Навіщо жінці — жінка.
Сьогодні — про вічне. Про силу жіноцтва. Жіноцтва в сенсі спільноти жінок, об'єднаних однією метою, або однаковим настроєм, або схожим світоглядом.
Тут буде без езотерично-шаманських магічно-містичних історій — хоча, впевнена, шаманам теж є що нам про силу жіноцтва розповісти. Буде, як ми любимо, по ділу — з даними з досліджень та експериментів, які проводили мої колеги за фахом. А вони їх таки проводили! І довели те, що ми з вами і з шаманами знаємо і без експериментів: жінки сильніші, коли вони об'єднуються.
Одразу цікаве. У великому метааналізі 2010 року, опублікованому у виданні PLOS Medicine, автори об'єднали дані 148 проспективних досліджень із 308 849 учасниками. У цих дослідженнях за людьми спостерігали протягом певного часу й дивилися, хто доживав до кінця періоду спостереження, паралельно оцінюючи їхні соціальні зв’язки.
У підсумку люди з сильнішими або достатніми соціальними зв’язками мали в середньому у 1,5 раза вищі шанси вижити, порівняно з людьми зі слабшими соціальними зв’язками. Це не означає, що якщо в людини є хороші друзі, вона автоматично житиме на 50% довше. Йдеться про статистичне співвідношення — і воно на користь тих, у кого висока соціальна активність.
Класична «бій або біжи» модель не дуже коректно описує жіночу реакцію на стрес
Тобто, приймемо за факт, що нам усім потрібні соціальні контакти (незалежно від статі) — такий вже наш «дизайн» від природи. А тепер перейдемо до, власне, жінок.
У будь-якій дуже стресовій ситуації у нас вмикається природою вмонтований механізм, який в психології часто називають «бій або біжи», англійською fight-or-flight. Думаю, ви це знаєте: щось загрожує нашому життю, або рівень стресу порівняний із такою загрозою — і ми або тікаємо, або нападаємо (або завмираємо).
У 2000 році психологиня Шеллі Тейлор та її колеги з UCLA запропонували інший механізм, який назвали tend-and-befriend — буквально, «піклуйся і дружи». Теза вчених полягала в тому, що класична fight-or-flight модель насправді не дуже коректно описує саме жіночу поведінкову реакцію на стрес.
На основі накопичених на той час даних вони дійшли висновку, що для жінки в стресових ситуаціях характерно tend — опікуватися і захищати, переважно себе та дітей, і befriend — створювати та підтримувати соціальні зв’язки, аби долати труднощі разом.
Отже, під час стресу жінки нерідко не тільки борються або тікають, а й шукають контакту, підтримки, об'єднуються з іншими й самі надають підтримку. Це не «жіноча природа у вакуумі» і не універсальний закон для кожної жінки, але ця модель має емпіричний доказ.
Інший цікавий експеримент провела команда канадських дослідників. Результати опублікували у 2016 році в журналі Neurobiology of Stress. У дослідженні брали участь 67 студенток віком від 17 до 30 років. Вони проходили Trier Social Stress Test — широко використовуваний лабораторний тест, який навмисно створює ситуацію соціального стресу. Частина учасниць мала підтримку близької подруги, частина проходила тест без такої підтримки.
Після стрес-тесту у жінок, які мали підтримку подруги, значно слабше зростали ситуативна тривога та негативні емоції. Згадайте про цей експеримент наступного разу, коли, в разі якихось неприємностей, рука автоматично потягнеться до телефону. Це — воно.
Ну і як тут не згадати про жіночу схильність… говорити про себе. Так, відверто, щиро говорити про себе, свої почуття, свої досвіди. Чому це важливо? Тому що це теж стало приводом навіть не для експерименту, а для масштабного метааналізу, результати якого були опубліковані у 1992 році у Psychological Bulletin.
Автори проаналізували 205 досліджень із загальною вибіркою 23 702 людини, опублікованих між 1958 і 1989 роками. Їхній узагальнений висновок такий: жіночі зв’язки характеризуються більшою готовністю ділитися тим, що «болить». І частіше використовуються як джерело соціальної підтримки. Тобто, завдяки готовності відкритися жінка заручається підтримкою інших жінок.
А соціальна підтримка, своєю чергою, пов’язана з психологічними та фізичними перевагами. Про них я писала на початку — виходить, людині потрібна людина. А жінці потрібна жінка.
З власного досвіду можу сказати, що щоразу, коли в одному просторі збирається декілька жінок, простором поширюється емпатія. Жіноче коло, гармонія цього розуміння і підтримки, дозволяє хоча б на якийсь час перестати пояснювати, доводити, тримати все під контролем, бути тією, яка завжди справляється. Виявити, що твоя «дивна» реакція не така вже дивна. Що твої страхи не унікальні. А мрії — легальні, скільки б тобі не було років.
Текст публікується з дозволу авторки