Навіщо Путін звільнив Миколу Патрушева і Шойгу

Погляди

13 травня 2024, 15:27

Ігар Тишкевич

Експерт з питань вивчення Росії, політичний аналітик

Улюблена гра Путіна з балансування зростанням впливу «Веж Кремля» — не давати нікому надмірно посилитися

Отже, інформаційний простір вразила новина про те, що міністра оборони РФ Сергія Шойгу відправили у відставку, а на його місце стає Андрій Ремович Бєлоусов. На перший погляд вкрай дивно — економіст, якого вважають у РФ «економістом-лібералом» і раптом у міністерство борони. Достатньо подивитися навіть офіційну біографію. Батько працював з Олексієм Косигіним, який був головою Радміну СРСР з 1964 по 1980 р. Сам Андрій Ремович пройшов через групу радянського економіста Олександра Анчишкіна, був у відомій групі «Безсмертних» (створена в листопаді 1991 року аналітична група зовнішньополітичної асоціації, названа так за прізвищем її засновника, ексміністра закордонних справ СРСР Олександра Безсмертних), а на держслужбу прийшов на запрошення глави ощадбанку Германа Грефа. Звідки перемістився на посаду помічника і радника Путіна. Спочатку як прем'єра, потім в апарат адміністрації. Путінський кадр, але геть не військовий. Йому б про гроші, а не міністерство оборони. Не логічно?

Але, якщо подивитися з іншого боку, дедалі більш ніж логічно. Нагадаю свою колонку про проблеми заступників Сергія Шойгу і чим вони були викликані. Тобто Шойгу раптом отримав колосальний фінансовий ресурс і вплив як на регіони, так і на зовнішню політику. Це було занадто навіть для Путіна. Не кажучи про інші вежі Кремля. Осадили, та й, зрештою, потрібен «цап-відбувайло» за топтання російської армії в Україні замість «Київ за 3 дні». Але потоки залишаються і їх треба контролювати і перенаправляти. Тобто Путіну потрібна своя людина. Яка зачистить систему, та оскільки вона не військова — не зможе швидко створити власну групу впливу всередині силового блоку. Адже силовики на чолі з розумним лідером, та й з грошима і впливом на регіони — це надто небезпечно. Так і до палацового перевороту недалеко. Тому фінансист має бути цивільний, якому довіряє Путін. Але таких декілька. Чому ж саме Бєлоусов? І ось тут виходить друге прізвище, або «перше після Путіна» — одного з лідерів веж Кремля. Ще не здогадалися? Давайте пройдемося по пунктах.

На зміну Шойгу приходить набагато розумніший противник

— Хто в РФ відповідає за фінансову систему? Правильно — представники групи Грефа-Кирієнка.

— Хто в РФ став новим куратором регіонів? Правильно — перший заступник голови адміністрації президента РФ Сергій Кирієнко (точніше, група Грефа-Кирієнка).

— Хто безпосередньо відповідає за окуповані території (які називають у РФ новими регіонами)? Усе той самий Кирієнко, який відповідає як за кадрові призначення, так і за «велике будівництво» в окремих частинах цих регіонів.

— Африка. Є «Африканський корпус» і є ініціативи РФ щодо зміни характеру впливу на регіон. Говорю про ідею АЕС у Буркіна-Фасо і можливу АЕС в Алжирі. Це проєкти, здатні докорінно змінити характер російської присутності на континенті, які роблять ключовим гравцем Росатом. А кого ми маємо на увазі, кажучи: «Росатом»? Правильно! Кирієнка!

А Бєлоусов — протеже групи Грефа-Кирієнка, якому дуже довіряє Путін. Крім того, перестановки в уряді з посиленням Патрушева і глави Ростеха Сергія Чемезова створювали ризики дисбалансів — не було відповідного посилення інших груп. Уже є, і досить потужне. На користь путінського фаворита останніх 5-ти років.

Тепер про логіку роботи. На першому місці буде лояльність до Путіна особисто. Але також перебудова системи управління грошовими потоками. І людина групи Грефа-Кирієнко вкрай важлива саме на цьому місці, оскільки:

— Усуває конфлікт впливу (точніше, кураторства регіонами) — знову єдиний куратор без ризику самоуправства з боку МО.

