Коли аналізи в нормі, а фізичний стан — ні. Три поради для кращого самопочуття

3 липня, 23:03
Ольга Лазаренко: «Те, що ми називаємо психосоматозом, має цілком наукове пояснення» (Фото: gstockstudio/Depositphotos)

Ольга Лазаренко: «Те, що ми називаємо психосоматозом, має цілком наукове пояснення» (Фото: gstockstudio/Depositphotos)

Річ може бути в стресах, яких так багато, що тіло не встигає розслаблятися і відпочивати

Якщо у вас довго є болі чи неприємні відчуття, а аналізи та результати обстежень в нормі, можливі два варіанти:

— або дійсно причина медична, лікарі просто ще не виявили її і потрібно продовжувати шукати;

Реклама

— або причина психологічна, точніше психосоматична, і потрібно звернутись до клінічного психолога і психотерапевта, щоб працювати із причинами болючих відчуттів.

Звісно, розподіл на тіло і психіку трохи штучний, адже наш організм цілісний. Але цей розподіл допомагає пояснити, чому з’являються болючі тілесні відчуття, і це не магія й не езотерика.

В класифікаторах хвороб виділяють кілька станів, коли тіло відчуває «замість» психіки: соматизований розлад, соматоформна вегетативна дисфункція, іпохондричний розлад, хронічний больовий розлад, неуточнений соматоформний розлад. Всі ці стани поєднують тривогу та неприємні чи болісні тілесні відчуття в різних органах і системах організму.

На чому побудований механізм їх розвитку?

— Людина не розпізнає чи не визнає свої емоції. Там, де б мали бути емоційні переживання, з’являється лише тілесний відгук, а емоційна частина просто не усвідомлюється.

Іноді щось нагадує про те, що було раніше, і тіло починає реагувати

— Тіло зберігає пам’ять про невербальний досвід і надлишок емоційного досвіду про минулі події, на рівні моторної кори, стовбура мозку, гіпоталамусу та проміжного мозку, включаючи сенсомоторну інтеграцію та інтероцепцію. Тому тіло може носити в собі напругу минулого, заблоковані емоції, а також несловесний досвід, який пов’язаний із процесами, які навіть не згадуються. Іноді щось в зовнішньому світі нагадує про те, що було раніше, і тіло починає реагувати, а ми навіть не розуміємо, чому.

— Накопичені м’язові затиски та гіперактивація симпатичної нервової системи — тут річ може бути в стресах, яких так багато, що тіло не встигає розслаблятись і відпочивати. Внаслідок цього виникають різноманітні больові відчуття і відчуття втоми.

— Хронічний стрес унеможливлює врівноваженість процесів активації симпатичної нервової системи та відпочинку — активації парасимпатичної нервової системи. Вагус («блукаючий нерв») грає тут важливу роль. У випадку хронічного стресу органи і системи отримують сигнали нерегулярно, організм може «застрягати» або в одному, або в іншому режимі. Блукаючий нерв працює розбалансовано і недостатньо гнучко регулює розслаблення, тому внутрішня напруга зберігається. А в критичних станах тіло може провалюватись в захисну функцію «замри», при цьому все одно переживаючи напругу. Оскільки блукаючий нерв іннервує багато внутрішніх органів і систем — дихальну, травлення, серцево-судинну — то він є важливою ланкою у розумінні зв’язку між розумом і тілом. Люди, з переважанням парасимпатичного гіпертонусу, часто мають схильність до низького тиску, проблем із травленням, підвищену стомлюваність, млявість тощо.

Усі ці випадки мають спільне пояснення: периферична нервова система пов’язана із головним мозком, а нерви і нервові закінчення іннервують все тіло, тому те, що ми називаємо психосоматозом, не є чимось містичним, а має цілком наукове пояснення.

Ось три практичні дієві поради для зменшення соматизації:

1. Відреагування емоцій. Якщо є напруга в тілі, можна сповільнитись і запитати себе: «Що я зараз відчуваю?». Проговорити чи намалювати емоції, поділитись з тим, кому ви довіряєте.

2. Дихання зменшує напругу. Особливо усвідомлене дихання. Зробіть три усвідомлених вдихи та видихи. Потім спробуйте знайти точку, де зібрана напруга в вашому тілі, і «подихати» через неї. Уявіть колір вашої напруги, а потім уявіть, як із видихом вона покидає ваше тіло і випаровується. Дихайте так стільки, скільки вам потрібно.

3. Спробуйте приземлитись у своє тіло і відчувати його зсередини: як воно рухається, як сидить, як стоїть, чого хоче. Спробуйте відчути вдячність та співчуття до свого тіла. Покладіть руку на серце і відчуйте тепло від неї, яке далі розповсюджується по вашому тілу. Скажіть собі добрі слова. Наприклад: «Я з тобою», «Я бачу, що тобі важко», «Я на твоєму боці», «Ти можеш відпочити» — чи будь-які інші, які народжуються зі співчуття та доброти до себе.

Правова інформація. Ця стаття містить загальні відомості довідкового характеру, її не слід розглядати як альтернативу рекомендаціям лікаря. NV не несе відповідальності за жоден діагноз, поставлений читачем на основі матеріалів сайту. Якщо вас турбує стан вашого здоров’я, зверніться до лікаря.

Текст опубліковано з дозволу авторки

Оригінал

Усі Блоги NV

Показати ще новини