«Кажуть: вертайся додому, йди на фронт». Які зміни очікують на українців в Чехії і як позначається їх перебування в країні на її бюджеті

«Події наприкінці лютого 2022 року розвивалися швидко, — пригадує Олексій у розмові з NV перші дні великої війни. — Танки, артилерія, „зелені чоловічки“ миттю прорвалися до Мелітополя».

Тоді він змушений був закрити невеликий магазин будматеріалів на місцевому Кіровському ринку. До слова, торік російські медіа повідомили про нібито реконструкцію цього ринку, але Олексій заперечує ці заяви. За його словами, окупанти просто привласнили всі торгівельні точки.

«Наша родина вирішила не чекати нападу бандитів у камуфляжі з автоматами в руках», — розповідає свою історію мелітополець. Уже за тиждень після повномасштабного вторгнення він з сімʼєю виїхав із Запорізької області через Росію до Чехії.

Родина оселилися у мальовничому селі Ношовіце, а Олексій влаштувався на розташований там найбільший у Європі завод Hyundai, де працює й нині, маючи більш-менш гідний заробіток.

Життя сімʼї з Мелітополя в Чехії поступово налагоджувалось, але 25 травня уряд країни змінив умови надання тимчасового захисту для 400 тис. українських утікачів від війни, серед яких 90 тис. отримують соціальну допомогу. Документ ще розглядатимуть депутати й президент, і у разі схвалення він набуде чинності з 1 січня 2027 року.

Документ зʼявився не на порожньому місці: раніше Томіо Окамура, спікер парламенту Чехії та лідер партії Свобода і пряма демократія (SPD), у своїх виступах наголошував, що Прага вже два місяці просить Брюссель припинити тимчасовий захист для українських чоловіків призовного віку (18−60 років). Нині у Чехії їх майже 130 тис.

Риторика щодо цієї категорії біженців стає жорсткішою і в ЄС загалом. Так, канцлер сусідньої Німеччини Фрідріх Мерц підтримує прагнення України обмежити виїзд у ЄС чоловіків задля оборони країни та єдності суспільства.

Загалом Чехія є найбільш густонаселеною українськими біженцями країною в ЄС: за даними Євростата, станом на березень 2026 року країна прийняла 35 українців на 1 тис місцевих жителів. Для порівняння: Польща й Словаччина прийняли по 26 осіб.

NV розібрався, як поправки до закону про українських біженців в Чехії вплинуть на їхнє життя та яка доля чекає чоловіків призовного віку.

Жити по-новому

Якщо Прага ухвалить нові правила, життя українських біженців зміниться. Наприклад вони не зможуть залишати територію країни більш, ніж на 30 днів — інакше дозвіл на проживання буде анульовано. Ті, хто отримує гуманітарну допомогу, повинні перебувати у Чехії щонайменше 16 днів на місяць. Нові вимоги стосуватимуться й водіїв авто з українськими номерами: їхні машини мають бути внесені до реєстру транспортних засобів Чехії.

Уряд пояснює такі нововведення необхідністю запобігти отриманню допомоги людьми, які фактично не проживають у країні. За словами Любомира Метнара, очільника чеського МВС, від початку року влада виявила кілька сотень випадків зловживань на суму понад 740 тис. євро.

Але ключовим з можливих нововведень є інше: міністр також припускає перегляд у 2027 році умов надання статусу тимчасового захисту для чоловіків віком від 18 до 60 років. А Ілва Йоганссон, спецпредставниця з питань українців у Євросоюзі, додає, що обговорення таких обмежень відбуватимуться на рівні всього ЄС.

Мелітополець Олексій своєю чергою сподівається, що зміни його не торкнуться, адже він працює в Чехії легально та сплачує податки. На його думку, хвилюватися мають українці, що виїхали з відносно безпечних західних регіонів країни, а не ті, хто був змушений залишити домівку на окупованих територіях.

За даними Міністерства праці та соціальних справ Чехії, з початку повномасштабного вторгнення близько 80% біженців активно будують нове життя у країні, що їх прийняла. І, як зауважує Маріан Юречка, депутат і ексочільник міністерства, українці приїхали сюди все ж не за соціальною допомогою, а заради виживання.

Офіційна статистика також спростовує деякі заяви політиків про витрати на біженців з чеського гаманця, адже українці сьогодні роблять вагомий внесок у місцеву економіку. Наприклад, лише у третьому кварталі 2025 року надходження від сплат податків та внесків людей із тимчасовим захистом склали 340 млн євро. При цьому на підтримку біженців було направлено удвічі менші - 161 млн євро, тобто завдяки українцям бюджет поповнився на додаткові 179 млн євро.

Історія підприємця Олександра Політюка з окупованого містечка у Харківській області саме про це. Приїхавши до Чехії півтори роки тому, він спершу працював на фермі біля Брно, а згодом відкрив магазин Zlatá babička (Золота бабуся), де готують українські страви.

Приблизно 70% його покупців є українцями, але й чехи заходять спробувати солодкі вареники з сиром, вишнею та полуницею — абсолютний хіт продаж, розповідав Політюк чеським ЗМІ.

Успішно працюють українці й в компанії ČSAD у місті Мельник, яка пропонує послуги автобусних перевезень. Карел Стастни, інструктор автошколи на базі підприємства, вважає водіїв з України надійними, пунктуальними та працьовитими.

«Зараз у нас близько 70 водіїв з України, — розповідає Алеш Якубек, керівник відділу пасажирських перевезень у ČSAD, — це приблизно 20% від загальної кількості персоналу. Професійно вони нічим не відрізняються від чеських колег».

Ще одна велика транспортна компанія Arriva з регіону Центральна Богемія теж винаймає українців водіями автобусів і механіками. За словами її представника Яна Голуба, із 2.150 водіїв майже 270 є вихідцями з України.

Науковиця Клара Калишкова з Економічного інституту Чеської академії наук переконана, що ультраправі помилково вважають переселенців з України «тягарем». Часто-густо галузі, важливі для існування країн ЄС, не обходяться без них, наголошує вона у розмові з NV.

Дискусії про чоловіків призовного віку з України здебільшого зводяться до соціальних виплат, безкоштовного житла, медичної допомоги та різних пільг. При цьому інший бік залишається поза увагою, впевнена Калишкова. На її думку, українці часто беруться за роботу, на якій рідко побачиш чехів — у сільському господарстві, важкій промисловості та логістиці.

Приплив молоді

За спостереженнями мелітопольчанки Ірини, дружини Олексія, чехи часто співчувають переселенцям. «Та все ж вони з полегшенням зітхнуть, якщо ми всі повернемося додому», — визнає українка.

На її думку, спортивні події — футбольні чи хокейні матчі, боксерські поєдинки — для багатьох чехів цікавіші, ніж новини про перебіг війни в Україні. «А на роботі, або на вулиці, якщо виник конфлікт, — продовжує Ірина, — чехи вільно можуть порадити чоловікам вертатись в Україну, брати в руки зброю і йти на фронт».

А тим часом МВС Чехії фіксує новий приплив українців до 25 років, хоча і слабший, ніш у першу хвилю. Якщо торік восени щотижня прибувало понад тисячу молодиків, то у березні цього року — не більше ста. Це все сталося після рішення української влади у серпні минулого року дозволити виїзд за кордон чоловікам до 22 років включно. Частина новоприбулих також офіційно влаштовується на роботу, що є вигідним для Чехії.

«От і чеські компанії постійно заявляють про потребу в працівниках з України», — підтверджує Калишкова.