Саме тут починаються кордони. Як коректно хизуватися успіхами своєї дитини
Читайте NV у Google
Олена Любченко: «Мета „табурета“ — підтримати дитину і поділитися спільною радістю» (Фото: PeopleImages.com/Depositphotos)
Підкреслюйте процес і поважайте відмову
Мій клієнт — поважний бізнесмен — розповідав мені про своє дитинство. Інтелігентна родина, квартира в центрі. Дідусь грав на гітарі, вони разом співали пісні дідусевих улюблених виконавців. «Клас, — кажу, — які чудові спогади на все життя».
«Ох, — відповідає клієнт. — я ненавидів, коли до нас приходили гості. Дідусь ставив мене на табурет, брав гітару, і ми співали при гостях. Хотів я того чи ні. А ти питаєш, чого я не їжджу на міжнародні конференції».
Я пригадала усіх моїх знайомих — переважно жінок — які теж змушують своїх дітей співати на умовному табуреті. Грати на фортепіано. Показувати подругам мами табель. Посміхатися для інстаграму. І думаю от що.
Хоча не для кожної дитини ці умовні «табурети» — травма, саме тут починаються кордони (так, це все ще дивовижне відкриття, що у вашої дитини є свої кордони), і важливо їх поважати, як би нам не кортіло похизуватися дитячими (а насправді нашими батьківськими) успіхами.
Тож, на честь мого клієнта і всіх дітей на табуретах, тактовно рекомендую, як це робити коректно. Аби не отримати дитину із
а) страхом публічних виступів,
б) зі страхом помилок або сорому за помилки,
в) дитину, яка думає, що її люблять тільки тоді, коли «гості аплодують».
Покроково:
1. Питайте дозволу. До того як приходять гості. Поважайте відмову.
2. «Опосередкована» гордість — замість того щоб ставити дитину в центр кімнати, покажіть (з її згоди) відеозапис її виступів, або інший «плід» її таланту.
3. Підкреслюйте процес. Не «Аня у нас і геній», а «цього місяця Аня дуже наполегливо тренувалась і нарешті зробила фуете».
4. Залучайте дитину до розмови. Нехай, якщо вона заздалегідь погодилась, сама розповість, що їй подобається робити і які труднощі вона подолала.
Мета «табурета» — підтримати дитину і поділитися спільною радістю. Ваше батьківське его, вибачте, десь у кінці списку.
Щасливих вам табуретів!
Текст публікується з дозволу авторки