Відчутні зрушення. Що змінилось у медичній сфері України за минулий рік
Вікторія Вагнєр: «Значна кількість українських громадян все ще не знає про свої права на безоплатне лікування» (Фото: Syda_Productions/Depositphotos)
Позитивні зміни можна розділити на системні та точкові
Під час війни, і так слабка та недореформована українська медицина зіткнулася з рядом проблем, які навряд чи подолали б навіть найстійкіші світові медичні системи.
Навіть у таких умовах за минулий рік відбулися певні позитивні зміни, які можна умовно розділити на системні та точкові (які, сподіваємося, стануть трендовими).
Системні зміни
На загальнонаціональному рівні помітно зрушила з місця Програма медичних гарантій (ПМГ). Вона була започаткована ще у 2017 році, і на початок 2020-х років було заплановане її введення, відкладене через початок активної фази війни.
Нарешті у 2025 році ПМГ поступово почала втілюватися системно. Йдеться як про державне фінансування послуг, так і про створення єдиного медичного простору. Це означає, що важкі пацієнти отримали можливість направлятися у високоспеціалізовані заклади, а гроші повинні «йти за ними».
Фінансування ПМГ минулого року становило 175,5 млрд грн. Звичайно, грошей критично мало, але це все-таки на 16 млрд більше, ніж у 2024-му.
Серед позитивного — невелике, але підвищення базової ставки на первинну допомогу
Серед позитивного — невелике, але підвищення базової ставки на первинну допомогу: 844,4 грн на рік замість 786,65 грн на рік у 2024 році. Це сума, яку з державного бюджету Національна служба здоров’я України виплачує медичному закладу за одного пацієнта, який підписав декларацію з сімейним лікарем, терапевтом або педіатром.
Більшість населення України ще не усвідомило важливість впровадження пакетів послуг від НСЗУ, але саме у 2025 році ця система почала діяти на повну силу. І саме від обізнаності пацієнтів залежатиме її прозорість та ефективність.
З 1 січня 2025 року введене чітке розмежування безоплатних та платних послуг. Раніше виникала плутанина: що саме покриває держава (через НСЗУ), а за що лікарня має право просити гроші. Основна мета цих змін — зробити фінансові відносини між пацієнтом і лікарнею прозорими, щоб витіснити «подяки у конвертах» офіційними платежами в касу.
Програма медичних гарантій у 2025−2026 роках включає 46 пакетів послуг, які держава оплачує за пацієнта. Головна умова безоплатності - наявність електронного направлення (від сімейного чи лікуючого лікаря) або ургентний стан (потреба в екстреній допомозі).
Пацієнти мають знати, що для них гарантовано безоплатними є ряд послуг:
1. Робота сімейного лікаря у разі укладеної декларації, базові аналізи (загальний аналіз крові та сечі, глюкоза крові, загальний холестерин), електрокардіограма (ЕКГ) тощо.
2. При наявності направлення від сімейного лікаря до вузького спеціаліста має бути безоплатною консультація і діагностика: УЗД, рентген, МРТ, КТ (лише у закладах, які мають відповідний контракт з НСЗУ), розширені аналізи крові, гормонів тощо. Малі операції «одного дня» (без стаціонару).
3. Лікування в лікарні у разі госпіталізації за направленням або екстрено на «швидкій». Держава взяла на себе зобов`язання оплачувати операції (анестезія, робота хірургів, витратні матеріали); ліки, якщо вони входять до Національного переліку; базовий догляд (перебування у звичайній палаті, харчування, цілодобовий нагляд медсестер).
До переліку НСЗУ входить і реанімація — інтенсивна терапія при важких станах.
Українські родини вже помітили підвищення рівня організації пологів у більшості державних пологових будинках. Безоплатними у них є повноцінний супровід породілей, кесарів розтин (але лише за показаннями), допомога новонародженим у складних випадках.
4. Важкі стани, які держава повинна оплачувати медустановам за підвищеним тарифом.
Лікування інсульту та інфаркту: включаючи стентування та високотехнологічні дослідження.
Онкологія лікується безоплатно для пацієнта в рамках наявних в Україні можливостей. В перелік НСЗУ входять хімієтерапія, радіотерапія, супровід пацієнтів.
На жаль, значна кількість українських громадян все ще не знає про свої права на безоплатне лікування.
Менш помітні інновації
Наступні зміни у 2025 році були помітними лише вузькому колу пацієнтів і їх родин та профільній спільноті, але за кілька років вони стануть більш відчутними.
Попри війну в Україні досить активно розвивається трансплантологія.
Особливо відчутні зрушення відбулися у 2025 році. Відповідно до офіційної статистики Українського центру трансплант-координації тільки за перші 9 місяців проведено 459 пересадок органів та 343 трансплантації кісткового мозку.
Симптоматично, що 70% операцій виконано завдяки посмертному донорству. Це означає збільшення довіри суспільства до медспільноти та ставить Україну в один ряд із країнами Євросоюзу за структурою донорства.
Цей прогрес, закладений законодавчими змінами, відбувся завдяки системній роботі координаторів і регіональних центрів.
Україна почала активно впроваджувати штучний інтелект у діагностиці.
Все ширше коло лікарень впроваджує ШІ-технології для миттєвого виявлення інсультів на КТ-знімках і для швидкого визначення патології легенів, зокрема, наслідків COVID-19 та туберкульозу.
Збільшилася кількість операцій за допомогою роботизованих систем (зокрема Da Vinci) у великих медичних центрах Львова та Києва.
Це дозволяє проводити складні операції з мінімальними розрізами, мінімізацією втрати крові та швидшим одужанням. Звичайно, Україні ще далеко до світових лідерів у цій сфері. Але справа не в фахівцях (наші лікарі максимально швидко набувають знання), а у дорожнечі та недоступності технологій.
Відповідно до викликів війни почало розвиватися виробництво вітчизняних біонічних протезів та технологій регенерації шкіри для лікування опіків.
Виробництво високотехнологічних біонічних протезів у 2025 році перейшло від поодиноких розробок до системного промислового розвитку. За минулий рік Україна остаточно стала одним із найбільших у Європі майданчиків для впровадження інновацій у цій сфері.
Мабуть, варто було завершити огляд проблемами, які стали ще більш очевидними за рік, що минув. Але давайте розглянемо їх пізніше, як задачі для року 2026 та періоду до 2030 року.