Пластик під забороною чи ні? У яку тару дозволено наливати бензин на українських АЗС

Кожен з нас хоч раз бачив, як на станції комусь категорично відмовляють налити пару літрів бензину у звичайну п’ятилітрову, ніби з вигляду звичну, пластикову каністру. А, може, і ви самі потрапляли у таку ситуацію. З боку це може здатися звичайним бюрократичним упертством, але за цією відмовою стоять чіткі норми безпеки та чинне законодавство.

За правилами роздрібної торгівлі пальним, відпускати бензин чи дизель дозволено далеко не в кожну ємність. Заправка у випадковий пластик чи скло є суворим порушенням, за яке оператора можуть оштрафувати. Також це реальний ризик влаштувати пожежу просто біля колонки.

Згідно з чинними правилами, пальне дозволено відпускати у металеві каністри, а також у спеціальні пластикові каністри, призначені для зберігання та транспортування нафтопродуктів.

Отже, старий міф про те, що пластик перебуває під повною забороною, вже давно не відповідає дійсності. Тому можна брати таку тару, але це, звісно, не означає, що на АЗС можна поїхати із бутилкою із під води. Заправляти бензин у пластикову каністру можна, але є суттєва різниця між спеціальним баком для нафтопродуктів і просто аби чим.

Сучасні сертифіковані каністри виготовляють із високощільного антистатичного поліетилену (HDPE). Головна фішка такого матеріалу у тому, що він може розсіювати статичну електрику. Коли ви наливаєте бензин у звичайну пластикову пляшку, через тертя рідини об стінки накопичується статичний заряд. Достатньо найменшої іскри в момент відкриття кришки чи торкання пістолета і пари бензину миттєво спалахують.

Крім того, спеціальний пластик стійкий до агресивних хімічних сполук. Звичайна пляшка з-під соку чи води під дією бензину розм’якшується, втрачає форму, а з часом розчиняється, що призводить до витоку й потрапляння мікропластику в пальне.

Розпізнати правильну ємність не так складно, як здається, адже головні підказки знаходяться на самій тарі. Шукати треба не паперову наліпку, яка швидко відклеїться, а штамповані позначки, видавлені прямо на пластику під час виготовлення. На дні чи боковині має бути трикутник зі стрілочок із цифрою 2 всередині або написом HDPE під ним. Це підтверджує, що перед вами той самий щільний та антистатичний поліетилен.

Для бензину підходять каністри з написом PETROL, GASOLINE або німецьким KRAFTSTOFF. Також шукайте штамп UN у кружечку — це міжнародний знак того, що ємність успішно пройшла випробування на тиск, падіння та хімічну стійкість. Якщо бачите перекреслену блискавку або слова ANTISTATIC, то це теж супер, бо такі позначки точно доводять, що ви не наробите пожежі. Також такі каністри мають товсті стінки, масивну кришку з бензостійкою ущільнювальною гумкою та спеціальні гнучкі носики для зручного заливання.

Взяти таку тару найпростіше безпосередньо на великих АЗС. Оператори станцій продають каністри, які самі ж без проблем заправляють біля колонки. Також сертифіковані моделі завжди є в автовідділах великих будівельних гіпермаркетів, спеціалізованих автомагазинах або на маркетплейсах за запитом каністра для бензину з антистатиком.

Стала класика, з якою рідко прогадаєш, це сталеві чи алюмінієві каністри. Вони абсолютно безпечні з точки зору статики, не бояться ударів, проколів та тривалого зберігання. Метал не пропускає пари пального, тому в гаражі чи багажнику не буде їдкого запаху.

Єдине, про що варто пам’ятати з металом, — це стан внутрішньої поверхні. Якщо стара радянська каністра всередині вкрилася іржею чи злущилася фарба, ці частки миттєво заб’ють паливний фільтр та форсунки вашого авто.

Оператор АЗС має повне право зупинити заправку та відмовити вам, якщо ви намагаєтеся використати:

• Скляні банки, бутлі чи пляшки. Скло крихке, легко розбивається при транспортуванні в багажнику, а уламки створюють колосальну пожежну небезпеку.
• Баклажки з-під питної води, технічних рідин чи побутової хімії.
• Будь-які каністри без спеціального маркування, навіть якщо вони здаються міцними.
• Пошкоджену тару — з тріщинами, зірваною різьбою на кришці або здутими стінками.

Перед тим як їхати на АЗС із каністрою, огляньте її. Перевірте ущільнювальну гумку під кришкою, бо з часом вона сохне й тріскається, через що каністра почне труїти пари або протікати на поворотах.

Під час заправки на самій станції завжди ставте каністру на землю, а не тримайте в руках чи на сидінні автомобіля. Це гарантує заземлення та знімає статичний заряд. Пістолет варто вставляти максимально глибоко у горловину, щоб мінімізувати розбризкування та активне випаровування.