Не тільки ПТСР. Яку психологічну травму ілюструє Одіссея Нолана
Одіссей у виконанні Метта Деймона (Фото: Universal Pictures)
Одіссей у виконанні Метта Деймона нагадує мені ветеранів, які проходили у мене терапію
Одіссею Крістофера Нолана — нову екранізацію гомерівського епосу про небезпечні поневіряння Одіссея на шляху додому після Троянської війни — уже називають наочним прикладом посттравматичного стресового розладу.
Але ще більшою мірою змучений та зломлений Одіссей у виконанні актора Метта Деймона втілює те, що психологи називають моральною травмою.
Згідно з проєктом Сіракузького університету The Moral Injury Project, моральна травма — це «шкода, якої зазнають сумління чи моральний компас людини, коли вона вчиняє, стає свідком або не може запобігти діям, що суперечать її власним моральним переконанням, цінностям чи етичним нормам поведінки». Моральну травму характеризують три кластери переживань: духовний або екзистенційний колапс, почуття провини та сорому, а також відчуження від інших людей.
Ми давно цінуємо твори Гомера за те, як у них висвітлено фізичні та психологічні рани війни. Проте режисер Крістофер Нолан набагато глибше за Гомера досліджує екзистенційний колапс Одіссея, його сором і почуття провини.