— Усуває конфлікт і дозволяє вирішити питання політики в Африці. Африканський корпус буде під крилом ГУ ГШ (без спроб міністра забрати його собі), але в тісній співпраці з Росатомом і групою технократів (група Грефа-Кирієнка).

— Патрушев отримує сильну противагу всередині групи силовиків і не може монополізувати вплив.

— Чемезов, який сподівався на джек-пот після посилення міністра промисловості і торгівлі РФ Дениса Мантурова на посаду першого віцепрем'єра, отримує «удар під дих» фігурою Бєлоусова.

Улюблена гра Путіна з балансування зростанням впливу «Веж Кремля» — не давати нікому надмірно посилитися.

Кого сьогодні реально шкода — так це ресурсні вежі. Якщо Газпром-Новатек через Геннадія Тимченка ще має «своїх» у вигляді губернатора Кемеровської області Сергія Цівільова (там є і вплив Патрушева, до речі), то у глави Роснєфті Ігоря Сєчіна все сумно.

І відразу ж Путін зробив ще одну рокіровку. Миколу Патрушева звільнено з посади голови Радбезу, на його місце призначено Сергія Шойгу. Залишається в обоймі Микола Патрушев — серед «бояр». Хоча через те, що він контролює людей на кількох дуже важливих напрямках. А ось Шойгу буде складніше вибудувати систему, замкнену на себе. Це, швидше за все, система під Путіна. Без зайвої ініціативи, без зайвого роздратування шефа. Трохи відкладає собі на потоки, але ці поки що потоки не пішли (пам’ятаймо про Білоусова).

А ось із міноборони РФ ми отримуємо «задачку із зірочкою». На жаль, але на зміну Шойгу приходить набагато розумніший противник.

Павуки в банці тепер сидять по-новому. Створено новий баланс сил у російському уряді. Схема розкривалася поступово.

Етап 1. Атака на Шойгу три тижні тому і просування ставлеників Патрушева і Чемезова в уряді. Дмитро Патрушев (син Миколи Патрушева) — на посаду віцепрем'єра, Денис Мантуров, Антон Аліханов (губернатор Калінінградської області на місце міністра промисловості і торгівлі, і віцепрем'єра), Оксана Лут (як новий міністр сільського господарства). Більш ніж значний список.

Етап 2. Відставка Шойгу і Патрушева. Прихід у міноборони РФ Бєлоусова, який є протеже групи Грефа-Кирієнка. Міністерство оборони сьогодні — це ключові бюджетні потоки, і тому Бєлоусов фактично є балансиром посилення Чемезова. Сюди ж варто додати Миколу Старовойта, яким опікувався Кирієнко і який стане куратором «транспорту». Ще один «удар під дих» чемезовським.

Таким чином, отримуємо зміну балансу сил. Група Чемезова посилюється. Шойгу йде формально на підвищення, але Радбез РФ, ймовірно, втратить своє значення. Микола Патрушев залишається в обоймі, але без посади, хоча і продовжить курирувати ФСБ. Де, серед іншого, займеться зачисткою групи Сєчіна. Чому? А тому що група Роснефть-Лукойл випадає з обойми — вони не змогли протягнути в уряд жодного свого протеже. На відміну, до речі, від групи Газпром-Новатек, де пан Цивільов тісно пов’язаний з Тимченком (і меншою мірою з Патрушевим).

Дві групи йдуть у зростання. І тут виникає ризик появи «мегавежі» або «групи бояр» (якщо роль «Веж Кремля» знижуватиметься), яка матиме ресурс для самостійного утримання влади. А так і до палацового перевороту недалеко.

Чим збалансувати? Відповідь проста — інформацією і контролем над фінансами. ЗМІ оминають увагою одне «скромне» призначення. Рахункова палата РФ отримала керівника (пропрацювавши понад рік з виконувачем обов’язків). І ним став «всього лише» син Юрія Ковальчука. Тобто брати Михайло і Юрій Ковальчуки через рахункову палату отримують можливість контролювати всі бюджетні потоки і, якщо треба, починати атаку на чиновника, який надмірно посилився.

Схема з павуками в банці завершена. Кожен з учасників тримає інших «за причинне місце». І єдиний варіант всидіти — демонструвати лояльність до царя.

Текст опубліковано з дозволу автора

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV

Інші новини

Всі новини