Числа лякають? Наскільки катастрофічним є скорочення населення України

Україна — світовий лідер за темпами скорочення населення. Трагічно? Так. Але не так катастрофічно, як заведено вважати. Звернемося до фактів.

Про статистику без емоцій

Статистика свідчить, що у 2022−25 роках смертність в Україні була нижчою, ніж у період COVID-19. Це стало результатом виїзду за кордон значної частини населення та відсутністю інформації щодо ситуації на окупованих територіях.

Загальна кількість померлих в Україні у 2021 році склала 714 263 особи. У 2022 році померли 541,7 тисячі українців, у 2023 році - 496,2 тисячі, у 2024 році - 495,1 тисячі, у 2025 році - 485,3 тисячі (згідно з офіційними даними звітів Міністерства юстиції України).

Країна, що захищається у війні, посіла перше місце у світі за рівнем смертності ще у 2024 році (згідно з даними глобального довідника CIA World Factbook Центрального розвідувального управління США).

В 2026 році в Україні вперше, за період активної фази війни, офіційно зафіксували зростання смертності (на 4% порівняно з попереднім періодом — такі дані містить офіційний звіт аналітичної платформи Opendatabot, яка проаналізувала свіжі дані Міністерства юстиції України за перше півріччя 2026 року. Згідно з цим звітом, за перше півріччя 2026 року смертність українців учетверо перевищує народжуваність — це новий рівень демографічної кризи. Втім, фахівці били на сполох, ще коли упродовж 2024−2025 років на одного новонародженого припадало троє померлих.

Про жодне «вимирання» не йдеться

За даними Мін'юсту, за першу половину 2026 року в Україні народилися трохи більше ніж 73 тисяч дітей, тоді як померло трохи менше ніж 260 тисяч людей. Навіть порівняно з першим півріччям 2025 новонароджених поменшало на 16% — це також вдвічі менше ніж до повномасштабного вторгнення.

Логічно припускати, що у прифронтових територіях народжуваність падає нижче. Але реальна статистика доводить що Вінниччина, Львівщина та Тернопільщина мають майже такі ж відсотки падіння, як і Запорізька область. А серед лідерів народжуваності (у абсолютних цифрах) наряду з Києвом і Львовом опинилися Дніпропетровська та Одеська області. І це при тому, що Київ, Одеса та Дніпро постійно знаходяться під обстрілами.

Найкращі показники співвідношення — двоє померлих на одного новонародженого — демонструють тилові Рівненська, Волинська і Закарпатська області.

Українські демографи вважають, що на підконтрольній території України сьогодні проживає не більше 31,5 млн громадян, за нещодавньою оцінкою академіка НАН України Елли Лібанової - близько 29 млн осіб. А Урядова Стратегія демографічного розвитку (до 2040−2051 рр.) попереджає про можливе падіння чисельності населення до 25 млн до 2050 року.

Числа лякають? Давайте оцінимо їх в адекватному контексті.

Реалії української населеності

Чи можна вважати Україну малонаселеною?

Залежить від того, за якими критеріями оцінювати. Якщо за абсолютною густотою населення, то у нас не все так погано. Якщо ж співвідносити з місткістю території та її потенціалом, то ми маємо ряд проблем.

За загальносвітовими мірками Україну належить до країн із середньою густотою. Проте за європейськими стандартами та з урахуванням демографічних втрат останніх років Україна стала рідконаселеною державою.

До 2022 року населення України становило близько 41 млн осіб, при площі 603 700 км². Середня заселеність становила трохи менше ніж 70 осіб/км². Станом на 2025−2026 роки реальна середня густота населення на територіях, що залишаються підконтрольними Україні, впала до 59 осіб/км².

На європейському континенті густонаселеними є Нідерланди — близько 420 осіб/км². Середньостатистичним центром Європи можна вважати Німеччину з 235 осіб/км². Сусідня Польща має 120 осіб/км². Відтак Україна зі своїми колишніми 70 осіб/км² і нинішніми 59 осіб/км² має відчутно нижчий за середньоєвропейський рівень. Але…

США — країна з величезними незаселеними площами — має лише 37 осіб/км². Традиційно малонаселені північні країни — Фінляндія чи Швеція мають орієнтовно 16−25 осіб/км². Класичні малонаселені держави світу Канада чи Австралія взагалі 3−4 особи/км². Агресивна Росія має 8,5 осіб/км². То чи варто тривожитися, що через реалії війни населеність в Україні впала до показників 59 осіб/км²?

Малолюдна чи середньо заселена?

Для певного орієнтира пропоную використати Казахстан, площа якого в 4,5 раза більша за Україну, а населення становить лише близько 20,5 млн громадян. Густота складає всього 7,7 особи/км². Ця країна також стурбована демографічною проблематикою, але не вважає ситуацію катастрофічною, адже Казахстан має високий рівень народжуваності та молодий середній вік населення.

За демографічно-просторовими ознаками Україна належить до східноєвропейсько-балтійського типу (до якого також входять Молдова, Білорусь, Литва, Латвія, Естонія). Цей ряд країн має густоту населення у межах від 25 до 60 осіб/км² та спільні проблеми: низьку народжуваність, високий рівень міграції трудової чи воєнної, старіння населення, що залишилося.

Читайте також:

Ольга Духніч

З демографічного погляду. До чого призведе призов чоловіків 20−25 років

Україна позитивно виділяється тим, що має майже на 100% освоєну та сприятливу для життя територією. Цей позитив має і зворотний бік: у нас залишилося замало населення для її економічного та військового утримання.

Отже, про жодне «вимирання» не йдеться. Надважливо зосередитися на повоєнному відновленні та поліпшенні демографічного ландшафту. Для цього доведеться працювати відразу у трьох напрямах:

• Створити умови для стимуляції повернення біженців, більшість із яких становлять жінки фертильного віку та діти до 18 років.
• Для відбудови економіки та компенсації дефіциту робочої сили Україні доведеться залучати трудових мігрантів з інших країн. Хоча б на рівні 1% від населення.
• Бебі-бум очікувати не варто, але відкладене за останні роки повномасштабного вторгнення батьківство призведе до певного зростання народжуваності. Необхідно створити умови не лише державної підтримки сімей — варто задіяти міжнародні механізми у всіх сферах: від фінансової безпеки до розвитку передового медичного підходу до здорового материнства і дитинства.

Україні необхідна реальна і реалістична програма демографічного розвитку, і тільки тоді можна буде сподіватися на зупинку падіння народжуваності та налаштовуватися на більш позитивні перспективи.