізоване, реформоване, я би сказав, європейське НАТО, яке може в перспективі, але дуже короткій, безумовно, включаючи Україну, стати глобальним гравцем, як і вся Європа.
Європа — потужний економічний гравець у світі, але військово-політичний карлик, тому що не здатна себе захищати. Хіба це не виклик для європейських країн? І тому я думаю, що правий генерал Залужний, коли говорить про те, що ми маємо станом на сьогодні. НАТО вже двома ногами в минулому, а нам треба дивитися в майбутнє. І оця нова система європейської безпеки, яка має сформуватися за безпосередньої участі України, і буде відповіддю на те, що потрібно робити оцьому оновленому НАТО. Інакше воно буде паперовим тигром, про що з великою радістю говорить той самий Трамп.
Повне інтерв'ю з Володимиром Огризком слухайте на Radio NV