Усі ми чули фразу: «Це лише у твоїй голові».
Коли накопичуються дедлайни, не дають спокою фінансові труднощі або виникає несподівана необхідність виступити перед публікою, ми зазвичай сприймаємо пов’язану з цим тривогу як суто психологічну проблему — щось, із чим можна впоратися зусиллям волі.
Але наш організм не відокремлює психологічне від тілесного. Мозок — не острів, і тривога поширюється далеко за його межі. Вона запускає стрімкий каскад біохімічних змін, які поширюються кровотоком і здійснюють вимірюваний вплив на організм.
Нове дослідження, яке провели ми з колегами, зафіксувало цей зв’язок між розумом і тілом у реальному часі.
Передплатіть NV Преміум та читайте без обмежень
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
Піддавши здорових добровольців лабораторному стрес-тесту, ми виявили, що гострий психічний стрес діє як безпосередній хімічний каталізатор. За лічені хвилини він прискорює утворення високореактивних молекул, відомих як вільні радикали. Ці молекули, своєю чергою, впливають на процес утворення тромбів.
Іншими словами, психологічний стрес може фізично змінювати властивості крові й підвищувати ризик утворення тромбів.
Ученим вже давно відомо, що хронічний стрес шкодить серцю. Масштабні дослідження неодноразово показували, що емоційний стрес є одним із факторів ризику серцево-судинних захворювань. Менш зрозумілим було те, як саме емоції перетворюються на біологічні зміни, здатні підвищити ризик серцево-судинних захворювань.
Після стрес-тесту рівень вільних радикалів зростав, а структура тромбів повністю змінювалася
Коли ми відчуваємо психологічний стрес, тонко збалансований гемостаз організму — система, яка забезпечує нормальний кровотік і при цьому залишається готовою в разі потреби запобігти кровотечі, — порушується. Кров переходить у так званий гіперкоагуляційний стан, тобто стає більш схильною до тромбоутворення.
Проте механізм, що лежить в основі цього процесу, досі залишається предметом наукових дискусій.
Деякі експерти припускали, що стрес активує імунну систему, викликаючи системне запалення. Інші висували гіпотезу, що він підвищує концентрацію крові внаслідок зростання артеріального тиску. Ця ідея відома як гіпотеза гемоконцентрації.
Ми з колегами зробили інше припущення: справжнім призвідником є оксидативний стрес — вибух вільних радикалів, спричинений базовою реакцією організму на стрес, яка діє як головний перемикач і запускає зміни структурних властивостей крові.
Перевірка гіпотези про стрес
Щоб перевірити цю гіпотезу, ми провели рандомізоване контрольоване перехресне дослідження за участю восьми здорових молодих чоловіків віком від 18 до 30 років. Ця група може здатися вкрай невеликою, але експерименти, що вивчають біологічні зміни у реальних людей у суворо контрольованих лабораторних умовах, є складними, трудомісткими та дорогими. На відміну від пошуку загальних тенденцій у популяції, такі дослідження призначені для виявлення фундаментальних механізмів, що діють усередині організму.
Кожен учасник відвідав нашу лабораторію двічі з інтервалом у тиждень. Під час одного з візитів вони спокійно сиділи й відпочивали. Під час другого — проходили Трирський соціальний стрес-тест, який вважають «золотим стандартом» у дослідженнях, де необхідно викликати гострий психологічний стрес. Порядок візитів був повністю випадковим.
Цей тест навмисно розроблений так, щоб спричинити дискомфорт, і відтворює повсякденний соціальний тиск. Учасникам давали п’ять хвилин на підготовку промови, після чого вони виголошували її перед камерою та комісією суддів із непроникними обличчями. Незадовго до початку виступу в учасників забирали нотатки.
Одразу після цього учасників попросили виконати завдання з арифметики — уголос рахувати у зворотному порядку від 2003 з кроком 17. Щоразу, коли вони припускалися помилки, їм доводилося починати спочатку.
Ми брали зразки крові безпосередньо перед обома сесіями й одразу після них. Для вимірювання вільних радикалів ми використовували високочутливу методику, яка називається спектроскопією електронного парамагнітного резонансу. Ми також аналізували структуру тромбів у процесі їхнього утворення, що дало нам змогу дослідити, як стрес впливає на кров на мікроскопічному рівні.
Біологічні зміни
Результати виявилися разючими. Під час спокійного відпочинку біохімічний склад крові учасників залишався стабільним. Однак після стрес-тесту відбувалися одразу дві речі: рівень вільних радикалів зростав, а структура тромбів повністю змінювалася.
Ми зафіксували зростання рівня вільного аскорбат-радикала — нашого маркера оксидативного стресу. Це свідчить про те, що емоційна напруга стрімко посилює оксидативний стрес в організмі. Водночас утворювані згустки крові ставали більшими, щільнішими та насиченішими фібрином — білковими волокнами, що забезпечують структурний каркас тромбу. Ми також виявили докази того, що стрес активував частину системи згортання крові, відому як внутрішній шлях.
Мабуть, не менш важливим є те, що ми не знайшли жодних доказів, що стрес змінює в’язкість крові. Це ставить під сумнів гіпотезу, що стрес діє переважно шляхом згущення крові.
Натомість наші результати свідчать про те, що стрес змінює якість і структуру самого згустку. Вони підтверджують, що навіть короткочасні періоди психологічного стресу можуть спричинити швидкі біологічні зміни, пов’язані з підвищеною схильністю до тромбоутворення.
Звісно, наше дослідження не означає, що стресова презентація чи важкий робочий день одразу спричинять інфаркт або інсульт. Серцево-судинні захворювання мають набагато складнішу природу.
Водночас отримані нами результати дають важливий ключ до розуміння того, як психологічний стрес впливає на організм, але трактувати їх слід із належною обережністю. Оскільки в дослідженні брали участь лише вісім здорових молодих чоловіків, щоб визначити, наскільки широко можна застосовувати ці результати, будуть потрібні масштабніші експерименти за участю жінок, людей старшого віку й осіб із серцево-судинними захворюваннями.
Ці результати також можуть підказати нові підходи до зниження серцево-судинного ризику. Замість того щоб зосереджуватися виключно на психологічному переживанні стресу, у майбутньому можна було б дослідити, чи дасть вплив на основні біохімічні шляхи можливість захистити серцево-судинну систему від деяких фізіологічних наслідків стресу.
Правова інформація. Ця стаття містить загальні відомості довідкового характеру, її не слід розглядати як альтернативу рекомендаціям лікаря. NV не несе відповідальності за жоден діагноз, поставлений читачем на основі матеріалів сайту. NV також не несе відповідальності за зміст інших інтернет-ресурсів, посилання на які присутні в цій статті. Якщо вас турбує стан вашого здоров’я, зверніться до лікаря.
Переклад NV
NV має ексклюзивне право на переклад і публікацію колонок The Conversation. Републікацію повної версії тексту заборонено.
Оригінал опубліковано на The Conversation